Американська сага Павла Лазаренка. Частина 4. Лазаренко спить на підлозі

416 переглядів
34
Сергій Лещенко, УП
Понеділок, 1 жовтня 2012, 16:46

Продовження. Першу частину читайте тут, другу - тут, третю - тут.

Коли Павло Лазаренко прилетів до США просити про політичний притулок у лютому 1999 року, то не міг навіть уявити, якою катастрофою обернеться для нього ця історія. Навпаки, він думав, що повністю все врахував: придбав величний палац у чудовому природному заказнику поблизу міста Новато, дружина з дітьми виїхали до Каліфорнії за місяць до нього, а подільник Петро Кириченко вже сконтактував з юристом, що спеціалізується на оформленні політичного притулку, і той не передбачав жодних ускладнень.

Тому, коли Лазаренка затримали в аеропорту Нью-Йорка та помістили у ізолятор, це виглядала лише як звичайна процедура для прохачів. Вже провівши півроку в каліфорнійській тюрмі, він продовжував вірити, що неприємності тимчасові. Тому клопотав перед владою Антигуа дозволити щомісячні транші партії "Громада" в розмірі 200 тисяч доларів для підтримки її існування.

Але в травні 2000 року подільник Лазаренка Петро Кириченко уклав офіційну угоду про співпрацю з прокуратурою США, що відкрило дорогу для офіційного обвинувачення Лазаренка.

Розуміючи, що вийти з-під удару американської юстиції так просто не вийде, Павло Лазаренко спробував рухатися до цілі поступово. Його першою і найголовнішою задачею було залишити в’язницю – та поміняти камеру на домашній арешт.

Оскільки українська влада всіляко допомагала американським прокурорам в розслідуванні справи Лазаренка, він намагався подати своє переслідування в США як частину великої машини по зведенню рахунків.

Лазаренко пробував залучитися підтримкою соратників з України. Серед файлів справи Лазаренка можна знайти цікаві звернення до американського суду - наприклад, від колишнього генпрокурора і депутата, а нині судді Конституційного суду Віктора Шишкіна.

"Я хочу зробити наголос на видатних організаторських здібностях, продемонстрованих за часів роботи Павла Лазаренка на посаді, - писав Шишкін суду. - Він був першим, хто організував боротьбу з тіньовою економікою та бартером. Україна побачила справжнього лідера, який взяв відповідальність за відродження і розвиток України".

"Влада сприймала його як сильного конкурента на майбутніх виборах президента. Це стало причиною знеславлення Лазаренка в медіа та переслідування. Як колишній гепрокурор я згоден з тим, що відсутні достатні докази порушення ним українських законів", - стверджував Шишкін.

Нічні жахи Лазаренка

Але вийти на волю Лазаренко не міг аж чотири роки, до весни 2003-го. Суд у Сан-Франциско не сприймав його аргументи про політичний характер справи та не вірив його обіцянці не втекти. Репутацію Лазаренку зіпсувала історія в Швейцарії, коли він після арешту в Базелі наприкінці 1998-го був звільнений під заставу разом з обіцянкою явитися до суду. Але замість Швейцарії він полетів по притулок до Америки.

Перед тим, як Лазаренко поміняв тюремну камеру на квартиру для домашнього арешту, йому довелося пройти через справжнє випробування. Фактично, зміна запобіжного заходу Лазаренку була виключно актом гуманізму.

Подробиці того, що довелося пережити Лазаренку напередодні домашнього арешту, викладені в поданні його адвокатів від 24 квітня 2003. Його життя в тюрмі стало просто нестерпним.

Файли справи Лазаренка з каліфорнійського суду 

Річ у тім, що розслідування справи Лазаренка наближалося до кінця. У 2003 році американська прокуратура проводила допити за межами США. Лазаренко активно використовував світову фінансову систему для легалізації коштів, тому свідки по його справі були розкидані по різних континентах – частина жила на Кіпрі, частина – у Швейцарії та Нідерландах, частина – у Канаді тощо.

До країни, де проживали свідки по справі, вилітала група в складі прокурора Марти Берш, спецагента ФБР Деніела Ерл, адвокатів екс-прем’єра. За законом, Лазаренко повинен був бути присутнім на допиті в режимі телефонної конференції.

Проблема полягала в тому, що основні закордонні свідки мешкали у Європі. У квітні 2003 відбувалися допити в Британїї, Нідерландах і Швейцарії. Різниця у часі між Сан-Франциско і Старим світом складає дев'ять годин. Тож цей період перетворився на пекло.

"Для Павла Лазаренка цей процес був неадекватний і негуманний. У тюрмі заборонено спати вдень, а вночі наш клієнт брав участь у допитах", - скаржилися адвокати в клопотанні про звільнення.

Вони детально описали, як одного разу Лазаренка помилково вивели з камери та попередили, щоб він готувався до авіаперельоту. Той намагався пояснити, що перші допити мають відбутися лише наступного дня, але погано знав англійську. Тільки о 4 ранку Лазаренка відправили назад до камери - до підйому залишалося менше трьох годин.

Оскільки спати вдень у тюрмах заборонено, Лазаренко був на ногах до самого вечора, коли нарешті його перевели до Федеральної будівлі у Сан-Франциско для участі в процесі допитів, що відбувалися в Європі. Це тривало до ранку, і коли Лазаренка повернули в тюрму, почався новий день, і він знову не мав права спати.

Увечері, о 22 годині Лазаренко знову був доправлений у Федеральну будівлю для участі у черговому допиті по телефону. Він приїхав туди о 23:45. Взяття показів почалося о 1 ночі. Лазаренко на той момент був без сну 43 години.

"До конференц-зали він ішов наче в трансі. Коли адвокати потрапили всередину, вони побачили, що Лазаренко опустив голову на руки, які лежали на столі. Він виглядав жахливо. Лазаренко поводився не так, як раніше. Він не спілкувався з членами команди захисту".

А далі сталося взагалі нечуване. Повністю знесилений допитами свідків по своїй справі, екс-прем'єр-міністр України - людина, яка планувала стати президентом, при згадці прізвища якого переходили на шепіт, не витримав і заснув… просто на підлозі.

"Коли виникла тригодинна перерва між першим і другим допитами, за першої-ліпшої можливості Лазаренко ліг на підлогу конференц-зали і заснув, що супроводжувалося глибоким і шумним диханням носу", - описали адвокати.

"Коли о 5 ранку за каліфорнійським часом почалися нові допити, Лазаренко виглядав дезорієнтованим. Він не міг говорити з адвокатами. Він скаржився на страшний головний біль і втому. Він попросив про медичну допомогу, але не отримав її…", - намагалися захисники Лазаренка вимолити у судді співчуття.

Аналогічна історія з порушенням сну в Лазаренка сталося, коли бригада американських слідчих та адвокатів переїхала з Нідерландів до Швейцарії. За словами адвокатів, протягом 72 годин Лазаренко не міг поспати більше, ніж 5 годин.

Звільнення під домашній арешт

Вислухавши цю розповідь, 14 травня 2003 року суддя Мартін Дженкінс постановив поміняти українському підслідному запобіжний захід:

"Тимчасове звільнення є необхідним для того, щоб пан Лазаренко міг брати учать у підготовці свого захисту, особливо в частині взяття свідчень за кордоном".

У своєму рішенні суд окреслив умови звільнення Лазаренка та дав прокуратурі два дні для формулювання своєї позиції. Суд вимагав, щоб обвинувачений був вміщений під домашній арешт у квартиру на півшляху до суду, а не в приватний маєток у Новато. Палац Лазаренка не підходив через віддаленість від центру Сан-Франциско та неможливість контролювати обвинуваченого.

Над Лазаренком мав бути встановлений електронний моніторинг пересування - браслет на нозі. І, крім того, він мав щиросердно розповісти про свої грошові активи, що повинно було стати базою угоди про його звільнення.

КЛІКНІТЬ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ
 КЛІКНІТЬ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ

 

Ще через місяць, 11 червня 2003 року суддя Мартін Дженкінс підписав наказ про умови звільнення Лазаренка.

"Звільнити Павла Лазаренка в зв’язку з необхідністю бути присутнім по телефону під час взяття показів в Україні та інших європейських країнах. Павла Лазаренка буде розміщено в апартаментах на 1-2 спальні в Сан-Франциско - в будівлі, яка нараховує шість або декілька поверхів.

Апартаменти будуть мати телефонну лінію для використання її під час участі у показах, а також для дзвінків на номери, дозволені Даблінською в'язницею. Телефонна лінія буде моніторитися через автоматичний реєстратор, наданий ФБР. ФБР буде моніторити всі цифри, набрані на телефоні.

Компенсація вартості дзвінків за кордон буде покладена на уряд США. Лазаренку буде заборонено залишати будівлю, окрім як для від’їздів до суду та, за потреби, до лікаря.

До лікарні він може бути доставлений лише з дозволу суду, офісу прокурору, ФБР або досудового сервісу.

Приватна охоронна фірма, схвалена судом, буде залучена за кошти Лазаренка, вона забезпечуватиме 24-годинну охорону по три зміни у вісім годин. Кожна зміна складатиметься з одного неозброєного охоронця з радіостанцією, до функцій якого належатиме огляд кожного, хто входитиме або виходитиме з резиденції.

Усі відвідувачі мають заноситися в журнал. В разі спроб Лазаренком залишити без дозволу місце утримання про це мають бути негайно повідомлені ФБР, досудова служба і адвокати.

Перелік відвідувачів Павла Лазаренка має бути обмежений адвокатами, їхніми помічниками та тими, кому дозволено відвідувати Лазаренка в тюрмі Дабліна. Кількість соціальних візитів, які здійснюватимуть дві доньки Лазаренка і його син, залишається такою ж, як у тюрмі Дабліна - одногодинний візит в четвер, п"ятницю, суботу і неділю.

ФБР може робити непопереджений обшук в квартирі Лазаренка та його відвідувачів, за виключенням адвоката. Продукти та інші необхідні речі мають доставлятися раз на день сином Олександром Лазаренком або помічником підзахисного Оксаною Циковою (перекладачкою та майбутньою дружиною Лазаренка), або адвокатами. Візит Олександра Лазаренка має складати не більше півгодини. Алкоголь, наркотики та інші заборонені речі не дозволені в резиденції.

Павло Лазаренко має надати фінансову заставу, яка забезпечить його присутність у суді, за окремою угодою.

Лазаренко буде звільнений із даблінської тюрми о 9 ранку 12 червня 2003 року. ФБР доставить його в офіс досудового сервісу в Сан-Франциско, де встановить систему електронного моніторингу.

Мартін Дженкінс, 11 червня 2003 року".

У своєму рішенні суддя Дженкінс згадав про додаткову угоду щодо грошей, які гарантуватимуть невтечу. Ідеться про те, що Лазаренко зобов’язався репатріювати на рахунок американського банку свої гроші, накопичені на острові Антигуа та в Литві. Ідеться про 65 мільйонів доларів – небачену за своїми розмірами заставу.

Отже, в той же день, коли Мартін Дженкінс наказав звільнити Лазаренка під домашній арешт, екс-прем'єр поставив свій автограф під угодою щодо переведення на рахунок в США гарантійних коштів. Свої загальні статки на Антигуа Лазаренко, який вже чотири роки сидів у тюрмі, оцінив у 86 мільйонів, а в якості застави він погодився перевести 65 мільйонів.

"Я засвідчую під присягою, що я, Павло Лазаренко, є власником близько 61 мільйона доларів активів на рахунках у EuroFed Bank на Антигуа і 25 мільйонів в Литві.

Як додаткова угода мого звільнення, я цим погоджуюся репатріювати для потенційної конфіскації 65 мільйонів доларів моїх фондів у EuroFed Bank, що розташовані на рахунках компаній Firstar Securities, Lady Lake Investment, Nemuro Industrial Group, Fairmont Group (офшорні фірми Лазаренка), на моєму персональному рахунку № 137978, на рахунку Guardian Investment Group, а також на рахунку в Bankas Hermas, Литва.

Я в межах повноважень як бенефіціарний власник цих фондів маю негайно перевести 40 мільйонів з активів EuroFed Bank на Антигуа і 25 мільйонів з активів у Литві, на рахунок у США: Федеральний резервний банк, Нью-Йорк.

Якщо за рішенням суду я порушу умови мого звільнення, я погоджують на конфіскацію активів EuroFed, і всі ці активи та права мають бути передані США.

Павло Лазаренко, 11 червня 2003 року".

КЛІКНІТЬ ДЛЯ ЗБІЛЬШЕННЯ 


Цікаво, що новину про звільнення Лазаренка під домашній арешт його адвокати намагалися інтерпретувати як ледь не перемогу та ознаку майбутнього виправдання. Вони назвали це визнанням суддею високої довіри до Лазаренка - не згадуючи ні про заставу, ні про спеціальні умови, ні про виникнення нестерпних умов життя у тюрмі.

Павло Лазаренко, колишній прем’єр-міністр та потенційний спадкоємець Леоніда Кучми, провів під домашнім арештом понад п’ять років, до жовтня 2008-го. Людина, яку боялися не менше, ніж сьогоднішнього президента, утримувалася в умовах, які не назвеш інакше, ніж принизливими – при тому, що у цей час простоював порожнім маєток Лазаренка. Найбільша ж неприємність була в Лазаренка попереду – він був змушений повернутися з квартири знову до камери, коли суддя ще на чотири роки відправив його до в’язниці.

Далі буде.

У наступній частині читайте репортаж з ганку помешкання Лазаренка, де він жив під домашнім арештом.

 

Матеріал підготовлено за сприяння данського проекту журналістських розслідувань I-SCOOP

Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 82.67.100.---ükr..
Сергій Лещенко
...утримувалася в умовах, які не назвеш інакше, ніж принизливими...
ну наверное для украинцев "умовы" содержания в американской тюрьме конечно непревычно принызлывые: не надо биться до смерти самому об пол или падать с кровати головой об стену и всё такое... в украинском КПЗ оно конечно намного приятнее. . . а то что на допросы по ночам таскали и днем спать не давали, ну дак такая процедура в амерыканской тюрме. все по инструкции. от етого ещё никто не умирал . . . я к тому, что в УСА пол страны в тюрьмах пересидело и ничего -- все здоровенькие -- перевоспитался и обратно на стройки капитализма -- нычого личного -- нычого прынызлывого
IP: 99.232.200.---Borys Loutsiv..
Дуже актуально. Пиши іщо аж до 28. 10..
IP: 78.25.36.---павел качура..
Grigorin1: Ты ,наверное,когда сексом занимаешься со своей уродиной представляешь "ВОНУ"
IP: 78.27.128.---Vasyl_Zo..
Сережа, у меня полное ощущение, что за "Американскую сагу Павла Ивановича" тебя выдвинут на Пулитцеровскую премию. Искренне, - удачи :)
IP: 178.95.40.---Андрій Ільків..
Iranium:
Андрій Ільків: Павло тепер лікті кусає, що утік з України, - до нього також їздили б лікарі з Німеччини, у нього були б високі підбори, він зустрчався б з Турчиновим та Яценюком, цілувався б із схожим на Власенка чоловіком, катався б на візочку etc..
===== А, можливо, бігав би по обійстю Дрища в Безрадича, їв помиї з дрищової куйхні та рохкав би на коментах УП, як інші дрище-боти. Хоча навряд. Лазар, звичайно, гад, але все ж не такий, не до тої мерзенності, як Дрищ Міздобулович і його свині-боти.
Амінь.
Усі коментарі
Власна "Страна". Що відомо про справу Ігоря Гужви
За що ГПУ хоче позбавити недоторканості п’ятьох депутатів. ДОКУМЕНТИ
ФізкультПриват: Динамо йде в атаку на НБУ
Вернон Сміт: Не стягуйте податки з бізнесу. Це нерозумно
Усі публікації