Солодкі гроші "єнакіївських"

Понеділок, 6 грудня 2010, 09:58

Початок читайте тут Чорні гроші "єнакіївських"

Про нинішнього міністра аграрної політики Миколу Присяжнюка відомо, що він як і авторитетний нардеп від ПР Юрій Іванющенко є вихідцем з Єнакієве. Однак цих діячів поєднує не лише мала батьківщина, але й бізнес.

Присяжнюк разом Іванющенком багато років тому виступав засновником кількох маловідомих компаній, наприклад ЗАТ "Технічний центр "Україна". Однак засвітились і в більш відомих та близьких до агробізнесу місцях. За даними ДКЦБФР, вони входили до спостережної ради ЗАТ "Продовольча компанія "Юнкерс". Єнакієвській УБОП свого часу перевіряв цю фірму на предмет контрабанди бразильської яловичини через одну з місцевих територій пріоритетного розвитку, однак результати справи не отримали розголосу.

Сам Іванющенко фігурує засновником якогось бізнесу не надто часто. Тому поява прізвища Присяжнюка в числі бізнес-партнерів авторитетного єнакіївця свідчить про їхню близькість. Тим більш, що поряд з їхніми прізвищами в вищезгаданих фірмах фігурує ім’я ще одного єнакієвця - Юрія Шумакова, якого деякі правоохоронці знають як "Шумака".

Про роль Присяжнюка в оточенні Януковича свідчить ще такий факт. Він є засновником ЗАТ "Страхова компанія "Класичне страхування". Саме в цій конторі до обрання нардепом був офіційно працевлаштований Станіслав Скубашевський. Це один з найближчих соратників Януковича, що довгі роки забезпечує лідера всім життєвонеобхідним, у тому числі опікується і питаннями охорони.

Тож не дивно, що саме на аграрному фронті відбулась дуже сумнівна оборудка, яка призвела до відтоку сотень мільйонів гривень в офшори з донецьким корінням.

На початку листопада державний Аграрний фонд уклав угоди на закупівлі 100 тисяч тон цукру на 770 мільйонів гривень. Дані офіційно опубліковано в "Віснику державних закупівель".

Попередньо Присяжнюк анонсував закупівлю, нібито необхідну для державних інтервенцій під час різкого подорожчання цукру.

"Закупівельна ціна під час масового виробництва знизилась, і ми як держава купимо 300 тис т цукру в Аграрний фонд для того, щоб в разі збільшення ціни цукру на внутрішньому ринку держава могла своєчасно вийти з інтервенцією", - пообіцяв Присяжнюк.

Однак просте порівняння закупівельної ціни та ринкової показало, що міністр як мінімум некомпетентний у своїй справі. Хоча мова йде про партію цукру, якої вистачить всій Україні майже на місяць споживання.

За відкритими джерелами, ціна однієї тони цукру в листопаді коливалась довкола 7 тис грн./т. Але Аграрний фонд примудрився купити за 7,7 тис грн./т. Себто рівно на 10% дорожче від ринкової ціни.

І жодного натяку на ґвалт з боку Мінекономіки, Антимонопольного комітету, Держінспекції по цінам, не кажучи вже про Генпрокуратуру. Хоча правоохоронці мали б поставити резонне питання: чому Фонд купує цукор за ціною вище від ринкової, і як дорогим товаром можна збивати ціни? Може хтось банально наварив гроші на держбюджеті, витягнувши з кишень платників податків 70 мільйонів гривень?

З оголошення про результати тендеру відомо, що третина від 770 мільйонів "солодких" гривень дісталась ТОВ "Албента", решта – ТОВ "Оіл-Рівер". Про самі компанії на аграрному ринку нічого не чули, в держзакупівлях вони раніше не світились. Однак про їх засновників відомо більше.

Засновниками "Албенти" є кіпрська офшорка "Імпофірм консалтінг лімітед" та ТОВ "Укррослізинг". Остання компанія "прославилась" минулого літа, коли виграла тендер Київського метрополітену на поставку 100 вагонів на загальну суму 1,39 мільярда гривень. Тоді бютівець з Київради Сергій Мельник заявив, що на цій оборудці столичний бюджет переплатить 790 млн грн. Тож уряд Юлії Тимошенко прислав ревізорів з КРУ, і тендер був скасований. Однак вже після інавгурації Віктора Януковича керівник метрополітену повідомив про бажання повернутись до питання закупівлі вагонів у "Укррослізингу".

ТОВ "Оіл-Рівер" кілька років тому мало засновниками такого собі Сергія Сухана та ТОВ "Український інвестиційний капітал" (далі – УІК), яке виходить на британську офшорку "Турітелла корпорейшн". Минулого року всі засновники заховались за панамською фірмою "Ленстон холдінг інк".

Ланцюжки "Албенти" та "Оіл-рівер" пов’язані між собою Олександром Козирєвим, котрий рік тому був директором "Албенти" та "УІК". Тож зрозуміло, що Аграрний фонд забезпечив солодке життя пов’язаним між собою компаніям.

"УІК" дала перший крок в донецькому напрямку. Компанія є співзасновником ТОВ "Вік систем" (сітка автозаправок в Донбасі). Разом з "УІК" співзасновником "Вік систем" є Тимур Валітов, зять нардепа від Партії регіонів Тетяни Бахтєєвої, відомою своєю близькістю до групи Ріната Ахметова (Валітова її дівоче прізвище). В 90-х роках Тетяну Дмитрівну навіть називали особистим лікарем сім’ї олігарха.

"УІК" також наближає нас до Присяжнюка. Кілька років тому ця компанія заснувала ТОВ "Форест-сіті". А минулого року замість неї засновниками стали Андрій Адамовський (відомий як голова спостережної ради ВАТ "Фарлеп-інвест", це ключовий актив Ріната Ахметова в сфері зв’язку), Ольга Джарти та Татьяна Присяжнюк – дочки Василя Джарти (зараз голова Совміну Криму, екс-міністр екології, причетний до "рілтерської" афери з переходом Межигірья до Віктора Януковича) та Миколи Присяжнюка, нинішнього міністра АПК.

В деяких виданнях вже публікувались дані про УІК, групу "Вік" та "Турітеллу корпорейшн". За неофіційними даними, ці компанії контролювались Жиганом Такташовим. П'ятнадцять років тому цю людину вважали Тим-Хто-Вивів-Рината-В-Люди. Про його близькість до ахметівської групи свідчить такий факт: жінка та діти Такташова разом з братом Рината Ахметова Ігорем та Борисом Колесніковим є власниками кількох патентів на кондитерські вироби "Київ-Конті". Ось один з прикладів.

Та й по бізнесу Такташева можна назвати однією з правих рук Ахметова. До структуризації СКМ його бізнес-імперія була розкидана по кільком компаніям. Наприклад, сотовий оператор DCC, футбольний клуб "Шахтар", кілька хлібокомбінатів мали засновниками ТОВ "Embrol Ukraine ltd". І саме в ній співзасновником був Такташев, а директором відомий нардеп Антон Пригодський.

Чотири роки тому Такташев помер від хвороби, будучи на той час гендиректором ЗАТ "Шахтар". Нібито після цього його імперія була виведена на офшорну "Турітеллу" та розчленована нащадками з Донбасу. В цю логіку якраз вкладається історія проявлення в "Форест-сіті" Адамовського з Донецька, Джарти з Макіївки та Присяжнюка з Єнакієво.

Тож аграрний міністр не може навіть робити вигляду, що йому незнайомі контори, які одним донецьким махом освоїли майже мільярд солодких.

І якраз аграрна тема сьогодні прекрасно ілюструє тему "відтепер державні кошти в Україні будуть донецькими, або нічиїми".

Так, джерело в регламентному комітеті Верховної ради сповістило про очікуване найближчим часом повернення до свого крісла в парламенті одного з найдавніших нардепів-сумісників – литвинівця Миколи Шершуна, що вже півроку очолює Держкомлісгосп. Його повернення анонсується під соусом майбутнього підпорядкування лісового комітету до Міністерства АПК, тобто до парафії Присяжнюка.

Також багато хто споглядав боротьбу за горілчаний ринок. Після падіння режиму Тимошенко державний концерн "Укрспирт" очолив Олексій Савченко, близький до "регіонала" Павла Климця (горілка "Олімп", яку часто зараховують до активів Ріната Ахметова). Однак вже влітку міністр Присяжнюк його звільнив, і Савченко дебютував на музичних каналах як співак з кліпом "Испытание поражением".

Новим керівником "Укрспирту" призначено донеччанина Ігоря Сухоносова, якому Присяжнюк публічно поставив задачу вже цього року привести держконцерн в стан повної готовності до приватизації. Перший крок зроблено, "Укрспирт" вже проводить реструктуризацію.

А "Олімп" Климця, як стверджують учасники горілчаного ринку, зазнав масованих перевірок з боку контролюючих органів разом з іншими виробниками горілки, що не мають відношення до ПР. Хоча це можна назвати й ексцесом виконавця, а не конкретним замовленням. Оскільки проблеми Климця не йдуть в жодне порівняння з ситуацією довкола запорожця Євгена Черняка ("Хортиця").

За неофіційними даними, власник одного з найбільших алкогольних брендів України після відкриття кількох карних справ евакуював сім’ю та топ-менеджерів підприємства за кордон. А сам заглибився в повернення кредиту у розмірі $8 млн ахметівському банку ПУМБ.

Також в останні місяці відбувся переділ зернового ринку. У цьому випадку виглядає так, ніби Присяжнюк та Колесніков вирішили помірятись лобістськими можливостями.

Як відомо, Колесніков після призначення віце-прем’єром по Євро-2012 публічно висловив намір змінити розклади в сфері експорту зерна. Зараз ринок повністю контролюється десятком транснаціональними та українськими корпораціями. І новачкам вкрай важко стати потужними експортерами.

Заради виходу на цей ринок Колесніков запропонував ввести квоти на експорт, які б продавались на відкритому аукціоні. У цьому випадку квоти могли б купити нові компанії, у яких немає зерна, але є великий "кеш". Якраз такого масштабу гроші освоюються на темі Євро-2012.

Якби ідея Колеснікова спрацювала, новачки, викупивши квоти, змогли б їх перепродати "дідам" по такій схемі – ви, аби хоч якось вийти в плюси, продаєте нам зерно по вказаній нами ціні, а ми вже експортуємо за світовою. За цікавим збігом, експортери одночасно отримали поштовх в потрібному напрямку – наприкінці літа митниця та прокуратура почали неформальну блокаду експорту.

Однак, за словами джерел в аграрному комітеті парламенту, замість начебто би неминучої перемоги Колеснікова на сцену вийшов міністр Присяжнюк. Дякуючи його втручанню, за останні два місяці бюрократичних війн квотна схема зазнала великих трансформацій. Поки віце-прем’єр проводив через Раду потрібний закон, уряд тихенько провів розпродаж квот, у якому виграли п’ять старожилів ринку, що знайшли свій підхід до міністра.

Між тим, це може бути і банальною розводкою. Наприклад, один віце-прем’єр відкрито починає обіцяти переділ ринку, граючи в поганого поліцейського. А "хороший" міністр, дякуючи такій ініціативі нібито конкурента, влаштовує закриті торги серед переляканих конкурентів.

І хто домовиться про нову ціну вхідного квитка на начебто свій ринок, той і дали зможе вести бізнес. Однак за це доведеться тепер постійно платити. Оскільки закриті торги на експортні квоти в Україні тепер проходять занадто несподівано для непосвячених.

Тому джерела, посвячені в ієрархію Партії регіонів, вважають, що не варто очікувати справжньої боротьби між донецьким та єнакіївським кланами. Мовляв, люди з таким минулим завжди знайдуть спільну "феню" аби не доводити до стрільби як це було в 90-х.

Досить нагадати, про розстріл нардепа Євгена Щербаня на трапі літака в донецькому аеропорту та вибух трибуни з Ахатєм Брагіним на донецькому стадіоні. Сьогодні повторення кошмарів з трупами в шахтах не хоче ніхто. Тим більш власники бізнесу, який виходить на міжнародний ринок.

P.S. Після публікацію матеріалу Євген Черняк повідомив, що його сім’я перебувала і перебуває в Україні, окрім сина, який цього року вступив до коледжу при Гарвардському університеті. За його словами, топ-менеджери "Хортиці" працюють в плановому режимі. Також пан Черняк відзначив, що кредитів, взятих в ПУМБ, "Хортиця" не має.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді