Українська правда
Постійне посилання: http://www.pravda.com.ua/articles/2010/12/23/5707956/

Новий глава Нацбанку Арбузов: во имя отца, и сына, и донецкого духа...

Сергій Лещенко, УП _ Четвер, 23 грудня 2010, 17:37
Ліворуч - Олександр Янукович

У часи керівництва Росії Борисом Єльциним виник політичний термін "Сім'я", коли ключові кадрові вакансії обіймали люди, особисто віддані найближчим родичам президента, хай навіть без відповідного досвіду.

Віктор Янукович реанімував російську практику. Остаточним утвердженням "Сім'ї" як найпотужнішої групи впливу в Україні стало призначення нового глави Національного банку.

Півроку тому прізвище Сергія Арбузова не було відомо не лише громадянам чи журналістам, але навіть провідним банкірам. Сьогодні ця 34-річна молода людина очолила НБУ, засвідчивши тим самим повну деградацію Верховної Ради, яка проголосувала за нього "наосліп", навіть не поцікавившись світоглядом чи підходами на новій посаді.

Ставленик "Сім'ї" отримав у свої руки головний друкарський верстат в державі, який є ключем до її національної безпеки та добробуту громадян, а також ресурсом практично необмеженого збагачення.

Родинність і клановість - це спільні риси, які поєднують Януковичів і Арбузова.

Сергій Арбузов став банкіром завдяки своїй матері Валентині Арбузовій, яка очолювала донецьке регіональне відділення "Приватбанку".

Скрізь пишуть, що свою кар'єру Арбузов почав у Костянтинівській філії "Приватбанку" в 1998 році. Це - неправда.

Матір забрала сина під своє крило в "Приватбанк" набагато раніше - ще в 1995-му. Тоді 19-річний Сергій Арбузов, ще навчаючись на другому курсі в інституті, став економістом у донецькій філії "Приватбанку".

Відсутність освіти не дозволяла призначити сина на керівну посаду. Але щойно в червні 1998 Арбузов отримав диплом спеціаліста, як уже в серпні він пішов на підвищення по маминій лінії - був призначений керівником Костянтинівської філії "Приватбанку".

На цій посаді він затримався на п'ять років.

Вирішальним в долі Сергія Арбузова стало призначення в жовтні 2003 року головою правління банку "Донеччина", який незабаром перейменували на "УкрБізнесБанк".

Сергій Арбузов: від банку "Донеччина" до Національного банку. Фото прес-служби уряду

Банк "Донеччина" на початку 2000-х років нинішній депутат від Партії регіонів Едуард Прутнік придбав у нинішнього депутата від БЮТ Володимира Скубенка.

Прутнік тоді був правою рукою Януковича, щойно призначеного прем'єр-міністром.

І неофіційно банк "Донеччина", який згодом став називатися "УкрБізнесБанк", був спільним бізнесом Едуарда Прутніка та родини Віктора Януковича в пропорції 50% на 50%.

Фактично всі активи Прутніка в ту епоху, включно з каналом НТН, були неофіційно навпіл поділені з Віктором Януковичем, який мав забезпечувати політичний дах. Уже пізніше справами батька став займатися старший син президента Олександр Янукович, який став представляти його інтереси.

Прутнік був управляючим партнером в цих спільних проектах.

У 2005 році Прутнік порадив Сергію Арбузову вступити до "Нашої України", побоюючись репресій з боку нової помаранчевої влади. Арбузов навіть балотувався до Донецької обласної ради за списком "Нашої України", але ті не подолали 3-відсотковий бар'єр.

Однак з часом Прутнік та Янукович віддалилися один від одного.

Прутнік змінив пріоритети, заснував фонд, продав канал НТН та вклав гроші в розведення великої рогатої худоби.

В середині 2009 року люди Прутніка повністю вийшли з числа акціонерів "УкрБізнесБанку", і монопольним власником цієї установи стали структури Олександра Януковича.

Разом з усім в спадок Януковичу перейшов і керівник банку Сергій Арбузов.

 Сергій Арбузов. Фото прес-служби уряду

Про особливо довірливі стосунки з родиною президента свідчить і той факт, що дружина Арбузова Ірина працює в тому ж таки "УкрБізнесБанку" заступником завгоспа.

"УкрБізнесБанк" - це дрібний банк. Станом на 1 жовтня 2009 року за розміром активів він займав 69 місце. Через рік, на 1 жовтня 2010 року, піднявся до 63 місця, але все одно входив до останньої, четвертої групи.

Фактично, це - казначейство бізнес-імперії Януковичів, права власності на яку оформлено на різні структури.

В "УкрБізнесБанку" відкриті рахунку всіх підприємств, які задіяні в схемах відчуження, обслуговування та забудови "Межигір'я".

Тут мають рахунки і "Дом Лесника" (володіє землею в мисливському господарстві в Сухолуччі, будує там готельно-розважальний комплекс), і "СПС-Груп" (постачає в "Межигір'я" німецьку "обналічку"), і "КиївУніверсалСервіс" (надає послуги ЖЕКа на території "Межигір'я"), і "Танталіт" (володіє 127 гектарами в "Межигір'ї", будує там гольф-, яхт- і кінний клуб), і "Девелоперська компанія АВК" (замовник всіх будівельних робіт в "Межигір'ї").

Наприклад, в "УкрБізнесБанку" був відкритий рахунок компанії "Медінвесттрейд", на користь якої з держвласності була виведена резиденція "Межигір'я".

Одразу після цього резиденцію треба було перепродати, щоб в разі спроб реприватизації у схемі з'явився добросовісний правонабувач. Щоб "відмити" оборудку, резиденцію купує фірма "Танталіт", яка начебто перераховує "Медінвесттрейду" на рахунок в "УкрБізнесБанку" 89 мільйонів гривень.

Але через деякий час "Медінвесттрейд", замітаючи сліди, буде оголошений банкрутом, оскільки виявиться нездатним погасити борг лише в 565 тисяч гривень.

 

Крім того, в "УкрБізнесБанку" має рахунок фешенебельний донецький фітнес- і spa-центр "Le Maree", який належить дружині старшого сина президента Олександра Януковича - Олені Янукович.

Про особливо тісний зв'язок Арбузова з Олександром Януковичем свідчить ще одна історія.

Сьогодні мати Арбузова є головою правління поки що дрібного "Всеукраїнського банку розвитку", а брат Арбузова - її заступником.

Єдиним акціонером банку є підприємство Олександра Януковича "Донснабтара". Але нещодавно старший син президента оприлюднив повідомлення про намір напряму оформити на себе 100% акцій цього банку.

До речі, останній рік був успішним для "Всеукраїнського банку розвитку". Янукович став президентом України, а в банку почали з'являтися клієнти. Якщо на 1 жовтня 2009 року він посідав 180 місце за розміром активів (80 мільйонів гривень), то на 1 жовтня 2010 був уже на 138 позиції (348 мільйонів гривень).

Шлях у Нацбанк

Після перемоги Януковича в житті Арбузова та родинного "УкрБізнесБанку" почалася біла полоса.

Голова спостережної ради "УкрБізнесБанку" Олександр Папаїка стає главою Державної податкової адміністрації України.

Прізвище Арбузова називають в переліку кандидатів на посаду керівника "Ощадбанку". Але 24 червня 2010 він стає головою наглядової ради іншої державної фінустанови - "Укрексімбанку".

Тут він затримається недовго - 1 вересня сенсаційно звільняють з посади першого заступника глави Нацбанку Анатолія Шаповалова - важковаговика, якого, здавалося би, неможливо потопити, адже саме через нього вирішувалися питання надання рефінансування банкам під час кризи 2008-2009 років.

Дещо, до речі, перепало і "УкрБізнесБанку". Хоча Янукович був в опозиції, але "сімейному" банку виділили 300 мільйонів гривень.

Крім того, Шаповалов користувався прихильністю Дмитра Фірташа.

І от замість цього "мамонта" епохи Ющенка на посаду першого заступника глави Нацбанку приходить нікому невідомий Арбузов.

Про поведінку Арбузова за той недовгий період, який він пропрацював у Нацбанку на місці Шаповалова, складають легенди. Про те, як він ходив по будівлі НБУ з охороною. Про те, як інші заступники не могли потрапити до нього без письмового звернення з викладом причин, з яких змушені його потурбувати. Про те, як Арбузову дуже хотілося їздити з мигалкою, і його службовий автомобіль оформили як інкасаторський.

Джерела розповідають історію про те, як зіштовхнулися Арбузов і міністр фінансів Ярошенко. Вони почали мірятися своєю політичною вагою і тривалий час відкладали нараду з питання рекапіталізації банків, бо не могли визначити, хто до кого має їхати на нараду - з Грушевського на Інститутську чи навпаки? В підсумку Ярошенко здався - нарада відбувалася в Арбузова.

Досьє

Перед затвердженням Арбузова главою НБУ серед депутатів було поширено його особову справу. У розділі "стаж державної служби" значаться скромні "півтора місяці".

Крім того, згідно з записом у паспорті Арбузова, у нього відсутній ідентифікаційний номер - за рішенням Калінінського райсуду Донецька Арбузову дозволено здійснювати будь-які платежі без надання свого коду.

 

Зазвичай люди відмовляються від коду з релігійних мотивів. Але відсутність ідентифікаційного номеру також ускладнює фінансовий контроль за операціями особи.

Згідно з декларацією про доходи, протягом 2009 року Арбузов заробив чималу суму - 150,5 мільйонів гривень. При чому з цих грошей 150 мільйонів Арбузов отримав за статтею "дивіденди, проценти, роялті".

 

Джерело цих грошей - загадка. За декларацією, Арбузов не має внесків до статутних фондів комерційних організацій. Номінальна вартість цінних паперів, придбаних Арбузовим, складає 3 мільйони 78 тисяч гривень.

Згідно зі звітом "УкрБізнесБанку" за 2009 рік, Арбузов є власником 2,2949% акцій банку. Їхня номінальна вартість складала також 3 мільйони 78 тисяч гривень.

Тобто виходить, що жодних акцій, окрім "УкрБізнесБанку", Арбузов не мав.

Проблеми лише в тому, що в щорічному звіті сказано: за підсумками 2008 року "УкрБізнесБанк"... не виплачував жодних дивідендів за простими іменними акціями, якими володіє Арбузов.

 
 

Однак ні ці питання, ні інші не цікавили депутатів - 282 народних обранці натиснули кнопки "за" обрання Арбузова главою Нацбанку.

Арбузов пройшов парламентське випробування, але депутати навіть не почули його голосу - і його думок, якою має бути грошова-кредитна політика Нацбанку.

Це нагадує сюрреалізм, якщо згадати, з якими боями ще зовсім нещодавно, в 2003 році звільняли з посади глави Нацбанку Володимира Стельмаха і саджали в його крісло Сергія Тігіпка.

Подібного самоприниження депутатів складно уявити в будь-якій цивілізованій країні. Як і появу, наприклад, на місці Жан-Клода Тріше на чолі Європейського центробанку 34-річного ставленика родини президента.

Банківський сектор - це своєрідна ложа, де банкіри десятиліттями завойовують собі ім'я. Юшко, Тімонькін, Лавренчук - це прізвища, за якими стоять досвід і успішні історії.

І на цьому фоні призначення Арбузова, з явно меншими знаннями і вужчими рамками самостійності, виглядає як виклик банківському цеху. Але банкіри не спромоглися на жодну реакцію - і мовчки проковтнули "парашутиста", якого їм скинула "Сім'я".

© 2000-2014 "Українська правда"
Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на www.pravda.com.ua