Дивлюсь на Віктора Андрійовича, згадую Михайла Сергійовича, Леоніда Макаровича, Леоніда Даниловича... Бути президентом – особливо в нашій країні, особливо зараз – це означає бути і лідером нації, і головнокомандувачем, і менеджером, і пастирем, і сам-собі-піарником. І, між іншим, батьком – у прямому, зокрема, смислі цього слова. Забути, як це не важко, про бджіл, Сорочинці, Саакашвілі, родичів і кумів.