Морозчук

П'ятниця, 7 липня 2006, 22:17

У ці години, коли Олександру Морозу не вистачає серветок, щоб витиратися від проявів агресії своїх критиків, хоч убий, але хочеться зробити йому комплімент.

Щоб так кинути своїх партнерів, треба мати космічний талант. Можна тільки уявити, як, у захваті від цинізму останніх подій, Віктор Медведчук замовив налаштувати собі у Монте-Карло трансляцію телеканалу "Рада" – щоб бачити дійство на власні очі.

Вітальна телеграма з Лазурового узбережжя не змусила Мороза довго чекати…

Спосіб, у який Мороз став спікером, тепер взагалі створить нову політичну культуру в Україні.

Якщо раніше кидалово намагалися робити тихо, зраджуючи обіцянкам, даним у кулуарах і туалетах, то тепер можна ігнорувати публічні клятви, власні автографи та сорочки, порвані на грудях у запалі полум'яних обіцянок на мітингах.

При цьому ти ще можеш мати титул екс-совісті нації…

А ще минулого тижня журнал "Кореспондент" поквапився оприлюднити список тридцяти найбагатших українців. Якби видання затрималося на кілька днів, то цей рейтинг поповнився би легко впізнаваними прізвищами декого з членів Соціалістичної партії…

Мороз вичавив із 5% свого результату на виборах неможливе. Він чітко наслідував дії людей, які тепер його ненавидять.

Саме Юлія Тимошенко три місяці тому висунула Мороза у спікери, вона подарувала йому другу політичну молодість.

Саме Петро Порошенко два місяці тому під себе готував сценарій, яким зараз скористався Мороз – проголосувати за спікера окремо від пакету посад в коаліції. Саме про це Порошенко вів розмови з Партією регіонів.

Тепер зброя ударила проти своїх розробників.

Що дивує, так це обрання Мороза спікером у на диво спокійній атмосфері.

Тимошенко поводилася абсолютно неадекватно ситуації – близький розвал коаліції та втрата прем’єрства не штовхнули її на штурм президії, розплетіння коси або принаймні спалення бюлетенів.

Хоча підстави можна було легко знайти – починаючи від порушення регламенту й закінчуючи зрадою коаліційної угоди, яку ніхто не анулював. Натомість Тимошенко спокійно сиділа у залі, а потім взагалі поїхала з Верховної Ради.

Борис Колесников і Микола Рудьковський. Останні клятви перед обранням Мороза. Фото "Газеты по-киевски"

Дехто не вірив, що Мороз здатен на таку відверту зраду, коли на момент змови з Партією регіонів його автограф усе ще прикрашав коаліційну угоду з "Нашою Україною" і Тимошенко.

Дехто з помаранчевих відчував, що ситуація вийшла з-під контролю. Дехто сподівався, що з першого разу Мороз не обереться, і під час тайм-ауту "блудний" соціаліст таки повернеться в родину революціонерів.

А під мармуровою колоною парламенту стояв один депутат, який при Кучмі, у минулому скликанні, мав щастя перебувати у коаліції. Спостерігаючи фригідний процес перехоплення влади з помаранчевих рук до біло-блакитних, він не міг приховати роздратованості від безталанності помаранчевих.

"Ех, немає у цій країні більше Медведчука! Він би показав, що існує принаймні спосіб зірвати голосування за спікера! Для цього треба просто псувати бюлетені, віддані на користь Мороза. Уже коли бюлетені дістали з урн, один з членів комісії бере і ховає у рукав піджака чернільну ручку, якою обнульовує бюлетені за Мороза. Для цього треба просто ставити додаткову галочку навпроти прізвища Азарова. Так бюлетень з двома позначками стає недійсним. Але більше немає у нас героїв, немає…".

Обрання Мороза головою Верховної Ради і створення нової коаліції не завершує інтригу, а тільки підсилює її.

Зрозуміло, що з точки зору здорового глузду для Партії регіонів коаліція з комуністами є аналогічною тому, якби "Шахтар" і київське "Динамо" вирішили об'єднатися у один футбольний клуб.

Ідеологічна несумісність завершаться або втратою для Ахметова вартості його капіталу – шляхом знищення інвестиційного клімату в державі, або втратою для Симоненка підтримки виборців – шляхом звинувачень у зраді з буржуазією.

Але з точки зору реваншу союз Партії регіонів та комуністів є най-най-най… Найсильнішим ударом під дих революції.

З іншого боку, прихід комуністів у коаліцію Януковича відводить їм ту ж роль, що і соціалістам у помаранчевій – можливість диктувати власні умови аж до посиніння червоних вождів.

Позбавити КПУ цього статусу можна тільки у випадку, коли коаліція матиме резерв мінімум у 20 зайвих депутатів. І взяти їх Янукович збирається у "Нашої України".

Надія донецьких – на Єханурова і Кінаха, які схиляються до пошуку компромісу з Януковичем. Він сподівається, що ті контролюють достатню кількість депутатів.

Між іншим, і Олександр Волков, і Володимир Заплатинський – єдині "нашоукраїнці", що проголосували за Мороза – потрапили до списку "Нашої України" за квотою Кінаха.

Спростити ситуацію може заміна Партією регіонів кандидатури Януковича на місце прем'єра. Але впевненість "Зоряного" в успішному фіналі настільки висока, що вони на це ніколи не підуть.

Варіант 1 – до нової коаліції на індивідуальних засадах приєднається частина депутатів з "Нашої України".

Це може статися навіть за умови, що Янукович очолить уряд. Аргумент на користь цього:

– поява хоча б невеликого впливу "Нашої України" на процеси в уряді,

– додатковий фактор для підсилення ролі президента при появі ворожої коаліції,

– позбавлення комуністів золотої акції,

– спроба надати владі ліберального ухилу,

– можливість отримати пакет посад у Верховній Раді.

Поки, схоже, коаліція Януковича-Мороза не буде настільки сентиментальною, щоб віддавати опозиції хоча б крісло віце-спікера.

Принаймні, станом на п'ятницю всі посади були розписані на трійку Партія регіонів-СПУ-КПУ:

спікер – Мороз,

перший віце-спікер – Адам Мартинюк,

віце-спікер – Ніна Карпачова/Раїса Богатирьова (якщо не перейде на роботу в уряд гуманітарним віце-прем'єром).

Богатирьова і два Ахметова. Фото "Української правди"

Водночас навіть часткове об'єднання з донецькими ударить по іміджу "Нашої України". В такому випадку Ющенку варто думати про створення двох своїх партій – коли одна буде зберігати моральну стійкість та ідейну чистоту, а інша – товаришувати з донецькими.

Варіант 2 – "Наша Україна" приєднується до коаліції всім складом, що є неімовірним з огляду на те, що половина фракції на це не піде.

Такий крок означає фактичне знищення НСНУ як партії. Хоча, втім, частина нашоукраїнців вважає, що її все одно не існує.

Крім того, у "Нашій Україні" є впливова група, яка погодиться на коаліцію з Партією регіонів тільки за однієї малореальної умови – якщо Мороза буде усунено з посади спікера, а на його місце переобрано Петра Порошенка.

Це є "любі друзі", які ввечері у четвер стали найщирішими агітаторами за помаранчеву коаліцію.

Варіант 3 – перехід "Нашої України" у опозицію.

Дає можливість зберегти обличчя, але позбавляє впливу на процеси в державі. Але перебування в опозиції разом з харизматичною Тимошенко створює для "Нашої України" ризик бути на другорядних ролях.

Загалом опозиція для "Нашої України" була б непоганим уроком, що, перебуваючи при владі, не варто зациклюватися тільки на власних кишенях.

Варіант опозиції є виправданим у разі ставки на дострокові вибори, участь у яких "Наша Україна" і БЮТ мали б взяти єдиним списком. Таку пропозицію чи то жартома, чи то серйозно уже зробив під час обрання Мороза… Олександр Третяков.

Сам Ющенко не виключає розпуск парламенту – інакше б він не казав, що на формування уряду в коаліції залишилося менше трьох тижнів.

Як відомо, досі не зрозуміло, як рахується час до дня Х – оскільки Партія регіонів наполягає, що у них є принаймні місяць.

Тиск розгоном парламенту може бути використаний Ющенком, вимагаючи заміни кандидатури Януковича на посаду прем'єр-міністра.

…Коли під час революції Олександр Мороз жодного разу не з'явився з помаранчевою стрічкою, на це мало хто звернув увагу.

Бо це був не його Майдан. Це був його купон на отоварення у майбутньому. Яке він, як батько політреформи, сам і моделював. А зараз збирає дивіденди.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді