Про візит патріарха Кирила

12 переглядів
229
Вівторок, 20 липня 2010, 16:59
Євген Заплетнюк
протоієрей, кандидат богослов'я, УАПЦ

Нещодавно я натрапив в мережі на досить цікавий документ. Одна авторитетна дослідницька компанія провела замовне статистичне дослідження стану справ у всіх сферах життєдіяльності Російської Федерації.

Одразу скажу, що слово "замовне" не має вас смутити. Насправді, у цивілізованих країнах найбільш чесні статистичні дані збирають саме професіонали. Їм добре платять за роботу, за що вони й цінують її, та прагнуть у своїх дослідженнях бути якомога відвертішими. А отже, працюючи за гроші, вони в першу чергу працюють за власний авторитет.

Не варто їх плутати із сотнями наших вітчизняних "замовних" статистичних компаній, які, здається, створені саме для того, щоб провести гучне замовне дослідження, і одразу ж зникнути подалі від людських очей. Саме такі компанії, скажімо, на замовлення київського патріархату відраховують їм 90-відсоткову долю православних віруючих, а для московського дарують ще й більший відсоток.

Усе залежить, напевне, від суми їхнього контракту.

Хоча здоровий глузд усе частіше змушує нас сумніватись в усіх тих цифрах. Одначе, не будемо далеко відходити від нашої основної теми.

Так от. Як свідчить непідкупна статистика, Росія все ближче до свого фіналу. Цифри красномовніше від букв свідчать, що в них там реально все погано. Дуже погано. І якщо тамтешній Думі та обидвом президентам не взятись за справу рішуче й негайно, доброго "завтра" для нашого північного сусіда може й не бути.

Звісно, мій "западенський" характер міг би пропустити повз вуха усі ці російські страхіття. Навіть, не дивлячись на те, що сусіди є сусіди, і з ними треба якщо й не любитися, то хоча б не ворогувати. Однак, знаєте, тут випливає ще й ось яка річ.

Справа в тому, що наші "братья-славьянє", анітрохи не засоромившись, вирішили покращити своє становище за наш рахунок.

Для термінової боротьби за власне виживання добрими сусідами було залучено цілий арсенал можливостей. Московські стратеги в пошуках свого не гребують уже нічим - ні явним шантажем, ні політичними провокаціями, ні психологічними маніпуляціями. Особливо показовими в цьому плані є псевдоправославні релігійні війни.

Я вжив тут слово "псевдоправослав'я", оскільки, будучи саме православним християнином, можу засвідчити, що до автентичного православ'я політика московського патріархату жодного іншого відношення не має. За виключенням того, що суперечить йому, і бореться з ним.

На наших очах відбулась, та й далі продовжує відбуватись дуже тонка, однак, надзвичайно показова підміна. Московський патріарх із заздрощів до своїх найбільших суперників у Стамбулі та Ватикані намагається з першого серед єпископів Росії стати понад-державним імператором всепланетарного масштабу.

Для цього агітаційна машина нещодавно народила навіть чергову казку, зведену тепер у ранг майже державної офіційної ідеології.

Теорія про "Руський мир", якусь невидиму особливу духовну єдність між слов'янськими народами, сьогодні вже на повному серйозі проповідується устами найвищих релігійних та політичних діячів Росії. Причому, підкреслю, "духовну єдність" з "правильно" визначеною Москвою ієрархією.

Треба особливо сказати, що наші з вами українські політики - досить аморфні в цьому питання тіла. А вони, як це притаманне всім хімічним аморфним видам, не мають власних форм. Зате, мають якусь дивну і вроджену природу для того, щоб набирати форми і поглядів, виключно згідно ідеології правлячої на цей день верхівки.

Отож, чуючи про нові для себе речі, а, як чудово видно, для них будь-які речі є новими, одразу ж із завзяттям беруться їх виконувати. А це, на думку багатьох чесних українців, не плутати з депутатами, досить не здорове явище. Особливо в наші непрості часи пост-ющенковості, та пост-незалежності.

І ось уже не за горами і черговий, уже третій, візит московського патріарха до України. Який вкотре пригадає всім українцям, що ми насправді - колонія московського самодержав'я, що наша мова - це лише невдалий польський діалект, а предстоятель УПЦ - усього лиш звичайний єпископ однієї із сотень єпархій РПЦ МП.

Ця пісня вже давно не нова. Їй мало хто буде дивуватися, ані слухачі, ані виконавці.

А от що буде дивувати постійно будь-якого мислячого громадянина України, так це відверта, даруйте, тупість тисячі "псевдоправославних тушок", "клікуш", які вийдуть на свої майдани вітати товариша в білій шапочці, годинником марки "Брегет" за тридцять тисяч єврів, та з панагією вартістю десь у півсела.

У нас у крові сидить якась дивна вікова звичка - завжди люб'язно вітати власних загарбників хлібом-сіллю.

Сьогодні ще важко сказати конкретно, що ж саме принесе нам цей візит. Однак, треба чітко усвідомити, що він може принести нам набагато більше політичних небезпек, аніж можна уявити. І от чим більше ви будете чути про те, що цей візит, як і раніше, буде суто "пастирським", "місіонерським", тим менше в це вірте.

Здається, справжні місіонери розпочинали свою працю з вивчення мови того народу, який планувати просвітити. А тут, видно, у заїжджого духовенства глобальна місія якась інша. Чи не політична часом?

Не хотілося б сплутати українську гостинність зі зрадою власних національних інтересів.

Автор цих рядків свято переконаний, що Україна не тоді зрадила свої національні інтереси, коли віддала росіянам Крим та Чорноморський флот на багато років наперед. А тоді, коли віддала їм назавжди Почаїв і Києво-Печерську лавру. І той, хто нині вперто не розуміє різниці між духовним поневоленням і фізичним - не вартий зовсім ніякої поваги.

Що ж нині очікують православні українці від візиту московського агітатора? Нічого доброго.

Так, як і не очікують нічого доброго від української влади, яка чомусь забуває прості життєві істини. Адже наш народ у принципі нічого не має проти її проросійської державної політики. Однак якщо наша влада стане ще й протиукраїнською - народ знову вийде на майдани. І вже не за гроші, а за ідею.

І тоді його проконтролювати стане неможливо.

Не треба бути особливо розумним, щоб стверджувати очевидну річ: нам не потрібне кровопролиття на національному, чи релігійному ґрунті. Тому, усім краще бути особливо обережним, так часто запрошуючи політиків такого рівня на наші, рідні, та що там приховувати - українсько-канонічні території.

На Таємній вечері колись Спаситель наш Ісус Христос сказав своєму зраднику Іуді: "Що ти робиш - роби швидше..." (Ів 13:27).

То, можливо, нам зовсім і не варто сперечатися з історією, воювати із млиновими жорнами? Можливо, й справді, нехай кожен із тих людей, які ще здатні мислити, на власному досвіді, до кінця, остаточно, переконаються в тому, що ніхто краще нас самих, наш народ, нашу мову, нашу землю та наші батьківські традиції любити ніколи не буде?!

Нехай усі ті тисячі, що будуть завтра рвати горло й кричати "Наш патріарх Кірілл" зрозуміють, нарешті, хто є хто, чому й до кого він справді приїздив.

Ну, а поки ми маємо те що маємо... Бачили очі, що купували, і бачили руки за кого кидали бюлетеня...

І попри все це, чомусь дуже хочеться вірити: ми з вами ще станемо свідками часу, коли українські інтереси в Україні будуть захищати не лише ялинкові вінки.

Помагай нам, Боже, нарешті, піднятись з колін!

Протоієрей Євген Заплетнюк, спеціально для УП

powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 217.196.166.---Lada-Lada23.07.2010 16:35
Знайти тепер істино віруючого священника-велика рідкість.Зрештою,риба гниє з голови.Або-каков поп,таков и приход.Церква,це давно гібрид бізнесу з політикою.
IP: 24.77.78.---The View From Overseas23.07.2010 03:17
Геть москальських попів! Скільки можна вже терпіти цю наволоч.

2 "ekaterina_s"
Їдь на москальщину й там підтримуй своїх гебістів, а в Україні краще закрий рота,
нащадок окупантів. Щастить вам курви, що поки можете плескати своєю отрутою на Неньку-Україну,
але щастя вічне не буває тож нечувайтесь!
IP: 92.113.162.---vik735222.07.2010 23:41
ekaterina_s:
Патриарх Кирил добъется свой цели. И Бог ему в помощь. А мы поддержим!
Не допоможе йому Бог! Якщо ви живете в Україні і ця земля не стала вам рідною, не дивлячись не те, що тут народилися ваші діти та онуки, померли і поховані батьки - не будьте тоді 5 колоною, не гадьте українцям. Українці - це всі, незалежно від національності, хто живе на Україні і любить її. І якщо вас щось не влаштовує, то є таке російське прислів'я - "Чемодан-вокзал-Россия".
IP: 77.120.80.---Ferji22.07.2010 23:25
геть московського попа!
IP: 77.120.80.---Ferji22.07.2010 23:04
хай їде в Маскву - назад!
Усі коментарі
До міністра Нищука і книговидавців моє дружнє послання
Непрозорість забезпечує міністерство. Але потребу такої послуги спричиняють видавці "зі зв’язками". Колеги-видавці, наша сфера – це те, що продукує більше ніж продукт для споживання. Виходьмо з закулісся.
Допомога переселенцям: досвід Грузії
Україні необхідно брати за основу успішні моделі вирішення проблем переселенців і починати їх реалізацію. Не варто чекати 17 років, перш ніж почати щось робити, як це було в Грузії. (рос.)
Записки лібертаріанця. Громадянство
Є міркування лояльності. Його коріння росте з монархічної Європи: не можна було бути слугою двох панів або підданим двох суверенів. Однак громадянин – не слуга держави, а її співвласник. (рос.)
100 років самотності. Невивчені уроки революцій
В Україні революцій не було вже сто років. Була спроба захоплення влади й передача її в нібито хороші руки. Але без зміни підвалин, які вивели людей на Майдан, усе повернулося на свої місця. Ледь не в гіршому варіанті контрреволюції.
Дайте людям можливість заощаджувати
Уряд визначився: вугіллю та агрохолдингам – побільше, на енергозбереження – поменше.
Студентське самоврядування: перезавантаження чи застій?
Виш – це готельно-ресторанний комплекс, де студент – отримувач послуг. А студентське самоврядування – це бюро із захисту прав споживачів, яке слідкує за тим, щоб студенту в "ресторані" не вилили компот на голову.