Чому Молдова й Грузія обганяють Україну на шляху в Європу?

11 переглядів
39
Середа, 14 грудня 2011, 15:15
Ірина Солоненко
директор Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження"

Про те, що Грузії, на відміну від України, вдалися окремі реформи – в Україні знають. Час від часу в ЗМІ з’являлися публікації про успіхи подолання корупції у Грузії чи про створення сприятливого бізнес-клімату.

Те ж саме стосується Молдови. Після приходу до влади проєвропейської коаліції у 2009 році часто можна було почути від колег з ЄС про те, що Україна перестала бути фаворитом Брюсселя, оскільки Молдова демонструє реальну політичну волю до здійснення реформ.

Успіхи Молдови та Грузії набули навіть певних міфічних обрисів в Україні. Чого варті лише розповіді (і небезпідставні!) про грузинських інспекторів дорожнього руху, котрі не беруть хабарів.

А один колега у Facebook якось написав про те, що у Молдові у парках є безпровідний Інтернет і розетки для ноутбуків. Іншими словами, відчуття того, що Україна починає "пасти задніх", з’явилося вже деякий час тому.

На офіційному рівні в Україні, тим не менше, досі панує переконання, що вона залишається лідером серед східних сусідів ЄС, до яких належать також Молдова, Грузія, Вірменія, Азербайджан та Білорусь.

Неодноразово лунали коментарі з боку представників вітчизняного МЗС про те, що Україна не може бути "в одній шерензі" з іншими країнами Східного партнерства і що потенціали України та інших країн регіону є "непорівнянними".

Сьогодні можна стверджувати: міфи і чутки про втрату лідерства України таки небезпідставні. Це підтверджують дані Індексу європейської інтеграції – дослідження, яке ініціював Міжнародний фонд "Відродження" у співпраці з Фундаціями Відкритого Суспільства (Open Society Foundations).

До роботи було залучено понад тридцять експертів з ЄС та, власне, країн Східного партнерства. Результати свідчать – Україна таки відстає від Молдови та Грузії у багатьох аспектах європейської інтеграції.

Експерти порівняли три виміри європейської інтеграції у країнах Східного партнерства. По-перше – розвиток зв’язків з ЄС, починаючи від політичного діалогу, взаємної торгівлі і завершуючи контактами між людьми.

Другий вимір – наближення до стандартів ЄС: демократії, верховенства права, якості урядування, політики і законодавства у різних сферах. Насамкінець ішлося про управління європейською інтеграцією (координація політики, система адаптації законодавства тощо).

Результати дослідження можуть, на перший погляд, викликати подив і неприйняття. Адже Україна ще зовсім недавно вважалася флагманською країною Європейської політики сусідства і Східного партнерства.

Україні завжди першій пропонували ті чи інші інструменти, які пізніше було поширено й на інші країни. Передусім йдеться про Угоду про асоціацію, більш ніж чотирирічні переговори щодо якої мають бути завершені найближчим часом, і її особливу складову – глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі. Це також угоди про спрощення оформлення віз і плани дій щодо лібералізації візового режиму.

Але справжня суть європейської інтеграції полягає у здійсненні внутрішніх перетворень, які наближають країну до європейських стандартів. Саме тут, як показало дослідження, Україні забракло реформ.

Найбільшою проблемою реформ, що розробляються і затверджуються в Україні, є те, що вони не враховують зобов’язання, які Україна взяла на себе в рамках двосторонніх відносин з ЄС. У результаті європейська інтеграція і внутрішній порядок денний реформ – це ніби дві паралельні реальності, які не перетинаються.

Вражає той факт, що незважаючи на високий рівень взаємної торгівлі з ЄС, Україна знаходиться на передостанній сходинці щодо розвитку ринкової економіки та бізнес-клімату. Їй поступається лише Білорусь.

За якістю урядування (професійність державної служби, боротьба з корупцією та інші фактори) та незалежністю судочинства Україна опинилася позаду не лише Молдови та Грузії, але й Вірменії.

Вірменія має високий показних наближення до стандартів ЄС у сфері транспорту та енергетики (регуляторне середовище, адаптація законодавства, енергоефективність). Хоча географічно ця країна достатньо віддалена від ЄС і не залучена до співпраці з Євросоюзом у цих сферах так глибоко, як Україна та інші країни.

У сфері навколишнього середовища (йдеться як про стан навколишнього середовища, так і про відповідну політику), Україна посіла передостанню сходинку, обігнавши лише Азербайджан.

І ще один красномовний факт. Україна досі не завершила переговори щодо приєднання до спільного авіаційного простору з ЄС, результатом чого було б збільшення конкуренції на ринку авіаперевезень та здешевлення тарифів. Хоча переговори Україна розпочала ще у 2007 році.

Натомість, Грузія вже підписала відповідну угоду, а Молдова, яка розпочала переговори лише влітку цього року, вже їх завершила. Програє у результаті пересічний український громадянин.

Усі ці факти свідчать передусім про брак політичної волі. Останнє підтверджують і невисокі показники України щодо управління європейською інтеграцією.

Це не дивно, зважаючи на фактичну відсутність сьогодні в Україні координаційного механізму європейської інтеграції – інституції, яка б координувала здійснення реформ, що наближують Україну до ЄС. Також відсутня ефективна система адаптації законодавства і координації зовнішньої допомоги.

Ці невтішні висновки дослідження, з одного боку, можуть викликати розчарування. З іншого, такі результати мали би спонукати представників влади і експертної спільноти в Україні замислитися над тим, як підкріпити євроінтеграційні декларації реальними реформами.

Той факт, що українці поступаються Молдові і Грузії, з якими нещодавно не хотіли бути "в одній шерензі", повинен викликати здорове бажання наздогнати і надолужити втрачене.

Інакше Україні доведеться стати свідком того, як Молдова, а згодом і Грузія та інші країни підпишуть Угоди про асоціацію з ЄС. Тоді як для українців асоціація з ЄС усе ще залишатиметься недосяжною мрією.

Ірина Солоненко, директор Європейської програми Міжнародного фонду "Відродження", для УП

powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 94.248.110.---chitach11..
Зачем нам ориентироваться на Молдову или Грузию, у каждой страны свой путь и своя история. Не надо нагнетать ситуацию, почитайте лучше историю. ссылка :http://777.inf.ua/
IP: 195.34.204.---chlopec..
Грузія і Молдова перегнали нас по шляху до ЄС з однієї причини - вони не оглядаються в інші сторони, тобто на Росію. Добре це. чи погано, то вже інше питання, але йти в дві різні сторони, що стрибати в ширину: і сухожилля розтягнеш, і .... поб'єш.
IP: 80.239.242.---indianapolis..
Без Донбасса Украина выпередит и Грузию и Молдову.
IP: 94.231.37.---Nikoman..
chitach11: Зачем нам ориентироваться на Молдову или Грузию, у каждой страны свой путь и своя история. Не надо нагнетать ситуацию, почитайте лучше историю. ссылка :http://777.inf.ua/
Позиція моя хата скраю, почитайте мої спами.
IP: 195.78.59.---U&G2010..
Ничего сказать по поводу Молдовы я не могу - я там не была, но по поводу Грузии могу рассказывать много... В Грузии бываю, в среднем, каждые три месяца по неделе, по две. У меня там достаточно много знакомых - как бизнесменов, так и сотрудников органов МВД. В Грузии НЕТ КОРРУПЦИИ. Правда, все равно действует принцип кумовства - на серьезные должности нельзя попасть без серьезных знакомых (родственников). А еще, грузинские бизнесмены жалуются на то, что коррупцию "узаконили", например: ты - владелец небольшого завода, приходят к тебе люди Саакашвили и говорят: в теч. недели ты должен перечислить на вот этот государственный счет $ 100 000. Выглядит как официальный платеж, но на самом деле - взятка в гос. казну. Не заплатишь - работать не дадут. Заплатишь - отстанут... но могут прийти опять через полгода и заставить заплатить эту же сумму или большую. Это грузины называют государственным рекетом. Хотя и подтверждают, что малый и средний бизнес не трогают, а доят только крупных бизнеков.
Усі коментарі
Коли ліки не лікують: чому медикаменти в Україні гірші за європейські
Знайома ситуація: перед поїздкою за кордон вас просять привезти ліки. Не тому, що їх не можна купити в українській аптеці. А тому що придбані в ЄС медикаменти часто ефективніші. Чому так?
Грузини – на вихід. Етнічні чистки чи політичний тиск?
Громадяни Грузії зараз перебувають під пильним наглядом влади в Україні. Це боротьба з політичним опонентом Міхеілом Саакашвілі чи ми маємо справу з етнічними чистками?
Кризова комунікація: чому ОККО пішла на поступки мешканцям Позняків
Майже рік тривав конфлікт між "Галнафтогазом" і жителями столичних Позняків, які протестували проти будівництва заправки біля їхніх будинків. Репутаційні втрати компанія відчула тільки зараз.
Як в уряді поглумилися з конкурсу на Уповноваженого з гендерних питань
Неповний тиждень на все про все – це наруга. В першу чергу над своїм професіоналізмом. На посаду Уповноваженого подалося всього 7 кандидатів. 7, Карл!
Від 150 мільйонів гривень до 150 балів ЗНО, або Що і як змінить кардіологію в Україні
Апаратура є, матеріали є, механізм розподілу є, реперфузійні центри є, "швидка" знає кого і куди везти. Завдання виконано? Ще ні. Потрібні лікарі, які хочуть допомогти.
Чому в США перевірка доброчесності суддів працює, а у нас – ні
Судам в Україні довіряють лише 8% громадян, тоді як рівень довіри до судів у США становить 68%. Одна з причин криється, очевидно, в тому, кого і як призначають суддями в нас і в Штатах.