Опір морокові
Напередодні Дня Конституції Координаційна рада з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства "Меморіал" імені Василя Стуса надіслала звернення до президента Януковича із приводу системних порушень конституційного статусу української мови як державної.
Автори звернення вказали не лише на невиконання 10-ї ,"мовної" статті, але й на те, що, відповідно до тлумачення її положень Конституційним судом, державна мова є ключовим інструментом консолідації суспільства, забезпечення його політичної єдності й зміцнення державності.
Наведу частину рішення КС від 14 грудня 1999 року № 10-рп/99, яку доволі рідко цитують: "Положення про українську мову як державну міститься в розділі I "Загальні засади" Конституції України, який закріплює основи конституційного ладу в Україні. Поняття державної мови є складовою більш широкого за змістом та обсягом конституційного поняття "конституційний лад". Іншою його складовою є, зокрема, поняття державних символів".
Суд встановив також, що надання статусу державної українській мові "повністю відповідає державотворчій ролі української нації…, яка історично проживає на території України, складає абсолютну більшість її населення і дала офіційну назву державі".
Коли ухвалювалося згадане рішення – а це випало на розквіт кучмізму – тодішній голова КС Віктор Скомороха цитував рядки Володимира Маяковського з його вірша "Борг Україні": "Говорю себе: товарищ москаль, на Украину зубы не скаль".
Але, як кажуть французи, "revenons a nos moutons", себто, повернімося до наших баранів, пастухів і конюхів.
У своєму зверненні коордрада констатувала: незважаючи на те що рішення КС "є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскарженим", не припиняються замахи на фундаментальні положення Основного закону.
Передовсім це стосується державних чиновників найвищого рангу – керівників уряду й АП Азарова, Клюєва, Колесникова, Акімової, народних депутатів та багатьох інших високорангових чиновників, які зобов'язані вживати українську мову як мову офіційного спілкування під час виконання ними службових обов'язків.
За президентства Віктора Януковича активізувалися деякі "біло-блакитні" органи місцевої влади, які своїми протиправними рішеннями звужують і без того невелику сферу функціонування української мови. Продовжуються спроби русифікувати дошкільну й середню освіту міністром Табачником та деякими чиновниками на місцях – зокрема, у Києві, Одесі, Донецьку, Макіївці й інших містах.
Звернення коордради завершується вимогами до президента як гаранта додержання Конституції, прав і свобод людини та громадянина, який зобов'язаний не допустити нівелювання статусу української мови й підриву державності України.
Цих вимог шість:
1) забезпечити додержання конституційних гарантій щодо всебічного розвитку й функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України;
2) зобов'язати посадових і службових осіб органів державної влади вживати українську мову як мову офіційного спілкування;
3) припинити антиконституційну практику призначення на посади в органах державної влади та органах місцевого самоврядування осіб, які не володіють українською мовою;
4) вважати посадових і службових осіб органів державної влади, які під час виконання ними службових обов'язків нехтують вимогами положення частини першої статті 10 Конституції, такими, що не відповідають займаній посаді;
5) забезпечити приведення рішень органів місцевого самоврядування з питань використання державної мови у відповідність до Конституції й чинного законодавства;
6) забезпечити право громадян на всій території України на одержання інформації українською мовою через вироблення механізмів підтримки українськомовних газет і журналів.
Під зверненням стоять прізвища відомих науковців, народних депутатів, керівників громадських організацій, громадських діячів. Але для Банкової це, мабуть, не аргумент.
Відповідь надійшла не від адресата – президента чи його адміністрації, – а від завідувача відділу опрацювання звернень громадян Управління з питань звернень громадян Конюхова. Більша частина "відповіді" – це посилання на підпункт 20 4-го пункту Положення про АП. Крім того, чиновник повідомляє, що звернення передано до відділу інформаційно-аналітичної роботи "для врахування та використання в роботі".
 |
Передавши документ із одного відділу управління з питань звернень громадян в інший, на Банковій проігнорували своє ж Положення, на яке покликається пан Конюхов. У підпункті 20 пункту 4 чорним по білому написано, що адміністрація "на основі аналізу звернень розробляє та подає президентові пропозиції щодо розв'язання порушених у них проблем".
Як випливає з відповіді, шановний Конюхов, усупереч положенню, на власний чи чужий розсуд вирішив не подавати президентові України пропозицій щодо розв'язання порушених проблем, а перекласти з одного стола на інший.
І хіба хтось сумнівається, що бюрократичний вираз "для врахування та використання в роботі" означає – "у смітник"?
Цією відповіддю проігноровано також 19-у статтю закону "Про звернення громадян", відповідно до якої органи державної влади зобов'язані "об'єктивно, всебічно й вчасно перевіряти заяви чи скарги", а також "невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням".
Складається враження, що Віктор Янукович і сформована ним вертикаль воліє читати статтю 10 Конституції як Талмуд – не зліва направо, а навпаки.
Влада не чує голосу стурбованої громадськості: відомих вчених-мовознавців, вчених-юристів, вчених-літературознавців, народних депутатів, представників громадських організацій. Як і не чує голосу таких авторитетів у наукових колах, як Герой України, академік Іван Дзюба.
У своїй недавно виданій книжці "Нагнітання мороку" він назвав політику нинішньої влади "мовним геноцидом", за якого вона "активно заохочує продовження й поглиблення русифікації, деукраїнізації".
Як зазначив Дзюба, русифікація попередніх епох з їхніми гаслами "капитализм говорит по-русски", "коммунизм говорит по-русски" не тільки збереглася майже повністю, але й посилилася:
"Грабіжницько-мафіозний "ринок", мотивований лише бажанням якомога швидшого і якомога більшого зиску в будь-який спосіб, та ще за умов державно-податкового й державно-хабарницького здирства, напропале експлуатує історично спотворену культурно-мовну ситуацію й далі відштовхує, "відторгає" українську мову й культуру, активно діє проти них. А тим самим – хоч і не тільки тим – і проти України".
Тарас Марусик, голова Координаційної ради з питань захисту української мови при Київській міській організації товариства "Меморіал", колишній завідувач відділу з питань мовної та етнонаціональної політики секретаріату президента, спеціально для УП
