Божоле Нуво-2001! Пийте на здоров'я!

Третій четвер листопада традиційно вважається днем початку дегустації Божоле Нуво (Beaujolais Nouveau) поточного року.

Останні роки у списку новомодних закордонних свят з'явилося ще одне: свято зустрічі молодого Божоле. Це торжество пов'язане з багатьма звичаями. Наприклад, є традиція зустрічати вино, немов Новий Рік, опівночі, і саме у третій четвер листопада. Отже, напередодні зими, на вулиці міст і сіл Франції приходить свято Нового Божоле. З музикою, танцями, яскравим національним одягом, усмішками і жартами.

Це не просто напій, який жителі Франції п'ють майже кожного дня і у великій кількості, не тільки важлива стаття експорту, але і предмет національної гордості, об'єкт істинного культу. Вино настільки визначальний елемент побуту, що на його честь у середині листопада влаштовується справжнє свято.

Такий порядок був встановлений французьким Інститутом найменувань, які контролюються за походженням. У ресторанах цього дня, а скоріше ночі, звичайно збираються веселі компанії і дегустують нове Божоле, продавати яке можна не раніше 12 години ночі. До стола звичайно подають копченості, ковбасу, шинку, паштети і взагалі традиційні блюда з Ліону - кулінарної столиці регіону Божоле.

На півночі регіону Божоле виробляються вина "крю", з того ж сорту гаморі, з якого виробляють молоді вина Божоле. Різниця полягає у різних грунтах. Вин "крю" десять: Бруйі, Шена, Шірубль, Кіт де Бруйі, Флері, Жюльена, Моргон, Мулен-а-Ван, Ренье, Сент-Амур.

Цей приємний звичай - ще один мотив від душі повеселитися з приятелями, а виробникам таке свято дає можливість швидше продати свій товар. Адже молоде вино повинне бути випите ще до Нового Року.

Таке коротке життя вин з розряду "прімер" або "молодих" примушувала виноробів ще з давніх часів вигадувати різні способи їх швидкого збуту. У цьому значенні свято зустрічі вина - прекрасний маркетинговий хід, який, проте, ніскільки не заважає любителям вина влаштувати собі приємну вечірку.

Для виробництва молодого вина "Божоле Нуво" використовують виноград, вирощений у регіоні Божоле, що на самому півдні Бургундії, починаючи від кордону з Макон і майже до воріт Ліону. Територія - 22 000 гектарів. Район тягнеться на 60 км вздовж південної частини однойменного гірського ланцюга. Виноградники займають площу 9700 гектарів. При цьому вони повинні бути не молодшими 4 років.

Розрізнюють два райони: Верхнє Божоле (північ) з гранітно-сланцевими грунтами і Нижнім Божоле (південь) з глиняними і вапняковими грунтами. Кращі вина регіону виробляють у Верхньому Божоле. Ексклюзивний сорт винограду у Божоле - Чорний Гаморі. Вина, зроблені з винограду, який виріс на родючих землях - досить посередні, а кам'янисті і гранітні грунти роблять з ними справжнє чудо.

Вина Божоле Нуво (Beaujolais Nouveau) і Божоле Пром'єр (Primeur), дозрівають раніше за інших, завдяки особливому процесу бродіння, який починається ще у середині ягід. Тому зібраний виноград вміщується не під преси, а в спеціальні великі чани, де він видавлюється під власною вагою. Отриманий сік продовжує бродити протягом декількох днів.

Молоде вино не вимагає дерев'яних бочок, а відповідно, у смаку переважають не таніни, а свіжі плодові, ягідні присмаки. Якраз вино Божоле вражає особливою свіжістю і відрізняється винятковим багатством ароматів кольорів і фруктів. Це єдине червоне вино, яке треба пити охолодженим.

Своїм успіхом вина "Божоле" зобов'язані, по-перше, сорту винограду (гаме - чорний виноград з білим соком), який швидко дозріває і дає дрібні, дуже запашні плоди. Цей сорт якнайкраще підходить для виробництва вина з фруктовим смаком, ароматичні властивості якого дуже швидко розкриваються, і яке рекомендується вживати молодим.

А по-друге, у провінції Божоле використовується особлива методика виробництва вина з цілих грон, що додає вину смаку винограду. Витримується молоде вино дуже недовго (4-5 днів) і завдяки цьому набуває максимуму фруктових ароматів, але не стає терпким.

Смак вин цього року дуже витончений, у ньому відчувається смак свіжих ягід суниці, червоної смородини і малини. Цікаво, що колір вина цього мілленіуму - божолезький червоний, без звичайних фіолетових відтінків.

У старовину, до винаходу скляних пляшок, вино було дуже важко зберігати - у бочках поганої якості воно обов'язково перетворювалося на оцет. Саме завдяки цьому молоде вино було популярнішим і дешевшим. В античності воно було просто "напоєм для рабів". Але вже у середні віки молоде вино стало предметом "гострого дефіциту", продавати його мали право тільки король, сеньйори і церква. І лише в XIX столітті вина стало вистачати всім. Проте, власники бістро і лавок віддавали перевагу самим їздити на виноградники відразу ж після збору урожаю і купувати вино, яке закінчувало бродіння вже у дорозі.

А про народження французької традиції існує така історія. Раніше французькі винороби і виноторговці старалися якмога швидше доставити у ресторани великих міст вино нового урожаю. 200-літрові бочки везли возами до пристаней, а потім баржами у Ліон і далі - у столицю країни. Таким чином, процес ферментації вина закінчувався у бочках під час їх транспортування.

Так було до того часу, поки указ від 8 вересня 1951 року заборонив виробникам вивозити вина категорії А.О.С. з підвалів до 15 грудня. Але з цим не погодилися винороби тих регіонів, де традиційно виробляються вина для раннього споживання. Вони висунули вимогу виділити такого роду напої в окрему категорію. У результаті у листопаді 1951-го був виданий інший указ, який і "подарував" молодим винам привілей – надходити у продаж за місяць раніше ніж інші вина. А по цьому було встановлене свято Божоле. А в 60-х народилася славнозвісна рекламна фраза, девіз цього свята: "Божоле Нуво" прибуло!".

Легке і приємне Нове Божоле відразу полюбилося парижанам. Плюс до цього якість молодого вина значно підвищилася, що привело у кінці 50-х до зростання попиту на нього. А за через десять років Божоле почало не без успіху "освоювати" ринки Бельгії, Нідерландів, Швейцарії, Великобританії. Про успіх свідчить те, що великі консерватори з берегів туманного Альбіону організували в 1974 році своє перше власне свято Божоле. У тому ж році був заснований спеціальний Комітет по контролю за якістю ранніх вин, який проводить дегустацію і видає дозвіл на продаж.

Статистика свідчить, що зараз найбільшими шанувальниками Божоле Нуво (природно, після французів) є жителі Швейцарії, Німеччини, США і Японії. А починаючи з 1995 року, Нове Божоле стало з'являтися в Східній Європі, в тому числі і в Україні. І з того часу щорічний продаж цього напою зростає приблизно на третину. А взагалі кожної осені без малого у двохстах країнах світу всі бажаючі мають намір відзначити появу нового молодого вина у бістро і ресторанах французької кухні.

Щорічно з вином Божоле відбувається справжнє чудо, яке не можливе в інших регіонах: вино кожного року змінює смак. Залишаючись завжди пізнаваним, воно придбаває особливий нюанс. Пояснюється чудо просто: жоден з сортів винограду, крім Чорного Гаморі з білим соком, не може так швидко розвивати у вині характерний букет. Хоч цей сорт винограду вирощують і в інших регіонах світу, проте, лише на скелястих грунтах району Божоле з нього вийдуть насичені, легкі вина з багатим фруктовим смаком.

Напередодні третього четверга листопада його доставляють на склади всього світу (на сьогодні його експортують до 192 країн світу загальним об'ємом 40 мільйонів літрів на рік) і лише у точно визначений час вино потрапляє на прилавки магазинів, у ресторани, кафе, бістро. У цей день в ресторанах і ресторанчиках - урочиста, особливо святкова обстановка, яскраво оформляються зали "фірмовою" символікою Божоле.

"Іменинника" зустрічають, неначе посла великої виноробної держави. Навіть не звертаючи уваги на досить юний вік, який, навпаки, вважається головною принадою. Надання почестей "імениннику" може тривати від трьох днів до двох тижнів. Взагалі ж вино "Божоле Нуво" треба пити лише протягом декількох місяців після виробництва, бо потім воно просто втрачає свої славетні смакові властивості.

Божоле можна вживати і без закусок, просто "як спосіб спілкування". Але бувають, безумовно, випадки, коли "спілкування" затягується і юне вино, залишаючи, як здається, голову ясною, добре "плутає" ноги і мову. Щоб не дійти до цього, французи, відомі гурмани, надають перевагу вишуканим їдлам. Наприклад, равликам у різних соусах, омарам, грибам, шаркютрам, паштету з гусячої печінки, тушкованому і запеченому м'ясу, твердому і м'якому сирам.

Головна проблема для будь-якого закладу - подати молоде Божоле якнайшвидше. Для того, щоб бути у числі перших, підходить будь-який метод доставки: грузовик або повітряна куля, мотоцикл або рикша, вертоліт або надзвуковий винищувач.

Ритуал - свято молодого вина "Божоле Нуво" - на диво швидко влився у культуру багатьох країн. І хоч у кожній країні він набуває специфічних рис, є два правила, яких дотримуються скрізь. По-перше, "Божоле Нуво" в жодному разі не п'ють до початку свята, по-друге, відзначають його прибуття обов'язково у веселій дружній компанії.

У Моравії, наприклад, у селах влаштовують цілі "винні вулиці" - ряди нарядних біло-синіх "винних" хаток, куди запрошують зайти, скуштувати молодого вина. А у виноробних селищах Іспанії у день свята, що не дім - то сімейний винний льох, чи то ціле виробництво, зі сховищами, які на декілька поверхів йдуть вниз - все відкрите для гостей. А на Кіпрі, де, за легендою, на зорі цивілізації зародилося виноробство, влаштовують обов'язкові винні фестивалі.

Сьогодні свято Божоле відзначається, звичайно ж, у Франції, а також в Англії, Німеччині, Бельгії, Нідерландах, Сингапурі, Малайзії, Польщі, Ірландії, Бразілії, США, Австралії, Італії, Японії, Таїланді, Тайвані, Канаді.

Прекрасне святкове вино, міжнаціональне і типово французьке одночасно, "Божоле Нуво" - справжній символ французького способу життя.