Як Тимошенко позбавили її бізнес-минулого

Юлія Тимошенко стала жертвою затятості власних піарщиків. Поки лідерка БЮТ подорожувала чартерним рейсом Київ-Брюссель-Лондон і зачаровувала європейців, в Україні її спіткала неприємність.

У війні меседжів з "Нашою Україною" прес-служба Тимошенко набила гулю об граблі, які підклала для опонентів.

Зо два тижні тому, після інтерв'ю Віктора Ющенка Financial Times, БЮТ виступив із заявою, в якій звинуватив секретаріат президента не більше, не менше, як "в фальсифікації публікацій світової преси".

Претензії БЮТ тоді полягали в тому, що інтерв'ю президента з'явилось лише на сайті Financial Times, а не в газеті, як повідомляла його прес-служба. А ще соратники Тимошенко дуже образилися, що з тексту, де Ющенко звинувачував БЮТ в неголосуванні за СОТ, зникла приписка редакції FT – бо насправді фракція блоку голосувала "за".

Закінчувалася ж заява пафосною цитатою, "Хто і чому в канцелярії президента України селективно цензурують газету “Financial Times”?".

І ось тепер Юлія Тимошенко дала інтерв'ю британській "The Guardian ", яке оперативно розмістили обидва її сайти. От тільки по дорозі вони загубили третину тексту про свою лідерку, де згадувалось про ЄЕСУ, Лазаренка, невелике бажання Тимошенко говорити про джерело своїх статків тощо.

Досі такою вибірковістю славилася лише прес-служба Віктора Януковича, яка любила залишити поза увагою деякі неприємні епітети щодо свого лідера – як у випадку шведських публікацій. Але зараз вже й вона такого не робить.

З питанням, чому сайт Тимошенко так вибірково повівся з інтерв'ю своєї лідерки, УП звернулась до його головного редактора Олени Болтушкіної.

Та щиро повідомила, що сайт передрукував лише інтерв'ю Юлії Володимирівни, а не те, що писала редакція.

"Ми подали все, що стосується цього інтерв'ю. Єдине, що ми не написали, що це інтерв'ю друкується зі скороченням... В тексті "Guardian" є також цитати не з цього інтерв'ю, але й те, що вона говорила раніше", - зазначила вона.

"Якби у цій частині тексту було щось нове, важливе, ми б самі її переклали. Але тут тільки йдеться про вже відомі факти. І вона про все це вже багато разів говорила. Бачите, російський сайт "Інопреса" теж цю частину не переклав... А ми взяли переклад "Інопреси", буквально поміняли деякі слова і все", - пояснила Болтушкіна.

При цьому редактор сайту Тимошенко не змогла відповісти на закид, що як раз навпаки – саме інтерв'ю лідерки БЮТ майже не містить нових фактів. А от у викресленій частині тексту є інформація про те, що Тимошенко планує "взяти більшість" і самостійно формувати уряд.

Пані Болтушкіна тільки заявила: "Я вас можу запевнити, що ніякого ідеологічного підґрунтя у цьому нема. На крайній випадок – звичайна неуважність".

Насамкінець Болтушкіна зауважила, що вони не є прес-службою Тимошенко, а всього лише її офіційним сайтом. А це означає, що там лише збирають інформацію про лідерку блоку і передруковують те, що з’явилось у ЗМІ.

Власне кажучи, може, ніхто й не помітив би цю "неуважність", якби не педантичність Тимошенко по відношенню до чужих похибок.

Пропонуємо вашій увазі переклад інтерв'ю Тимошенко "Гардіан". Курсивом виділена частина, яку сайт Тимошенко розцінив як неактуальну й нецікаву.

Юлія Тимошенко була героїнею помаранчевої революції, після якої вона стала прем'єр-міністром України. Але потім у Тимошенко все пішло шкереберть, коли її колишній союзник, президент України Віктор Ющенко, зненацька звільнив її з посади прем'єр-міністра. Але ще рано ставити крапку, каже Тимошенко нашому кореспондентові.

Їхні голови схилені близько одна до одної, і ця пара сприймається як символ гармонії і взаєморозуміння. Його обличчя вкрите дивними оспинами, її обличчя прекрасне, хоча і зберігає напружений вираз, і обоє вони посміхаються з почуттям тихого вдоволення. Ця фотографія лідера української опозиції Віктора Ющенка і його союзниці Юлії Тимошенко на сцені Майдану в Києві стала символом помаранчевої революції і була надрукована в газетах багатьох країн світу. Ця фотографія про щасливі старі часи: про помаранчеву революцію, яка відбулася наприкінці 2004 року і піднесла Ющенка на посаду президента.

Фальсифікації на президентських виборах викликали спалах народного невдоволення, і незабаром київський Майдан Незалежності став переповнений пікетниками і демонстрантами. Більше місяця увага усього світу була прикута до України і до "команди мрії", що складається з Ющенка і Тимошенко, які обіцяли блискуче майбутнє після того, як країна вивільниться з ярма корумпованого режиму, яке діє за радянським зразком.

Ющенко, сором’язливий, але колишній банкір, який користується повагою, на обличчі якого, як стверджується, залишилися сліди від спроби його отруєння, був центром тяжіння цього союзу, а Тимошенко – чарівною організаторкою, яка закликала своїх прихильників на барикади. Для демонстрантів, які за мінусової температури розбили наметовий табір, Тимошенко стала Жанною Д'Арк, талісманом, який вселяв впевненість у тому, що їхні жертви не даремні. У фіналі казка втілилася в реальність: архілиходія цієї історії, проросійського прем'єр-міністра Віктора Януковича, було прибрано зі сцени, і президентом став Ющенко. Через кілька тижнів Ющенко призначив свою енергійну спільницю на посаду прем'єр-міністра.

Ну а потім з'явилися проблеми. Почався різкий спад економіки, а між лідерами помаранчвої революції виник розкол. "З того самого моменту, коли президент прийшов до влади, люди з його найближчого оточення надали мені образ ворога", – каже Тимошенко в інтерв'ю, яке вона дала нашій газеті в штаб-квартирі своєї партії в центрі Києва. Після того, як у вересні минулого року Тимошенко і міністри її кабінету були звільнені з уряду в результаті публічного скандалу, коли міністри звинуватили помічників Ющенка в корупції, Тимошенко виступила проти свого колишнього союзника, звинувативши його "у руйнуванні нашої єдності, нашого майбутнього, майбутнього нашої країни".

Витончена і дивно чарівна, ця 45-літня екс-бізнесвумен, зберігає за собою імідж, який у багатьох викликає побоювання – приміром, останнє прізвисько, яким її нагородила українська преса, це "самурай у спідниці". Коли вона давала це інтерв'ю по завершенні свого 16-годинного робочого дня, вона була одягнена в бездоганний брючний костюм з тонкими смужками і гофрованою білою блузкою. Вона говорить дуже енергійно, і, вочевидь, у цій енергійності виявляється її почуття праведного обурення. "Я була звільнена не за якийсь вчинок, який би продемонстрував мою неспроможність як голови уряду, а для того, щоб закрити питання про цю ганебну корупцію в президентському оточенні", – каже Тимошенко.

Після своєї відставки вона постійно спрямовує потоки критики на адресу Ющенка. Зокрема, вона назвала угоду про постачання російського газу, яку Київ уклав з Москвою, зрадою, а також пактом в ім'я особистого збагачення людей, які обіймають високі посади в Україні.

Сьогодні Тимошенко зосереджена на підготовці до парламентських виборів, що відбудуться в наступному місяці. Тимошенко сподівається набрати на них достатню кількість голосів для того, щоб повернутися на посаду прем'єр-міністра. Сьогодні вона прибуває до Лондона, щоб викласти своє бачення проблеми реформ і європейської організації в промові, яку вона має намір вимовити в Королівському інституті міжнародних відносин Chatham House.

Розкол між лідерами української помаранчевої революції призвів до того, що широкі маси населення зневірилися в їхніх обіцянках покінчити з корупцією, яка розквітла за колишнього президента Леоніда Кучми. "Ющенко дуже погано показав себе в цій ситуації. Справа в тому, що люди сприймають Ющенка і Тимошенко як пару, яка перебуває у сварці, і Ющенко, як чоловік, мав залагодити конфлікт", – каже Денис Богуш, колишній політтехнолог передвиборної кампанії Ющенка.

Тимошенко каже, що їхній розрив з Ющенком став "великою помилкою" і "найбільшою моральною травмою мого життя". Але вона переконана в тому, що ідеали помаранчевої революції усе ще можна зберегти. "Моя політична мета насправді дуже проста – я б хотіла створити диво і виконати обіцянки, дані в той період, коли Ющенко брав участь у виборах. Я хочу, щоб Україна перестала бути країною кланів, я дуже хочу, щоб одного прекрасного дня тут з'явилися чесні суди і всі інші ознаки нормального громадянського суспільства, нормального уряду".

Вона не виключає можливості свого примирення з Ющенком, але наполягає на тому, що він спочатку має позбутися олігархів і радників, які, за її словами, маніпулювали Ющенком і "повністю дезорієнтували" його.

"Увесь час у президента розпалювали почуття, що я є його головним конкурентом у політиці, – каже Тимошенко. – Але насправді цього не було. У політиці ми доповнювали один одного... У роботі в нас була така гармонія, що ми могли б працювати в одній команді десятки років і не стати суперниками один одному. На жаль, це не входило в плани тих людей, що розглядали Україну як місце для ведення закритого бізнесу, з метою отримання тіньових доходів, заради створення могутньої системи заробляння грошей".

Ситуація вибухнула вже через сім місяців перебування Тимошенко на посаді прем'єр-міністра, коли голова президентської адміністрації Олександр Зінченко звинуватив у кумівстві Петра Порошенка, кондитерського магната, який став секретарем Ради національної безпеки й оборони, і ще одного високопоставленого чиновника – і ці чиновники затято заперечували подібні звинувачення. Ющенко швидко відреагував на це, розпустивши уряд і призначивши замість Тимошенко іншу людину виконуючим обов'язки прем'єр-міністра, звинувативши різні фракції в тому, що вони "грають у свої власні ігри за закритими дверима".

"У владу прийшло багато нових облич, але обличчя влади не змінилося", – вимовив Ющенко свою відому фразу. Він розкритикував Тимошенко, звинувативши її в тому, що вона зосередилася на саморекламі, і дав зрозуміти, що її кампанія з реприватизації пов'язана з прагненням дати деяким бізнесменам можливість додатково заробити.

Сама Тимошенко заперечує подібні звинувачення. "Я дуже шкодую, що програла цю війну за думку президента", – каже вона.

Її відчуття зрадженості підкреслюється в палких, схожих на місіонерські, пориваннях повернути своє місце на верхівці українського політикуму.

На питання про те, чи вражають її спроби дискредитації, вона відповідає: "Христос був розп'ятий на хресті. Як нормальна, земна людина, якщо ви хочете досягти кінця важкого шляху, ви можете зробити це тільки пройшовши через іспити, які на перший погляд здаються нездоланними".

Юлія Григян народилася в 1960 році в східному місті Дніпропетровську. Вона була єдиною дитиною, яку виростила одна мама в тісній квартирі. Після закінчення школи в 1979 році вона вчилася на економіста-кібернетика (в офіційній біографії Тимошенко вказується економічний факультет і її спеціальність – економіст-кібернетик) місцевого університету. У цьому ж році вона познайомилася з Олександром Тимошенком, сином бюрократа. Вони одружилися і через рік у них народилася дочка Євгенія.

Використовуючи позичені гроші, пара відкрила магазин прокату піратського відео, виробленого на двох відеомагнітофонах у їхній вітальній кімнаті. Незабаром магазин перетворився на мережу. Пізніше вони почали займатись нафтою і металом, і в середині 1990-х Тимошенко стала президентом Єдиних енергетичних систем України (ЄЕСУ) - приватної компанії, яка скористалася енергетичною кризою в країні. Енергетичний сектор у пострадянській Україні приносив великі незаконні прибутки. Павло Лазаренко, бізнес-партнер Тимошенко і соратник Кучми, був призначений прем'єр-міністром у 1996 році. Він запровадив систему, яка дозволяла компаніям розраховуватись за газ, який вони отримували від регіональних постачальників, готівкою, акціями чи власною продукцією. У результаті, річний оборот ЄЕСУ склав більше $10 млрд. доларів.

Тимошенко стала дуже багатою, її почали називати "газовою принцесою", і, як повідомлялось, літала на приватних літаках. Вона відправила свою доньку в Лондонську школу Економіки. Здавалось, усе добре, але Лазаренко втік до Сполучених Штатів і був заарештований за відмивання грошей та привласнення великих сум під час перебування на посаді, Тимошенко було звинувачено як співучасницю.

Сполучені Штати не переслідували її. Однак улітку 2000 року її чоловіка було затримано українською міліцією, його звинуватили в шахрайстві, звинувачення, яке пізніше було знято.

Через шість місяців Тимошенко, яка до того часу вже ввійшла в політику як жорсткий критик президента Кучми, була звільнена зі своєї посади віце-прем'єр-міністра і була пізніше заарештована за шахрайство, контрабанду та ухиляння від сплати податків. Звинувачення стверджувало, що, як голова ЄЕСУ, вона перевела закордон більше $1 млрд. Вона просиділа шість тижнів у тюрмі, очікуючи судового процесу, поки суд не розпорядився її звільнити.

Тимошенко відмовляється говорити про її особисті статки, але наполягає, що її бізнес-діяльність була "абсолютно легальною" і що звинувачення були політично мотивованими. Загальновідомо, що її кампанія з викорінення корупції як віце-прем'єра повернула до держбюджету приблизно $2 млрд. А це розгнівило олігархів, близьких до Кучми. "Так не буває, щоб одна людина грабувала країну одну частину свого життя, а другу – працювала на неї", - каже Тимошенко на свій захист. У кінці минулого року Москва порушила проти неї кримінальну справу, за нібито підкуп російських військових посадовців у 1990-х роках.

Після виходу з в'язниці, вона остаточно зробила ставку на Ющенка в його президентській кампанії проти протеже Кучми - Януковича, спроби якого сфальсифікувати вибори призвели до помаранчевої революції. Аналітики кажуть, що пара мала розбіжності між собою, але вони їх уміло приховували на час, коли героїчна пара керувала протестами. Крім запальних промов, беззаперечна харизма та сексуальність Тимошенко були важливими чинниками перемогти на виборах.

Вона заплела своє волосся в селянську косу-"ореол" (відому її прихильникам як "колесо правління країною") і пізніше, як прем'єр-міністр позувала для журналу Elle у серії вбрань от кутюр. Її життєва активність контрастувала з похмурим Ющенком.

Навряд чи якась партія отримає більшість на виборах 26 березня, тим самим відкривається шлях до спекулятивних переговорів стосовно утворення коаліції. Багато прихильників помаранчевих побоюються, що розкол золотої пари дозволить Януковичу повернути назад частину влади. Але, Тимошенко, яка завжди йде на високі ставки - домагається тільки повної перемоги. "Я дуже сподіваюся, що моя політична сила самостійно утворить більшість, без необхідності в створенні якогось гібридного союзу", - каже вона. "Звичайно, я хочу бути прем'єр-міністром".

Переклад Інопресса та Українська правда