Гучна справа з тихим кінцем

Опозиціонери, які стали владою після інавгурації Віктора Ющенка, обіцяли виборцям швидко і неупереджено розслідувати "лиходійства злочинного режиму". Одним із зразково-показових розслідувань обіцяла стати так звана "окулярна справа" - вона ж "справа Папієва і Табачника".

Проте, як з'ясувалося, цю справу, як і ряд інших голосно розрекламованих "резонансних справ", спіткав безславний і тихий кінець.

Висновки експертів категоричні: шансів стати свідками гучних і ненадуманих антикорупційних судових процесів у нас практично немає. Це не в "традиціях" великої української політики.

Гучна справа

Скандал навколо соціальної акції "Зір", добре пропіареною владою в розпал президентських виборів-2004, коли прем'єр Віктор Янукович виділив 26 млн.грн. на закупівлю до майбутнього Дня Перемоги одного мільйона пар окулярів по 26 грн. за комплект для ветеранів Великої Вітчизняної війни, розгорівся 15 березня 2005-го.

Тоді на дні уряду у Верховній Раді новопризначений віце-прем'єр з гуманітарних питань Микола Томенко з парламентської трибуни заявив, що "з 26 млн.грн. для окулярів ветеранам 20 млн.грн. зникли, а 770 тис. окулярів зникли з території України".

Він також повідомив, що певним чином до цієї історії причетний екс-міністр праці і соціальної політики Михайло Папієв (пізніше Томенко згадував у контексті скандалу і свого попередника по Кабміну Дмитра Табачника), і що справа активно розслідується компетентними органами.

Наступну "інформаційну міну" аналогічного змісту "підірвав" увечері того ж дня в ефірі "5 каналу" інший член нового уряду - глава МВС Юрій Луценко.

Незабаром з'ясувалося, що величезна партія окулярів у виконавців акції "Зір" все ж таки була і нікуди з України не зникала, просто правоохорнці наклали на неї арешт. Проте і без таємничого зникнення оптики історія мала всі ознаки скандалу.

У травні того ж 2005 року, за декілька днів до Дня Перемоги, прес-центр Служби безпеки зробив офіційну заяву про те, що її співробітники викрили "схему масштабного зловживання службовим становищем" з боку високопоставлених чиновників Мінпраці і Мінекономіки в ході реалізації акції "Зір".

"З самого початку метою цієї цинічної акції було оволодіння бюджетними коштами. Організатори афери знали, що під гаслом підготовки до всенародного свята їм вдасться обґрунтувати виділення значних коштів на вигадану ними програму, уникнути контролю і безперешкодно привласнити значні суми", - повідомляла спецслужба.

"З урахуванням того, що організацію акції опікали особисто зацікавлені держчиновники, всі питання вирішувалися без бюрократичної тяганини... Як було встановлено оперативними підрозділами Департаменту контррозвідувального захисту економіки держави, був грубо порушений закон, що визначає порядок закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти. Без здійснення обов'язкового в таких випадках тендеру із наданням переваги вітчизняному виробникові, документом без дати і номера був визначений виконавець - дніпропетровське ТОВ, яке, до того ж, не є виробником окулярів. Дніпропетровське ТОВ, у свою чергу, укладає договір з харківською комерційною структурою, яка за заниженими цінами придбала партію неякісних окулярів китайського виробництва на суму всього 2 млн. 400 тыс.грн... За матеріалами СБУ, переданими в Генпрокуратуру України, відкрито кримінальні справи... Зокрема, перед слідством стоїть питання з'ясування місцезнаходження зниклих 24 млн.грн.", - повідомлялося в заяві прес-центру.

Оперативники харківського УБОЗу, які мали свого часу відношення до розслідування, розповіли нам про те, що в їх розпорядженні було багато цікавих документів із сейфів і комп'ютерів фірм-підрядників - дніпропетровського ТОВ "Українські окуляри" і ТОВ "Око" з міста Ізюм Харківської області.

А також електронне поштове листування із російською консалтинговою фірмою, яка надає посередницькі послуги у продажу гонконзьких фірм-пустишок "під ключ", та з китайським продавцем окулярів.

Крім того, тоді, навесні 2005-го, нам вдалося з'ясувати, що автором соціальної програми "Зір" був керівник канцелярії віце-прем'єра Табачника - Геннадій Падалко. Він же - добре відома серед гравців вітчизняного офтальмологічного ринку постать. Він же - брат Наталії Набочук, директора фірми "Українські окуляри", яка отримала велике держзамовлення без змагання з конкурентами за так званою "процедурою закупівлі у одного учасника" - ця процедура, зазвичай, застосовується при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, коли на проведення звичайних тендерів просто об'єктивно немає часу.

Одним із засновників дніпропетровської фірми був Віктор Назарько - директор ТОВ "Око", залученого "Українськими окулярами" як субпідрядник.

Згідно з оперативною інформацією, Назарько ще навесні 2003 року за посередництва російської компанії за $3 тис. придбав у Гонконзі фірму "Global Well Trading Limited".

У жовтні 2004-го, отримавши від "Українських окулярів" 25,2 млн.грн., придбав як мінімум $3,4 млн. і перевів валюту на рахунок гонконзької фірми. А вже вона закуповувала для ветеранів окуляри у китайського виробника оптики "Beijing Zhanlishun Optical Co., Ltd." приблизно за $1,2 за пару - в комплекті з футляром, тасьмою, серветкою і двома пакувальними коробками - по $1,7.

Це відбувалось навесні 2005-го. З часом згадок про скандальну акцію ставало все менше. У тому числі, і про героїчні досягнення правоохоронців, які розслідують обставини акції "Зір".

Змова мовчання

Перше здивування, пов'язане з нашим поверненням до скандальної "окулярної теми", стало майже тотальне небажання так чи інакше причетних до неї осіб говорити на цю тему.

Не порадував своєю звичайною балакучістю і екс-глава МВС Луценко. Відповіддю на дюжину адресованих йому запитань стали слова його прес-секретаря: "Юрій Вітальевіч пішов з міністерства без документів, так що з цього приводу змістовна бесіда навряд чи вийде".

З офісу Томенка на наші запитання відписалися прес-релізом, зробленим раніше і з іншого приводу, - у зв'язку із заявою Папієва, який повернувся у серпні 2006-го на посаду голови Мінпраці, про намір до 1 січня 2007 року завершити роздачу окулярів ветеранам. Депутат-"бютівець" пропонував парламенту проконтролювати хід розслідування. І висловлював сподівання, що ветерани отримають не китайську "дешевку", виявлену два роки тому на складі в Ізюмі.

Неодноразові обіцянки прес-секретаря депутата-"нашоукраїнця" В'ячеслава Кириленка влаштувати "сеанс зв'язку" з шефом так і залишилися обіцянками. Нагадаємо, що лідер фракції "Наша Україна" у двох "помаранчевих" урядах займав посади міністра праці і віце-прем'єра з гуманітарних питань. І у 2005-му він охоче розповідав про проблеми навколо акції "Зір".

Табачник був небагатослівним. Порадив поспілкуватися з Папієвим, мовляв, колега "глибше в темі". Додав, що особисто його на допити у зв'язку з "окулярною справою" не викликали. І що доля колишнього керівника його віце-прем'єрської служби Падалка складається цілком пристойно - він живий-здоровий і непогано почуває себе в якості депутата Дніпропетровської облради від лазаренківської "Громади".

Представники "Українських окулярів" і "Ока", з якими ми зустрілися в Ізюмському офісі останнього, нашому візиту не зраділи і "з коліс" розмовляти відмовилися.

Сказали тільки, що розсилка окулярів для ветеранів вже завершена, а кримінальні справи щодо їхніх фірм закриті. Домовилися "зв'язатися" за допомогою доступних технічних засобів.

Утім, запитання, відправлені факсом і електронною поштою, залишилися без відповіді. До речі, інформовані джерела розповіли нам, що скандальна історія з ветеранськими окулярами не завадила директорові "Ока" Назарьку на останніх виборах стати депутатом Ізюмської міськради від Партії регіонів.

Небагатослівними виявилися і правоохоронці, які впритул займалися розслідуванням. Екс-керівник харківського УБОЗу Михайло Притула був дуже скупий на відповідь: "Справа давня, практично нічого не пам'ятаю".

Слідчий ГУ МВС в Харківській області Сергій Красина, на якого "скинули" всі справи по акції "Зір", тільки і сказав, що кримінальних справ відносно директорів фірм-підрядчиків вже немає.

Вивчення інших епізодів (проведення тендеру, фінансових операцій) ще продовжується, про що він щотижня звітує - починаючи від облпрокуратури і закінчуючи МВС, ГПУ, Кабміном і секретаріатом президента.

Єдиним, хто знайшов можливість для інтерв'ю, був Міністр праці і соцполітіки Папієв. Він сказав, що на допити його викликали, але не по акції "Зір". Нагадав про виграну у Томенка в суді справу про захист честі і гідності.

Міністр категорично переконаний: у всій цій історії – ніякого криміналу, тільки політика. "Ну хіба могли переможці "помаранчевої революції" дозволити собі через кілька місяців після президентських виборів вручити ветеранам окуляри від уряду Януковича?" - питає Папієв, для якого відповідь очевидна.

Нині ж через надуману паузу завдовжки у два роки "маємо те, що маємо": тисячам ветеранів особисте замовлення не підійшло - людський зір в літньому віці дуже швидко змінює свої характеристики. Але найсумніше - 50-70 тисячам ветеранів окуляри взагалі вже непотрібні, на момент розмови остаточні підсумки акції ще не були підведені. Люди пішли з життя.

А з приводу того, хто з його підлеглих ходив на допити, чи залишаються у провадженні кримінальні справи у зв'язку з акцією "Зір", з вуст міністра звучали короткі відповіді: "не знаю", "ніхто не докладав", "не цікавився".

Як і щодо запитань: "Кому був вигідний галас навколо акції? Якщо це політичне замовлення, то чиє?". Поіменно про своїх попередників з уряду Папієв вважає за краще говорити або добре, або нічого. Як про небіжчиків…

Тихий фінал

Утім, значно більше світла, ніж політики, безпосередні виконавці акції та учасники розслідування, на стан і перспективи "справи про окуляри ветеранам" пролило відомство, від якого, здавалося б, докладних відповідей можна було чекати найменше.

Відповідь Головного слідчого управління (ГСУ) МВС (отримана тільки після повторного журналістського запиту) на тлі загального небажання говорити по суті виявилася справжнім сюрпризом.

Як виходило з досить об'ємного документу, який з архівною точністю розповідає про перебіг "окулярної справи", в цілому в її впровадженні було дев'ять кримінальних справ. Порушували і розслідували справи харківське облуправління МВС, прокуратура Харківської області, прокуратура Києва і Генпрокуратура.

Оперативники і слідчі в різних епізодах бачили ознаки складу злочинів, передбачених ч.5 ст.191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем, скоєне в особливо великих розмірах), ч.2 ст.364 (зловживання владою або службовим становищем) і ч.2 ст.366 (службова фальсифікація) Кримінального кодексу.

Серед фігурантів справ були чиновники Міністерства праці, Мінфіну, Мінекономіки, держпідприємства "Укрпошта" і керівники комерційних структур, залучених до виконання бюджетного замовлення.

Останні - директори фірм "Українські окуляри" і "Око" - мали статус обвинувачених, були в "бігах" і двічі - в листопаді 2005-го і в березні 2006-го - знаходили захист в суді Київського району Харкова, який відмінив ухвали слідчих про порушення двох кримінальних справ.

Арешт із затриманих на складах в Ізюмі і Купянській митниці сотень тисяч пар окулярів був знятий за вказівкою харківської облпрокуратури. Причому, цікаво, що зроблено це було у травні минулого року - коли влада ще була "помаранчевою", а нинішні члени уряду Табачник і Папієв були в опозиції.

А ще було проведено декілька експертиз. Факту "завдавання матеріального збитку в особливо великих розмірах через відсутність окулярів" експерти не виявили. Зате визначили, що пара окулярів у комплекті з усіма "прибамбасами" коштує 26,5 грн.

До речі, на оптовому ринку оптики в Ізюмі окуляри, аналогічні тим, які бізнесмени запропонували державі за 16,9 грн. за пару, в листопаді минулого року коштували в 3-4 рази менше.

Утім, найцікавіша інформація прозвучала з вуст співробітника ГСУ МВС Володимира Тополі, який готував відповідь на наш запит і якому ми зателефонували, щоб отримати деякі пояснення. "Ви знаєте, поки ми з вами вели листування, слідчий харківського облуправління вирішив припинити розслідування у зв'язку з відсутністю складу злочину", - сказав він.

"Тобто кримінальні справи, пов'язані з акцією "Зір", закриті?", - перепитали ми. "Принаймні, по лінії МВС - точно", - відповіли на іншому кінці лінії. Сам слідчий Красина без санкції керівництва розмовляти на цю тему відмовився.

Додамо до цього офіційну відповідь Служби безпеки України, про те, що органами досудового слідства СБУ кримінальні справи у зв'язку з акцією "Зір" не порушувалися і не розслідувалися.

Відповідь керівника прес-служби Генпрокуратури Олексія Бебеля: "Наскільки пам'ятаю, справа розслідується співробітниками МВС Харківської області, звертайтеся туди".

І все - справи немає.

При цьому - ніяких публічних заяв "з приводу". Ні з боку правоохоронців, ні з боку "обвинувачувачів", ні з боку тих, кого підозрювали, звинувачували і "пресували". Мовчать всі. Мабуть, всім вигідно?

Гучні процеси? Це не по-українськи.

"За окуляри, звичайно, дякую", - говорить київський пенсіонер-ветеран Ростислав Поляченко. "Хоч і не підійшли вони мені, в соцбезі обіцяли, що спробують поміняти. Та у мене і свої є, тож це не біда".

І вже з іронією: "Цікавіше інше: ну покричали після революції про те, що уряд Януковича окуляри і гроші у нас, ветеранів, вкрав, ну про якісь кримінальні справи відзвітували. А де ж результати слідства, де суд? Справа "дута" була, два роки воду в ступі товкли? Або ще один кримінал благополучно поховали?"

"Бандитам - в'язниці!". Гасло, в якому під бандитами мешканці країни, що погрузла в корупції, розуміли, в першу чергу, можновладців, які скомпрометували себе, був у числі хітових гасел "помаранчевої революції". Натомість, реалізація гасла "на виході" виявилась "нульовою"!

"Було б наївно вважати, що у владі злочинців не було і немає", - коментує ситуацію директор програм політичного аналізу і безпеки Міжнародного центру перспективних досліджень Віктор Чумак. "А ось чому вони не потрапляють у в'язниці? Причин тому багато".

За словами експерта, взагалі справи про велику корупцію і серйозні зловживання владою розслідувати вкрай важко, а тут ще - політика і політики. Як і раніше, вони бачать у правоохоронних органах інструмент реалізації політичної конкуренції - банальний тиск на опонентів, їх бізнес-партнеров або родичів.

Політики з різних таборів мають в різних правоохоронних органах, в СБУ "своїх" людей, за допомогою яких можна і нападати, і, в разі потреби, успішно захищатися. Особлива тема, на думку експерта, - прокуратура, яку давно пора позбавити невластивій їй функції досудового слідства.

І така ж особлива тема - суди, в яких можна пустити прахом старання тричі талановитого слідчого. Крім того, багато українських політиків "вийшли з однієї пісочниці": в різний час перетиналися в загальних політичних або бізнес-проектах.

Приблизно ті ж причини називає і політолог, керівник Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

І додає: "У великій українській політиці є певні табуйовані зони. Не вітається зайве копання в особистому житті опонента. Те ж стосується і фінансових питань - найделікатніших і найзакритіших. Не прийнято розправлятися з опонентами за допомогою реальних тюремних термінів. Усім набагато вигідніше воювати навколо тем вступу-невступу до НАТО, комунальних тарифів, мінімальних зарплат або державних мов".

І Чумак, і Фесенко одностайні - нинішніх опозиціонерів (того ж Луценка або екс-главу "Нафтогазу України" Олексія Івченка), навколо імен яких розв'язані кампанії із залученням правоохоронців, нічого страшнішого за банальні "наїзди", скоріше за все, теж не чекає. Атаки будуть, можливі навіть арешти, судів з вироками - ні. Правила гри залишаться чинними.

Одне із недавніх соціологічних досліджень Київського інституту проблем управління ім. Горшеніна продемонтсрував, що українці серед органів влади найкорумпованішими вважають міліцію (на першому місці), суди, прокуратуру, парламент, митницю, місцеві органи влади і Кабмін.

А на питання чи "Варто найближчим часом чекати гучних антикорупційних справ і арештів посадових осіб у владних структурах?" 58,3% респондентів відповіли "не варто", і лише 13,4% - "так".

Якщо висновки експертів відповідають дійсності, то така статистика суспільних очікувань багатьох представників українських політичних еліт і правоохоронних органів має тільки порадувати. Натомість цікаво, скількох вона змусить схопитися за голову і все ж таки спробувати щось змінити?

Матеріал підготовлений за підтримки проекту SCOOP Данській асоціації журналістів-розслідувачів та за сприяння Інституту Масової Інформації

Євген Рибка, "Лігабізнесінформ", Ігор Чайка, ІМІ

Київ – Харків – Ізюм – Київ