Праймеріз чи ще одна утопія?

Середа, 28 липня 2010, 17:18

Незважаючи на те, що до старту офіційної виборчої кампанії ще більше місяця, виборчі перегони розпочалися вже давно.

Окрім того, що місцеві вибори відбуватимуться не лише за новим законом, який напередодні підписав президент, але й вперше за історію незалежної України без прив'язки до виборів в центральні органи влади.

Втім, ці вибори обіцяють запам'ятатися ще кількома характерними особливостями.

Однією з них мають стати внутрішньопартійні праймеріз.

Праймеріз

Що ж собою являють "праймеріз" в традиційному розумінні цього слова?

Праймеріз (з англійської "primaries" - первинні) виникли в США ще в середині ХІХ століття і вже незабаром їх проведення було законодавчо закріплене всіма американськими штатами.

Головною метою запровадження праймеріз було намагання обмежити роль та вплив партійних "вождів" чи місцевих лідерів на процес висування кандидатів.

Сьогодні праймеріз відбуваються не лише в Штатах, ними активно послуговуються, зокрема, в Європі. Це попереднє голосування, внаслідок якого визначаються кандидати від політичної партії чи руху для участі в "головних" виборах. Тобто, простіше кажучи, це - попередні або внутрішні вибори.

Праймеріз, за правило, проводять напередодні президентських виборів, однак доволі поширеними є й праймеріз при виборах в законодавчі або місцеві органи влади. Саме останні й намагаються провести сьогодні в Україні.

Стосовно самої процедури голосування, то праймеріз поділяють на відкриті, коли право голосу має кожен бажаючий, та закриті, коли голосувати можуть лише члени партії.

Метою праймеріз є висунення від партії чи, скажімо, іншого суб'єкта виборчого процесу найбільш рейтингових кандидатів, яким довіряє і які відомі суспільству.

Тобто, це попереднє тестування як для партій, так і для самих кандидатів, що дає змогу напередодні виборів перевірити позиції, оптимізувати та раціоналізувати власні "ряди", попередньо визначити запит на пропоновані програми чи окремі "месседжі", й у подальшому спрямувати головні ресурси - фінансові, кадрові та інші - на виконання головної місії, якою, за правило, є перемога.

Сутність праймеріз полягає і в тому, щоб убезпечити кандидатів від однієї і тієї ж партії від відбирання один в одного голосів під час головних виборів.

Отже праймеріз дають змогу партіям не лише унеможливити боротьбу між своїми кандидатами, але й, уникнувши таким чином розпорошення голосів, здобути максимально можливу підтримку виборців.

Водночас кандидат, який не переміг на праймеріз, не позбавляється можливості й права брати участь в виборах. Щоправда, він балотується не від партії, а як самовисуванець - незалежний кандидат.

Праймеріз по-українськи

Доцільність та можливість проведення праймеріз в Україні обговорюється багатьма політичними суб'єктами. Однак першим до конкретики дійшов Сергій Тігіпко.

Після нього цю ініціативу підхопила Юлія Тимошенко. Згодом й інші учасники майбутніх виборів у різній формі повідомляли про проведення так званих попередніх внутрішньопартійних голосувань.

Праймеріз в інтерпретації Сергія Леонідовича представляють собою "попередні внутріпартійні вибори для визначення рейтингу партійного активу". В даному випадку - "Сильної України".

Учасником ж праймеріз може стати будь-який член "Сильної України". Для цього необхідно лише особисто надати заяву на участь в праймеріз в приміщенні місцевої парторганізації, або заповнити електронну форму на сайті партії. Реєстрація учасників триває до 31 липня.

З 10 по 31 серпня відбуватиметься внутрішнє партійне (закрите) голосування на електронній сторінці партії, де право голосу матимуть виключно члени партії, які й обиратимуть з кожного списку три найбільш достойні кандидатури.

(Цікаво, як голосуватимуть члени партії, які не матимуть доступу до Інтернету?)

Водночас, паралельно відбуватиметься так званий "народний" праймеріз, або відкрите голосування, в якому участь зможуть взяти всі бажаючі. Для цього партія планує в попередньо визначених містах облаштувати вуличні пункти голосування - партійні намети.

Поєднавши результати обох, щоправда невідомо в якій пропорції, "Сильна Україна" й підведе підсумки праймеріз.

Лідери усіх партійних структур "Батьківщини", включаючи і голову партії, будуть обиратися шляхом праймеріз. Про це вже заявила Юлія Тимошенко. Вона також повідомила, що на вересневому з'їзді партії делегати ухвалять новий статут, що і регламентуватиме процедуру проведення праймеріз.

За наявною на сьогодні інформацією, попередньо сформовані партійні списки винесуть на народне обговорення, тобто той самий "народний" праймеріз, й ті, кого не підтримають люди, в кінцевий список не потраплять.

Оцінка

Ідея з праймеріз має всі шанси стати головним передвиборчим "хітом" цієї осені. До прикладу, на останніх президентських виборах широко мусувалася ідея з відкритими виборчими фондами та прозорим фінансуванням кампаній. Чим все закінчилося - відомо...

Щиро хотілося б помилятися, однак сприймати праймеріз у його вітчизняній модифікації на даному етапі партійного будівництва інакше як чергову політтехнологію доволі важко.

Ідею з праймеріз варто розцінювати як, в першу чергу, бажання привернути увагу суспільства, довіра якого суттєво підірвана до всіх вітчизняних політичних сил, що більше нагадують передвиборчі проекти для обслуговування окремих осіб та цілої низки товстосумів, аніж партії в їх класичному розумінні.

Тож праймеріз, скоріше за все, є технологією впливу на виборця. Її завдання переконати електорат в тому, що дискредитована раніше в його очах партія відтепер інакша. Вона стала відкритою для пересічних громадян, думка яких відтепер визначальна не лише у виборчій кабінці в день голосування, але й напередодні - при визначенні самих кандидатів й формуванні списків.

Для БЮТу, тепер вже "Батьківщини", це особливо актуально - адже партія "грішить" централізацією й замкненістю на особистій волі Юлії Тимошенко.

Окрім того, на попередніх виборах в списках партії "засяяло" багато сумнівних прізвищ, які й поповнили ряди так званих коаліційних "тушок".

Відповідно, сьогодні "Батьківщина" намагається подати праймеріз не лише як процес децентралізації партії, але й як "очищення" власних рядів.

Водночас повірити в те, що Тимошенко на хвилі такої внутрішньопартійної реструктуризації поступиться комусь кріслом голови власної партії, не видається можливим. (Цікаво, хто наважиться конкурувати з нею).

Щодо Сергія Тігіпка, то його політична сила наразі перебуває на етапі становлення. Тож праймеріз для нього - це своєрідна можливість засвідчити процес будівництва партії нового типу, партії за кращими демократичними традиціями.

Разом з тим, "Сильна Україна" відчуває доволі гостру нестачу власних кадрів, а тому й обирати особливо нема з кого. Праймеріз якраз і можуть посприяти появі в партії перспективних постатей.

Є ще один "плюс" - праймеріз, що особливо важливо для "Сильної України", створює передумови для залучення нових прихильників - самих членів партії.

В цілому ж сподіватися на те, що списки партій зазнають суттєвої корекції внаслідок висловленої громадської думки, не доводиться. Їх все одно складатиме керівництво партії.

До речі, на сайті "Сильної України" значиться, що результати праймеріз будуть враховані при визначенні кандидатів від партії для формування виборчих списків на місцеві вибори.

Ніде не сказано, що ці результати будуть визначальними, базовими чи суттєво вплинуть на формування списків. Вони лише будуть враховані...

Хоча й не виключено, що до списків потраплять активісти, яким найбільше симпатизує громадськість.

Що ж, сама ідея запровадження праймеріз є позитивною й добре, що ми рухаємося у цьому напрямку, хоча й повільними кроками й у дещо звульгаризованій інтерпретації.

Втім, це й не дивно - все нове і прогресивне дається з часом й у боротьбі.

Ігор Дебенко, політолог, Івано-Франківськ, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як звати невідомого солдата?

Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції