Перед кожним міжнародним самітом чи важливою зустріччю з кимось із західних лідерів українські політики люблять згадувати такі слова як "демократія", "громадянське суспільство", "свобода слова", "права меншості", тощо.
Повторювати ці слова як заклинання стало таким собі політичним ритуалом. Не так давно до нього вдався і президент Віктор Янукович, який, виступаючи в парламенті, заявив, що "модернізаційні зміни у державі відбудуться лише за умови подальшого розвитку основ і механізмів демократії". За його словами, в першу чергу, "нового імпульсу у своєму розвитку потребує громадянське суспільство".
Тепер питання – як ці вже знайомі заяви та декларації реалізуються в реальності? Що може стати таким черговим "імпульсом" і як його уявляє Віктор Янукович?
Безперечно, таким імпульсом може бути чимало речей: від зростання рівня забезпечення людей, які, перетворюючись на представників середнього класу, стають більш активними у відстоюванні своїх прав, аж до зростання протестних настроїв незадоволених, які мусять об’єднуватися для захисту від свавілля влади на різних рівнях.
Другий варіант навряд чи до вподоби представникам влади, проте є цілком реальним, з огляду на те, як часто реальність відрізняється від політичних декларацій.
Один із прикладів: історія змін до закону "Про громадські організації". Йдеться не просто про "приведення до демократичних норм", реально йдеться про те, які можливості мають українці для того, аби займатися громадською діяльністю.
Нині діючий закон має низку типових радянських норм, які жодним чином нормальну громадську активність стимулювати не можуть. Чого вартує норма про те, що громадські організації мають право захищати лише членів своєї організації. Це означає, що правозахисники просто не можуть захищати права людей в країні.
Чимало питань і щодо всеукраїнського статусу організацій: чи спроможні займатися загальнонаціональними питаннями лише ті, хто має представників у більшості областей? Чи ця спроможність залежить не лише від цього? У багатьох законах цей статус є умовою співпраці з органами центральної влади.
Відтак, закон вже давно потребує оновлення і відповідні зміни були підготовлені. Але, як виявилося, їх ухвалення не особливо прагнули як помаранчева влада, так і не надто поспішає діюча.
Принаймні про це свідчать численні труднощі, які виникають щодо цього документу.
Зараз законопроект 7262-1 пройшов перше читання і перебуває в Комітеті з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Верховної Ради. Для доопрацювання документу було створено робочу групу, яку очолив Юрій Ключковський. До групи було включено 29 представників органів влади і тільки двоє представників громадськості.
Вже під час перших засідань Ключковський виступив з пропозицією відмовитись від прийняття цього закону і розробити закон про неурядові організації, і тільки тоді приймати закони про громадські організації, профспілки тощо.
Пропозиція не була підтримана, після чого він запропонував постатейно проходити законопроект, що явно затягує процес.
Фактично, на даному етапі законопроект потрапив в залежність від даної групи і завершенню її роботи поки не видно кінця.
Парадокс, але швидкий та ефективний процес роботи над документом та його ухвалення з врахуванням європейських норм в інтересах не тільки громадських організацій, а й самого Віктора Януковича.
Це може бути важливим аргументом влади в процесі узгодження позицій сторін щодо готовності підписати Угоду про Асоціацію з ЄС, підписання якої є під питанням через переслідування опозиції.
Зрештою, реальний "імпульс" для громадянського суспільства чудова нагода зустрітись з Обамою, який не виказує симпатій українському президенту. Схоже, це добре розуміють в АП, зокрема, заступник глави адміністрації Марина Ставнійчук відіграє активну роль в цьому процесі.
Однак в парламенті цей документ викликає чимало "хвилювань". Його зі зрозумілих причин не підтримують комуністи. Але одночасно в першому читанні за нього не голосувала і так звана "група лібералів" – фракція "Реформи заради майбутнього". В цьому контексті хотілося б зрозуміти, які реформи дана група вважає нашим майбутнім?
Немає однозначної позиції і в середовищі націонал-демократів з "Нашої України", лише 26 людей проголосували "за". БЮТ теж не дає однозначної підтримки документу, розуміючи, що Янукович може це записати собі в актив, чого в блоці Тимошенко точно не хочуть.
Не зовсім проста ситуація і з самими регіоналами. З одного боку, фракція законопроект підтримала, з іншого, були заяви голови фракції Олександра Єфремова та Вадима Колесніченка про "застосування російського досвіду" в контексті цього документу, що явно не відповідає задекларованому курсу на демократію від президента.
Насправді, йдеться не просто про черговий законопроект, йдеться про значно важливіші речі: від іміджу держави та президента до можливості створення нормального середовища для розвитку громадянської активності в країні.
Що фактично означає розширення поля можливостей для суспільства задовольняти свої інтереси та вирішувати свої проблеми не вдаючись до крайніх революційних засобів. Але наразі реальний "імпульс" Віктора Януковича застряв в бюрократичних процедурах комітетів та робочих груп парламенту.
Автор дякує за допомогу у підготовці матеріалу Віктору Андрусіву
