Національна ідентичність і майбутнє України

609 переглядів
143
Вівторок, 15 червня 2010, 15:08
Олег Романчук
шеф-редактор журналу "Універсум", кандидат філологічних наук

У психоаналізі існує таке поняття як ідентифікація (ототожнення). Не становить таємниці, що ідентифікація індивідуума щодо належності до конкретної нації впливає на розвиток особистості.

Читаємо у Фройда: "Соціальні почуття будуються на ідентифікації з іншими людьми на основі однакового Я-ідеалу".

Одна із сторінок біографії Тараса Шевченка блискуче підтверджує існування в людській свідомості позасвідомого процесу, завдяки якому індивід поводить себе, відчуває, думає як люди, з якими себе ототожнює.

"Це правда, що окрім Бога і чорта в душі нашій єсть ще щось таке, таке страшне, що аж холод іде по серцеві, як хоч трошки його розкриєш, цур йому, мене тут і земляки і неземляки звуть дурним, воно правда, але що я маю робити, хіба ж я винен, що я уродився не кацапом або не французом?" - писав 30 вересня 1842 року геніальний поет у листі до Кухаренка.

Як бачимо, Кобзар ідентифікує себе не з "кацапом" і не з "французом". Щось примушує поета в емоційній формі заявити про окремішність свого Я.

Микола Гоголь також не ідентифікував себе з росіянином, коли писав листа до Максимовича: "Бросьте в самом деле кацапию, да поезжайте в гетьманщину... Что ж, едешь или нет? Влюбился же в эту толстую бабу Москву, от которой, окроме щей да матерщины, ничего не услышишь".

На цьому прикладі добре простежується існування ґрунту для конфлікту між різними ідентифікаціями, на які розкладається людське Я.

Дмитро Донцов з цього приводу писав: "Трагічно відчув драму розколеної української душі, яка терпіла на дисгармонію між інтелектом і волею, на заник (зникнення) останньої - Микола Гоголь".

Аналіз стилю Гоголя-письменника засвідчує, що навіть пишучи російською, він думав по-українському. Саме його "Вечера на хуторе близ Диканьки", "Миргород", "Тарас Бульба" пробуджували у читачів національну свідомість, як жоден інший твір українських письменників.

Саме "після книжки Гоголя вперше я почув себе сином рідної землі", -  писав історик літератури Сергій Єфремов у статті "Між двома душами".

Німецький філософ і соціолог Георг Зіммель свого часу висловив таке судження: "Угруповання, особливо угруповання національних меншин, перебуваючи у конфліктній ситуації... часто відмовляються вести діалог зі своїми опонентами, що запевняють їх у своїй до них терпимості. Бо інакше цілісність їхньої опозиції, без якої вони не можуть продовжувати свої змагання, буде порушена... Для деяких угруповань намір знайти ворогів для того, щоб міцніше об'єднати своїх членів і щоб угруповання усвідомлювало життєву важливість такого об'єднання, може бути виявом політичної мудрості".

Україна може втратити не тільки культурну спадщину, а й національну ідентичність, зазначає Костянтин Мітчин, працівник кафедри політичної психології Санкт-Петербурзького державного університету.

"Жителям Украины, если они хотят утвердить государство, следует осмыслить себя как "единый народ", отделив себя в культурно-историческом самосознании от других "материнских" целостностей и постараться утвердиться в своей самости. Если такого самостоятельного народа не обнаружится или его не удастся отделить от русского народа, существование государства Украина будет оспариваться".

Мало не щодня втілюється в життя задекларована 1995 року в дослідженні "Україна на порозі XXI століття" (автори Дмитро Видрін і Дмитро Табачник) ідея: "Якщо певна критична маса росіян потрапить до вищих ешелонів влади, зовнішньополітичний курс України суттєво зміниться і переорієнтується із Заходу на Схід".

З ким, наприклад, ідентифікують себе Янукович, Азаров, Клюєв, Табачник, Акімова, Бондаренко, Колесниченко, Ківалов, Колесников та інші владоможці?

Питання риторичне, бо, судячи з їхніх дій і заяв, це "рускіє люді", котрі ментально перебувають в "руском мірє". Отож бо й воно.

Ну не знаю я нікого серед нинішнього так званого українського владного "бомонду" росіянина, поляка, єврея, котрий би ідентифікував себе як українця (а такі в історії України були - В'ячеслав Липинський, Микола Хвильовий, Дмитро Донцов, Сергій Єфремов, Максим Рильський, а ще раніше - Пилип Орлик...).

Я нізащо не повірю, що американський президент Барак Обама не має певного сентименту до афроамериканців і в приватній розмові з дружиною на кухні не обговорює преференції саме для темношкірого населення США.

Але я не можу уявити, щоб ввечері, сидячи на кухні у своїй резиденції в Межигір'ї, Віктор Федорович разом з дружиною вели задушевний сімейний діалог про те, як допомогти вижити українській мові та культурі.

Цілком можна погодитись з висновком філолога Лариси Масенко, що "майбутнє України вирішать наслідки протистояння двох активних угруповань - проукраїнського і проросійського".

Перемогти новітній російський неоколоніалізм можна за згуртованості інтелігенції, підвищення якості української культури, української соціальної культури зокрема.

Самоусвідомлення своєї інакшості, кращості принесе успіх, а з ним - перемогу. Прикладом можуть слугувати країни Прибалтики - естонці, латиші й литовці привчили росіян до думки про первинність своїх національних інтересів, культури і мови.

А для цього українці мають виховувати в собі почуття гідності. Недарма ж доктор медичних наук Володимир Войтенко наголошує: "Поняття гідності є засадничим при трактуванні любові (й безлюбності), совісті (й безсовісності), розуму (й безголів`я), права (й безправності), закону (й беззаконня), зрештою - державності й бездержав`я.

Кримінал загрожує існуванню України. "Зверху" він пре у вічі, "внизу" ховається в номенклатурному інтимі. Закликаю до гідності!.

Олег Романчук, шеф-редактор журналу "Універсум", кандидат філологічних наук, для УП

powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 95.132.61.---kubis20.06.2010 11:24
[QUOTE][B]kib:[/B]
[QUOTE] [B] kubis: [/ B]

Одним словом - «грехи наши тяжкие» [/ QUOTE]
__________
это не "грехи",это образованщина помноженная на украинскость...Идите чистить сараи.[/QUOTE]

Іще одна фсбешна почвара, тепер із Тюмені, оточеної ворогами, які "помножены на украинскость" (подумки продовжуємо ряд: "эстонскость, грузинскость, американскость, китайскость" і т.д.).

Дай відповідь на просте питання: чому ти заліз на український сайт? Розібратися з українськими націоналістами? Це у тебе професія така? Ти так само ходиш на ірландські, литовські, пакистанські сайти чи у вашому відділку ФСБ українська специалізація? Та порядна людина знає, що краще ж чистити сараї, ніж служити гебні.

Видає виучку намагання не дати відповідь по суті, а учинити провокацію (гебешною мовою - дати асиметричну відповідь). Ну-ну.

[/QUOTE][/B]
IP: 95.133.195.---kubis19.06.2010 20:16
to serg-spb.
Продовження.

Достатньо одного факту, щоб спростувати «спільну колиску».
Як може «спільна колиска» дати одному народу (українському) суфікс –ар, яр (новинар, картяр і т.д.), а другому (російському) – більш ніж 30 суфіксів і словосполучень, щоб сформулювати тотожні поняття?
Відкіль же тобі знати, рибаковський бевзю, про провінційну римську культуру на теренах України, принаймі з 2 по 4 ст. (черняхівську), звідки й бере початок цей суфікс.

«Как правило, дружины приезжали либо в уже заселенными славянами места, либо переселяли туда огромное количество крестьян и не только.»
Ти хоча б заглянь не те що в давню (Олександр Македонський переселив у Індію «огромное количество крестьян»???), а хоча б у нову історію, як була завойована Центральна і Південна Америка – може туди переселилось «огромное количество» іспанців і португальців? Чи може у Індію – британців з середини 18 ст.?

Одним словом - «грехи наши тяжкие»
IP: 95.133.195.---kubis19.06.2010 20:14
to serg-spb.

«На хамство я отвечаю хамством» - кого ж ти здивував типовою реакцією кацапського «інтелігента»: відповісти на справедливі зауваження матюком?
Якраз у цьому і проблема з такими як ти, у кого «отец», або «маманя» з Чернігівської (Сумської, Волинської, будь-якої), а вони – московські підніжки і грязь.

А propos: ти розумієш слово атрибуція і процеси, які стоять за цим, чи достатньо «я видел это в Эрмитаже»? Я ж тобі сказав глянути у словник.
Прибирайся до дідька і не цяткуй інформаційний простір, не маючи найменшої уяви, про що пишеш.

Моя відповідь не для тебе – є ти чи немає тебе: твоя базгранина дурненького дітвака слідом за свідомим фальсифікатором Рибаковим про походження трьох «братских» народів від 14ст. не більше і не менше як свідома советсько-фсбешна брехня, з однієї сторони, а з іншої просто важка задача для кацапських мізків, які також добряче промиті советською пропагандою і цього їм досить. Інші ж люди, хотіли б знати правду – та не від ФСБ.
IP: 91.122.183.---serg-spb18.06.2010 14:29
[QUOTE][B]kubis:[/B]
to serg-spb продовження 2

Историки не всегда объективны,но для меня авторитет Рыбакова гораздо выше прочих,тобой перечисленных.И он подтвержден многими зарубежными институтами славистики.Кстати считать его антиукраинцем я оснований не вижу.Вас раздражает его мнение о том ,что русские,украинцы и белорусы появились в 14 веке?Спорьте. Посоветовал бы обратиться к информации европейских институтов и кафедр славянской истории,но вы на зарубежные сайты не ходите.
С уважением к украинскому народу,но не к вам.С ветки ухожу,так что можно не отвечать.
[/QUOTE]
IP: 91.122.183.---serg-spb18.06.2010 14:19
[QUOTE][B]kubis:[/B]
to serg-spb продовження 2

Показать хохлам место?У меня отец-украинец,из с. Оболонье Черниговской обл.И я,в отличии от тебя,хочу видеть Украину свободной,независимой и европейской,а не пророссийской.Живу в России и знаю,что такое антидемократическое гос-во.Но не считаю,что все средства хороши и на хамство отвечаю хамством.
Спорить с тобой об истории-глупо,ты не понимаешь простейших вещей. Пересказы былин и др. известны по всей России.В 19 веке они фиксировались вплоть до Архангельской обл. Я идентифицировал свои "артефакты" в Эрмитаже. В Японии-православие-основная религия?Как ты представляешь ассимиляцию?Приезжает князь с дружиной и попом и давай ассимилировать?Как правило,дружины приезжали либо в уже заселенными славянами места,либо переселяли туда огромное количество крестьян и не только.В 16 веке,когда Москва добралась до огромного Пермского края,там была славянская культура. [/QUOTE]
Усі коментарі
Глобальне панування корпорацій
Світові корпорації почнуть оголошувати війни, контролювати планету і космос. Світ стане іншим, і це трапиться ще за життя більшості тих, хто читає ці рядки. Тепер і ви живіть із цим. (рос.)
Грантовий ревізор для України
Європейська прокуратура може розслідувати злочини, пов'язані з шахрайськими схемами з розкрадання коштів, виділених ЄС на різні програми в Україні.
Земельна децентралізація: у кожного своя?
Знаючи про ухвалений у першому читанні законопроект про передавання громадам земель поза населеними пунктами, уряд зареєстрував свій схожий проект. Навіщо він це зробив?
Шанси нардепів на доторканність різко зростають
Можна довго розмірковувати над причинами президентської пропозиції скасувати недоторканність з 2020 року. Проте головне – наслідки. Вони можуть бути як позитивними, так і діаметрально протилежними.
Малий Майдан великих амбіцій
Молоді демократи організацією нинішнього "майдану реформ" дуже ризикують. Якщо вони програють, і їхні вимоги не буде виконано, це законсервує розвиток країни ще на кілька років. Але куди ще?
Ані слова про Бандеру: польсько-український діалог
Цієї осені у польсько-українських відносинах стало більше реалізму. Варшава шукає спільної мови з Україною, яка, по суті, спонсорує економічну стабільність Польщі своїми людськими ресурсами.