Бюджетна небезпека

Четвер, 28 вересня 2006, 14:49

У поданий проект державного бюджету закладено принаймні три загрози для національної безпеки країни.

По-перше, намагаючись послабити президента, уряд через бюджет починає тиснути на місцеву виконавчу владу і силові органи.

По-друге, підривається економічна безпека країни. З одного боку, бюджет скорочує навіть незначні наявні стимули для оновлення обладнання.

У підсумку - зношена економіка стане ще більш зношеною. З іншого боку, держава ризикує втратити контроль над підприємствами, стратегічно важливими для країни.

По-третє, замість посилення енергетичної безпеки країни, уряд взявся за перекроювання фінансових потоків в паливно-енергетичному секторі.

Зокрема, не виключено, що зміни в системі рентних платежів, які можуть знизити інвестиції у видобуток енергоносіїв, здійснено під енергетичні "прожекти" однієї політичної сили.

1. Війна проти президента за держадміністрації і силовиків – ризик для національної безпеки

Перший висновок, який напрошується після детального вивчення законопроекту: якщо держбюджет буде прийнято у такому вигляді, він значно посилить адміністративний вплив уряду Януковича у його боротьбі з президентом.

По-перше, пишучи бюджет, уряд згадав, що місцеві держадміністрації є частиною виконавчої влади. Звичайно, аби повністю поставити під контроль "місцевих князів", уряду необхідно ухвалити зміни до Конституції.

Але 300 голосів немає, і за теперішньої політики Кабміну "нагинай і владарюй" "регіоналам" не варто найближчим часом розраховувати на конституційну більшість у парламенті.

У той же час чиновника контролює не тільки той, хто його призначає і звільняє, а й той, хто його фінансує, хто контролює фінансово-господарську діяльність його відомства.

І якщо за діючої ст. 47 закону "Про місцеві державні адміністрації", "малі" і "великі" губернатори можуть у межах виділених асигнувань самі визначати граничну чисельність кадрового складу адміністрації, її фонд оплати праці, то в поданому проекті бюджету відразу три норми (п.56 ст.76, ч.1 ст.97 і ст.98) передають це право нагору – в Кабмін.

Тобто, фактично уряд хоче отримати право безпосередньо втручатися у фінансову і господарську діяльність усіх обласних, районних і міських (Києва і Севастополя) держадміністрацій.

Зрозуміло, що такі зміни зміцнять вплив уряду Януковича на регіональну владу. Але чи зроблять вони місцеві держадміністрації більш дієздатними? Наврядчи.

По-друге, уряд продовжив розпочату ще два роки тому "децентралізацію" силових органів.

Зокрема, нагадаємо, що на початку березня 2004 року, в рамках конституційної реформи Кучми-Медведчука, Верховна Рада ухвалила зміни до законів щодо місцевої міліції.

Ці поправки надають можливість місцевим радам створювати власні міліцейські підрозділи за погодженням з МВС, причому призначення і звільнення начальників таких підрозділів має бути обов'язково узгоджене з відповідною радою.

Два роки підряд - 2005 і 2006 - дію цього закону призупиняли законами про бюджет. Цього разу уряд планує ввести закон в дію - ст.139 законопроекту.

Запропоновані законом процедури призначення й звільнення керівників суттєво зменшать вплив керівництва МВС на цілі підрозділи місцевих управлінь міліції.

В Україні виникне близько тисячі "збройних формувань", які залежать не стільки від державної влади, скільки від партій чи коаліцій партій, які контролюють місцеві ради.

І це вже загрожує не тільки послабленням президентського впливу на регіони, але й загалом національній безпеці країни.

Ще одне "ноу-хау" уряду – скорочення соціальних виплат силовикам - дійшло навіть до призупинення норми, яка гарантує допомогу сім'ям загиблих і покалічених працівників при виконанні службових обов'язків.

Уряд хоче також призупинити норми законів, які дають змогу президентові визначати стандарти соціальної допомоги працівникам СБУ, Генпрокуратури, інших силових органів. Знову таки, з точки зору національної безпеки й боротьби з корупцією, ці плани є небезпечними.

2. Війна проти бізнесу: інвестиції та інновації – обраним, стратегічні підприємства – собі

Основне гасло головного автора проекту держбюджету першого віце-прем'єра Миколи Азарова: стимулювати інвестиційну та інноваційну діяльність в українській економіці.

Дійсно, для країни, де 60% основних фондів фізично зношені, а більш ніж 90% – морально застарілі, це дуже актуальні слова.

У той же час, як випливає зі ст.9 законопроекту, за такого бюджету інвестиції та інновації зможуть реалізувати далеко не всі.

Поруч із пунктами про відновлення пільг для вільних економічних зон можна знайти п.11 ст.9, який суттєво погіршує умови інвестування в оновлення виробничих потужностей.

Зараз діє пункт закону "Про оподаткування прибутку підприємств", згідно з яким кошти на ремонт виробничих потужностей чи, скажімо, будівлі організації, можуть бути віднесені на валові витрати (тобто це зменшує суму, яка обкладається податком на прибуток), які не перевищують 10% остаточної вартості УСІХ основних фондів.

Таким чином, якщо на балансі підприємства є будівля, в нього не виникне проблем із оновленням комп'ютера чи офісної техніки і віднесенням витрачених коштів на валові витрати.

Що ж пропонують урядовці? Розраховувати згадані 10% по кожній амортизаційній групі окремо.

Тобто сума, яку можна вийняти з оподаткування податком на прибуток зменшується суттєво. Особливо це стосується ремонту і оновлення фондів по ІІ-IV амортизаційних групах - засоби виробництва, автомашини, комп'ютери, офісна техніка.

Таким чином, знижуються стимули для інвестицій в оновлення основних фондів.

Особливої уваги потребують 11 та 12 додатки до проекту бюджету на 2007 рік. До першого додатку віднесені 479 підприємств, які мають бути приватизовані у 2007 році, до другого – 48 підприємств, які викреслюються з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Погляньмо на ці списки. Крім цукрових заводів і АТП, в них можна знайти дуже цікаві об'єкти. Наприклад, "Харківметробуд" і "Дніпрометробуд". Або, скажімо, трест "Південатоменергобуд" - підприємство, яке свого часу будувало Чорнобильську АЕС.

Або ВАТ "Кварцсамоцвіти", яке володіє унікальними волинськими родовищами самоцвітів, габро і лабродиту і протягом останніх 4 років методично заганяється в банкрутство.

Або Дослідно-експериментальний завод №20 цивільної авіації – київське підприємство, яке спеціалізується не тільки на виготовленні бортової техніки для літаків, але й на спецобладнанні для магістральних газопроводів. Причому, враховуючи розташування цього й багатьох інших об'єктів, покупця може цікавити не стільки сам завод, скільки територія в центрі Києва.

Автору вдалося нарахувати не менше 20 об'єктів в додатку №11 і 9 об'єктів в додатку №12, які уряд Януковича спеціальною постановою визнав підприємствами, що є важливими для національної безпеки України. Це сталося якраз напередодні третього туру президентських виборів.

Як випливало зі змісту тієї постанови уряду Януковича, заборонялося приватизувати "Сумихімпром", донецький "Точмаш", рівненський "Газотрон", Львівський локомотиворемонтний та Київський "Транссигнал". А тепер усі ці підприємства, згідно із додатками до законопроекту про бюджет, цим же урядом Януковича виставляються на продаж.

Тобто, виходить, що підхід уряду Януковича "до безобразия прост": ми йдемо із влади – намагаємося призупинити приватизацію стратегічних підприємств, повертаємося до влади – ухвалюємо протилежне рішення.

Тим більше, що за українським приватизаційним законодавством, під приватизацію кожного підприємства можна запропонувати такі вимоги до покупців, що більшість непотрібних конкурентів автоматично відпаде - згадаймо, як приватизували НЗФ.

3. Уряд проти бюджету – сумнівні прибутки, нескромні видатки, нові схеми заробітку

Очевидно, що бюджетними видатками уряд намагається, по-перше, виконати свої передвиборні обіцянки. Наприклад, фінансування міністерства вугільної промисловості "наростили" до 5 млрд. грн!

І, по-друге, використати бюджетне фінансування як важіль впливу на міністерства, підконтрольні президенту. Їхнє фінансування або скорочується (як, наприклад, в МЗС – на 40 млн. грн.), або збільшується, порівняно з динамікою попередніх років, дуже незначно (міноборони – збільшення на 280 млн. грн.).

Ще один показовий напрямок – кардинальні зміни у рентній політиці. Причому система збору рентних платежів суттєво змінюється саме з видобутку природного газу.

Якщо раніше система залежала від глибини видобутку, то тепер суттєві пільги надаються саме видобутку газу з морського шельфу (на суходолі 50 грн. з 1 тис. кубометрів, на шельфі – 10 грн.).

Дійсно, витрати на видобуток з шельфу, як правило, в 8-9 разів вищі, ніж на суходолі. Але на нафту чомусь "морські пільги" не поширюються.

Додамо до цього нещодавню заяву міністра з охорони природного навколишнього середовища Василя Джарти, що, мовляв, компанія Vanco International допускає серйозні порушення при розробці газових родовищ на Прикерченській газоносній ділянці.

А ще – заяви міністра палива і енергетики Юрія Бойка про необхідність "орієнтуватися на видачу ліцензій на розробку шельфу компаніям, які постачають енергоресурси населенню" - тобто на дочірні компанії НАК "Нафтогазу".

А ще – звільнення колишнього зятя Кучми Ігоря Франчука з "Чорноморнафтогазу" – єдиної державної компанії, яка управляє вже діючими газовими родовищами на шельфі.

Можливо, це все – частини однієї мозаїки.

Може, за допомогою різних механізмів, в тому числі бюджету, створюється "режим найбільшого сприяння" одній державній компанії, яка займатиметься на пільгових умовах видобутком газу?

І, може, все це робиться для того, щоб надприбутки осідали в кишенях тих посадовців, які цю компанію контролюють?

 

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді