"Тріада" правових позицій Конституційного Суду: як виконати рішення?

16 переглядів
21
Четвер, 15 квітня 2010, 10:06
Андрій Лепак
для УП
Оприлюднивши рішення у справі за поданням 68 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення положень частини шостої 83-ї статті Конституції, частини четвертої 59-ї статті регламенту ВР, стосовно можливості окремих нардепів брати безпосередню участь у формуванні коаліції, Конституційний суд поставив більше запитань, аніж дав відповідей.

Говорити про політичні складові питання прийняття даного рішення не будемо.

Та й без нас про це вже багато сказано. І політиками, і експертами, які дуже часто керуються емоційними судженнями, а не об'єктивною оцінкою ситуації. Багато епітетів, плачевних од, обурення...

А я хочу запитати в цих політиків: що Ви особисто зробили, щоб унеможливити прийняття даного рішення, звичайно, що законними методами?

Що ж робити? Очевидно - виконувати рішення! Адже, рішення суду є обов'язковим на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Але як його виконувати?

Думаю, що тут ми маємо вже не дуалізм положень Основного закону, а "тріаду" правових позицій КСУ, висловлену в рішеннях стосовно тлумачення частини шостої статті 83 Конституції про формування коаліцій - зразка 2008 та 2010 років.

Отож, відповідно до правової позиції КС, "належність депутата до фракції Основний закон закріплює як його конституційний обов'язок, а не як право", підпункт 5.3 рішення від 25 червня 2008 року № 12-рп/2008.

Окрім цього, у цьому ж рішенні КС зазначив, що "Конституція пов'язує чинність представницького мандата депутата з його входженням і перебуванням у депутатській фракції політичної партії, або виборчого блоку політичних партій, за списком якої він був обраний", - теж підпункт 5.3.

Зауважимо також, що питання індивідуального входження нардепів до коаліції депутатських фракцій - уже порушувалось відповідними суб'єктами подань, і розглядалось Конституційним судом. У тій самій справі, від 25 червня 2008 року.

Правова позиція Конституційного суду стосовно цього була чітко визначена при обґрунтуванні неконституційності положень частин п'ятої, шостої 13-ї статті  закону "Про статус народного депутата", тлумаченні пункту 6 частини другої 81-ї статті  Конституції, підпункт 5.4 рішення від 25 червня 2008 року.

Подивимось на тлумачення в справі  про коаліцію депутатських фракцій.

Пункт 1 резолютивної частини від 17 вересня 2008 року № 16-рп/2008. Там зазначено: "словосполучення "коаліція депутатських фракцій у Верховній Раді", що міститься в частинах шостій, сьомій, дев'ятій 83-ї статті  Конституції, слід розуміти як сформоване на встановлених Конституцією та регламентом ВР засадах об'єднання за результатами виборів кількох депутатських фракцій, кількість депутатів в яких становить більшість від конституційного складу ВР, які на основі узгодження політичних позицій погодились на спільну парламентську діяльність".

У цьому ж рішенні також вказується, що "до складу коаліції депутатських фракцій можуть увійти лише ті народні депутати, які є у складі депутатських фракцій, що сформували коаліцію. Саме належність народних депутатів України до цих фракцій відіграє визначальну роль депутатських фракцій в утворенні коаліції депутатських фракцій". Це підпункт 3.2.1 рішення від 17 вересня 2008 року.

Окрім цього, у цій же справі міститься однозначний висновок про те, що "Конституція України визначила суб'єктів формування коаліції депутатських фракцій - депутатські фракції. Отже, якщо депутатська фракція - це група народних депутатів України, обраних за виборчим списком відповідної політичної партії або блоку, то до складу коаліції депутатських фракцій входять фракції, які за результатами виборів і на основі узгодження політичних позицій сформували коаліцію", той самий підпункт 3.2.1.

І ось, нарешті, конституційна новела.

Пункт 1 резолютивної частини рішення від 6 квітня 2010 року №11-рп/2010. У свіжому рішенні говориться про те, що "окремі народні депутати України, зокрема, ті, які не перебувають у складі депутатських фракцій, що ініціювали створення коаліції депутатських фракцій у ВР, мають право брати участь у формуванні коаліції".

Але дивними з правової точки зору залишаються питання практичної необхідності відповідного тлумачення. Адже, аргумент "про порушення прав народних депутатів представляти інтереси громадян України" є більш ніж насмішкуватим.

КС стверджує також про системний зв'язок тлумачення, а також про те, що рішення від 17 вересня 2008 року дано без урахування положень регламенту, оскільки Тимчасовий регламент ВР цим же рішенням був визнаний таким, що не відповідає Конституції.

А чому ж цього разу, КС не розглянув питання відповідності Конституції окремих положень закону "Про регламент"?

Чому, юридична сила положень Основного закону та регламенту - майстерно "підігнана" до оголошеного вердикту?

Усі ці три рішення є чинними й обов'язковими. Однак їх у сукупності фактично виконати не можливо.

Вони ще більше суперечливі у своїх тлумаченнях і правових позиціях. Адже, виконуючи одне рішення, ми маємо виконувати й інші два. Процедури ж скасування попередніх рішень фактично немає.

Виходить - глухий кут...

Мабуть, варто органу конституційного правосуддя роз'яснити шляхи виконання "тріади" своїх же тлумачень і правових позицій? Це й може бути предметом нових конституційних подань чи звернень.

І нема на то ради...

Андрій Лепак, ІПЦ "Наше право", спеціально для УП

powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 93.126.104.---terrapin..
Господин Лепак, вообще-то эти мысли неделю назад уже высказывались. На плагиат Ваш текст похож http://blog.liga.net/user/svlasenko/article/4065.aspx
IP: 61.227.123.---sotnik55..
Давно зрозуміло, що такий КС,який тлумачить не по закону ,а по "понятіям" нам не потрібен. Що це за суд, який приймає таке рішення "яке Вам потрібне". Так може самі можновладці для сеьбе трактують закони - повірте, так буде дешевше: і суддів не потрібно і будинок на Жилянській можна здати в аренду. Результат буде однаковий, але дешевний.
IP: 94.178.142.---Сергій_Трегубенко..
Конституційний суд працює "по понятіям". Авторе, жодна логіка, жодна законність не має нічого спільного з Конституційним судом, є тільки бажання паханів, оформлене як "понятія".
IP: 213.238.4.---lawyer_y..
terrapin: вообще-то эти мысли неделю назад уже высказывались. На плагиат Ваш текст похож http://blog.liga.net/user/svlasenko/article/4065.aspx
Шановний terrapin, Власенко говорив про зовсім інші речі. Будьте уважнішими у своїх висновках.
IP: 82.144.193.---mamaliga..
Вся ця конституційна вакханалія закінчиться переглядом конституції на користь влади президента Януковича ! Тільки невіглас Ющенко погодився віддати повноваження заради посади президента.
Усі коментарі
Як захистити українських дітей від куріння
Законопроект №4030а, який забороняє викладку пачок сигарет у місцях продажу, вже майже рік не виноситься на розгляд Верховної Ради.
Рецепти успіху в інформаційній війні з Росією: досвід українського посла
В Хорватії та БіГ повністю домінує російська пропаганда. Згоден, це не найвпливовіші країни, але проблема є спільною для всіх держав – вакуум української інформаційної присутності заповнюється російською.
"Картковий будинок" майбутніх президентських виборів
Дональд Трамп використав новітні інтернет-технології і виграв вибори. А в українських реаліях перевірена досвідом і часом технологія грошей і гречки навряд чи здатна поступитися витонченій Big Data.
Купуй дорожче, плати "своїм": про суть одного "патріотичного" законопроекту
"Купуй українське, плати українцям". Схоже на передвиборче гасло. Але, насправді, це назва законопроекту, який змусить українців переплачувати. Про що йдеться?
Педагогіка "чорного списку": чому дії Польщі ослаблять її позиції в ЄС
Використання Польщею санкцій до свого стратегічного партнера показує серйозну кризу у двосторонніх відносинах. А спроби зберегти цей список у таємниці свідчить про відсутність поваги до партнерів в Києві.
Маємо директора ДБР. Що далі?
Якщо уряд не внесе зміни до своєї постанови, ДБР буде змушене розслідувати справи не самостійно, а лише у співпраці з СБУ, Нацполіцією або НАБУ. Працівники яких і будуть "під прицілом" ДБР.