Боротьба на смерть за вічне життя ідеалів Майдану отримала ще одного учасника. Відтак на виборах у колі "любих друзів" з'явився додатковий конкурент – і не для Януковича чи Литвина, а для "Нашої України", Блоку Тимошенко, Блоку Костенка та соціалістів. Це – союз "Пори" і партії "Реформи та порядок". Як у більшості технологічних проектів, ставки за ризик дуже високі. Але від того солодшою буде перемога – така, наприклад, яку в 1998 році несподівано здобула Партія зелених. Хоча не виключений і провал зразку 2002, який стався з "Жінками за майбутнє".
Партія "Реформи і порядок" не змогла об'єднатися з "Нашою Україною" чи БЮТ, і віддає перевагу "Порі". Стартувати за три з половиною місяців до виборів означає майже гарантоване фіаско. Але не в даному випадку – цим двом силам вдалося отримати на першу сходинку свого об'єднання Віталія Кличка.
З'їзди ПРП та "Пори" синхронно і безальтернативно проголосували за спільну участь у виборчій кампанії. Квоти у списку діляться порівну, 50% на 50%. Це гірше, ніж умови, які пропонували "Реформам і порядку" в БЮТ – там готові були віддати кожне п’яте місце в списку: і якби блок Тимошенко набрав 20% на виборах, Пинзеник завів би до нового парламенту 21 людину; якщо ж ПРП-"Пора" як окремий блок на радостях зберуть 4%, то "реформісто-порядкістів" буде десь 12 душ.
Але Пинзеник витримав іспит спокусами – і у підсумку він зберіг: а) себе у партії та б) ПРП як партію. Бо була вимога Тимошенко – для участі у її списку міністр фінансів мав піти з посади в уряді Єханурова. У Пинзеника ж, у свою чергу, не було ніякого бажання втрачати улюблену роботу, за якою він так скучив протягом останніх років.
 |
Крім того, присутність ПРП у більш сильній політичній силі могло спричинити взагалі до розмиття цієї партії в тимошенківській "Батьківщині". Для Пинзеника як політика було принципово не піддатися на шантаж, особливо коли це виходило не тільки від Тимошенко, але й від Бродського чи тим більше колишнього однопартійця Томенка.
Ще він пам'ятав, що присутність у БЮТ означала б ускладнення відносин з президентом, чого Пинзенику теж не хотілося. Тому він іде на вибори разом з "Порою" – і це буде найрадикальніша з усіх помаранчевих команд. (Так, уже на з'їзді "пористів" поширювалися листівки з написом "чому вони не сидять?" і портретами Ківалова, Кучми і Януковича).
Цьому блоку явно не вистачає Юрія Луценка. Хоча під час зборів "Пори" він пообіцяв поставити пляшку коньяку за їхню перемогу, але, за інформацією УП, міністр не балотуватиметься за цим списком: він або взагалі не піде в парламент, або з рідною Соцпартією.
 |
Юрій Луценко. Фото Анни Андрієвської |
Блок "Пори"-ПРП матиме найбільший список молодих облич, здатних оновити українську політику. Самі вони себе позиціонують як додаткову силу, що після перемоги дасть необхідні голоси для повторного об'єднання помаранчевих у новій Верховній Раді.
Шанси в цього блоку є, хоча за голоси виборців вони боротимуться зі старшими колегами у тій же ніші. Відтак на прорив у електоральні резервації Януковича розраховувати не доводиться.
Загалом, щоб подолати 3-відсотковий бар’єр на виборах до Верховної Ради, по всій території країни треба набрати близько мільйона голосів. Для "Пори"-ПРП це буде кампанія-матрьошка – дві в одній: змагаючись за крісло мера Києва, Віталій Кличко паралельно виборюватиме голоси киян і на користь блоку.
За прогнозами технологів цього проекту, і боксер, і Омельченко претендують на 30% столичних виборців. Якщо весь цей гіпотетичний київський електорат Кличка підтримає його блок "Пори"-ПРП на виборах до Верховної Ради, це дасть близько 600-700 тисяч голосів. Тобто, щоб мати мільйон і пройти 3-відсотковий бар’єр, у решті регіонів треба набрати ще триста тисяч. Що не є дуже великою проблемою – це можна зробити на Галичині. Крім того, блок сподівається на виборців Центральної України.
Щоправда, як найбільш чесна і безкомпромісна постреволюційна сила, вони будуть змушені бити й по колишнім соратникам-фігурантам корупційного скандалу. Інакше звинувачення у подвійних стандартах можуть загубити цей проект. Більше того, саме по списку даного блоку до парламенту піде Сергій Соболєв – це той депутат, який дав свідчення проти Петра Порошенка у справі будинку по Грушевського, 9-а.
 |
Сергій Соболєв. Фото Анни Андрієвської |
Окремою історією в цьому передвиборчому сюжеті є фігура Віталія Кличка. Як відомо, з'їздом "Нашої України" він був висунутий до загального списку блоку Ющенка. Але, не виключено, що це питання забули узгодити... з самим Віталієм. Інакше під час прес-конференції він би не підкреслював кілька разів, що "самостійно" ухвалив рішення очолити блок "Пора"-ПРП. І його відмова "нашоукраїнцям" виглядає показово – адже не секрет, що Ющенко має до боксера великі симпатії.
Водночас, за наявною інформацією, легке розчарування чекає на тих, хто сподівався побачити таланти Віталія під час виникнення парламентських потасовок. Особисто Кличко націлився на крісло мера столиці. Саме туди будуть кинуті його сили. Оголосити про намір балотуватися на градоначальника Києва він планує у перші дні січня.
 |
Владислав Каськів, Віталій Кличко, Віктор Пинзеник. Фото Анни Андрієвської |
Єдиним серйозним суперником Кличка в боротьбі за мерство стане його давній товариш Олександр Омельченко. Він збирається спиратися на негласну підтримку не тільки "Нашої України", у членах якої значиться мер, але і... Юлії Тимошенко. Формально вона не висуватиме свого кандидата, але це результат не сумнівів у своїх силах, а тривалих переговорів, які Сан Санич провів з керівниками БЮТ.
А фінал зрозумілий: боротися один з одним помаранчевим доведеться не тільки на загальнодержавному, але і на київському рівні.
Усі фото Анни Андрієвської
