Біг зигзагами по колу

19 переглядів
12
Вівторок, 28 серпня 2012, 11:38
Роман Офіцинський
доктор історичних наук, професор, Ужгородський національний університет

Добігла кінця цьогорічна вступна кампанія в українські виші. На порозі – осінь, пора рахувати курчат, себто підводити підсумки.

Один із них: якби не релікти внутрішніх екзаменів у вишах, учительсько-директорські маніпуляції з середнім балом шкільного атестату, нечесна гра з різними пільгами, то хабарницько-корупційна трясовина навколо зарахування на державне замовлення зменшилася б до непомітних обрисів.

На цьому тлі є ще більш очевидним революційний вплив зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО) на встановлення соціальної справедливості в доступі до вищої освіти.

Правильні управлінські висновки від вступної кампанії-2012 залежать від політичної волі правлячої верхівки. Їх необхідність у верхніх ешелонах державної влади усвідомлюють.

Тому на початку червня введено Єдину державну електронну базу з питань освіти (ЄДЕБО), де верифікуються заяви від усіх вступників. А в переддень закінчення прийому документів у вищі навчальні заклади міністр освіти і науки, молоді та спорту Дмитро Табачник попередив ректорів про персональну відповідальність за вступні махінації.

Освітнє міністерство ще не видало наказу зі вступними підсумками, де були б відображені порушення умов прийому до вищих навчальних закладів України в 2012 році.

У тому, що вони зафіксовані, не виникає сумнівів серед учасників кампанії, незалежно від того, в якій іпостасі вони виступали – абітурієнтами, батьками, посадовцями приймальних комісій чи технічними секретарями, чиновниками. Адже траплялися і паралельні конкурси (роздільні cписки), і фальсифіковані сертифікати ЗНО, і "ручні" рейтинги.

Деякі "підводні рифи" легко відстежити за допомогою міністерської інформаційної системи "Конкурс", що діє в унісон з ЄДЕБО та є важливою перепоною для довільного коригування рейтингових списків.

Чи були такі спроби непоодинокими та успішними? Звісно. Проілюструю це на прикладі відомого в країні Національного університету "Юридична академія України імені Ярослава Мудрого".

Конкретна пригода пов’язана з рекомендацією на зарахування на бакалаврат із міжнародного права факультету підготовки юристів для МЗС, де виділено 5 місць держзамовлення. У переліку конкурсних були три предмети: українська мова і література, іноземна мова (профільний), всесвітня історія, з яких вимагалися сертифікати Українського центру оцінювання якості освіти, тобто ЗНО.

У "першій хвилі" (1-4 серпня) "щасливу п’ятірку", тобто рекомендованих для зарахування на держзамовлення на конкурсній основі на загальних підставах, склали абітурієнти, котрі мали від 775 до 772,3 бала.

У той же час "зайвого" вступника із 791,5 балів, образно кажучи, викинули за борт. У який спосіб? Свідомо не зарахувавши один сертифікат – зі всесвітньої історії, а це 193,5 балів. В результаті з 598 балами він опинився у кінці рейтингу.

Наполегливі намагання 2 і 3 серпня відновити справедливість закінчилися нічим. Відповідальні працівники вишу, з’ясувавши проблему, лишень поспівчували, мовляв, трапився технічний збій, бо подавалася електронна заява. А виправити його ніяк!

Одначе чомусь обійшлося без підозрілих збоїв в інших чотирьох вишах – Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, Національному університеті "Києво-Могилянська академія", Львівському національному університеті імені Івана Франка, Ужгородському національному університеті, куди аналогічно надійшли такі ж заяви.

Можна було, звичайно, потривожити впливових людей та виправити прикру "помилку" в Харкові. Але навіщо з "боєм" прориватися у виш, в якого "технічні проблеми" вже на вході.

Скільки ж їх ще може виникнути на шляху до виходу?

А тут конкуренти з інших вишів енергійно телефонують і доброзичливо запрошують принести оригінали документів, бо хочуть бачити серед студентів саме таких абітурієнтів – із високими балами.

Безумовно, єдиним критерієм вступу до вишу повинні служити результати ЗНО. Одночасно належить різко обмежити простір для "технічних шпаринок", обхідних шляхів через фіктивні цільові направлення і пільги, дезінформацію про рейтинговий рух абітурієнтів, тощо.

Найчастіше слабують на "ручну" хворобу творчі конкурси. При їх проведенні легко отримати необ’єктивні результати. Наприклад, в одному з вишів голова предметної комісії на свій розсуд склав три пакети з трьома екзаменаційними завданнями – назвами творів – у кожному.

Зацікавленим абітурієнтам достатньо було наперед отримати на вибір по одній назві твору з кожного пакету і ретельно підготуватися до цього внутрішнього іспиту.

Подібне завдання присутнє у ЗНО з української мови і літератури. Отож одразу впало у вічі те, що в декількох абітурієнтів були істотні розходження у бік збільшення, від 20 до 30 балів, між результати вказаного ЗНО і творчого конкурсу.

Цікаво, що їхні доволі скромні результати у сертифікатах ЗНО різко контрастують із середнім балом атестату і балами творчого конкурсу.

Суб’єктивний чинник веде до спотворення об’єктивного рівня знань абітурієнтів.

Оскільки аналогічні завдання є невід’ємною частиною ЗНО з української, то було б розумно наступного року внести важливу корекцію – замість творчого конкурсу для майбутніх журналістів передбачити сертифікат ЗНО з української мови і літератури як профільний.

Щодо напрямів, пов’язаних із фізичним вихованням і спортом, то творчий конкурс із фізичної підготовленості, де екзаменатори послуговуються справді ручними секундомірами, слушно замінити профільним сертифікатом із біології.

Можна додавати певні бали, проте винятково за спортивні досягнення всеукраїнського і міжнародного рівнів, які дорівнюють нормативам від кандидата у майстри спорту і вище.

Це щодо вступників на перші курси – "бакалаврів". Не менше печальних пригод із претендентами вчитися на 5-6 курсах, тобто з тими, хто поступав на освітньо-кваліфікаційні рівні "спеціаліст" і "магістр".

Там забагато винятків із правил завдяки химерно виписаним вступним формулам, внутрішнім рейтингам та іспитам. Але й це тільки верхівка айсберга у поширених схемах потрапляння на вакантні місця держзамовлення, котрі слабко контролюються як збоку громадськості, так і міністерством.

До того ж деякі ректори вдаються до кастових рішень про пільгові розміри оплати за навчання для студентів, які є дітьми або знаходяться на утриманні працівників університету, навіть сумісників. Знижки коливаються від 50 до 70 відсотків.

Отакі курчата на осінньому порозі. Хотілося, щоби наступної вступної кампанії українські виші вийшли з цього спокусливого кола, принаймні відмовилися б від бігу по ньому зигзагами. Треба всім жити за одними і тими ж правилами, а не жонглювати ними.

Роман Офіцинський, доктор історичних наук, професор, для УП

powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 82.207.108.---Геннадий Дубовой..
Taras Korpalo: Плата - не гарантия качества. И вовсе не гарантия, увы. За 21 год вы до сих пор этого не поняли. Да и нет у нас бесплатного образования (не формально,а по сути).
IP: 82.207.108.---Геннадий Дубовой..
Главная причина упадка образования даже не взяточничество в вузах (это одно из следствий) Причины таковы: 1. Отсутствие национально-государственной стратегии развития, определяющей все аспекты жизни, в том числе суть и методы образования. 2. Неадекватность преподаваемых дисциплин реалиям жизни. По данным всеукраинского опроса социологической службы агентства "Вэйс-Украина", более 75% собственников и руководителей предприятий считают уровень подготовки выпускников даже самых престижных вузов не соответствующим требованиям производства. В постсоветских вузах студентам, по точному высказыванию содиректора Центра глобалистики и компаративистики ИФИ РГГУ Андрея Фурсова, скармливают "интеллектуально-теоретическими объедки с западного стола - убогие экономику, социологию и политологию, которые, во-первых, отражают иную социальную реальность, а, во-вторых, реальность 25-30-летней давности". Поэтому и нет у студентов мотивации к учебе, проще - отделываться взятками.
IP: 195.225.228.---roma 05..
ок.
IP: 194.55.63.---GEIGER..
Я читаю це і дивуюсь: як люди в Україні вміють ускладнити собі життя! Не треба винаходити колесо, є досвід європейських країн, наприклад, Німеччини. При зарахуванні у ВУЗи враховується тільки бал атестату. На деякі фахи він вищий (напр. медицина), на деякі нижчий (напр. соціологія). З низьким балом вступити на мед. факультет просто немає шансів. Винятки - творчі професії, музичні, наприклад, там є творчий конкурс.. Бажаючих навчатися за дуже популярними фахами розподіляє по ВУЗах компютерна система. Може бути, що живеш ти у Мюнхені, а розподіляють тебе до Берліну. Якщо хочеш обовязково навчатися у якомусь визначеному ВУЗі, маєш чекати декілька семестрів. Навчання в основному безплатне (є винятки). Стіпендію отримають ті, чиї батьки заробляють менше встановленого рівня (доволі високий). Стіпендія ця - безпроцентний кредит, що після закінчення ВУЗу автоматично відраховується із заробітку і йде на стипендії наступним генераціям студентів. Все зручно, справедливо і просто!
IP: 46.119.41.---простий доцент..
Пане професор дуже поверхово...Все не зовсім так, як Ви описуєте. Дуже багато популізму й зовсім відсутня конкретика. Щодо спеціалістів та магістрів то набагато гірше, ніж написано в статті. Зовсім немає ваших пропозицій. Я би зовсім викинув оці ідіотські іспити для спеціалістів та магістрів. Зараховувати виключно по рейтингу (оцінки, які виставляються 40-50 викладачами за 4 роки навчання більш об'єктивні ніж 4-5 питань, списаних під час іспиту). Щодо вищої та середньої спеціальної освіти , то треба її реформувати повністю, а не спробувати корегувати в інтересах якоїсь із зацікавлених груп. Та й саме існування кваліфікації "спеціаліст" зовсім недоречно й створює недоречності. Спеціаліст існує виключно в Росії та її сателітах на кшталт України. Його треба ліквідувати зовсім і зробити як у всьому світі. Наші магістри не можуть пройти нострафікацію, бо мають рік або півтора магістратури замість обов'язкових двух!
Усі коментарі
Як Україна – не Росія, так і Польща – не Угорщина
Рух "Солідарності" у Польщі має історичні коріння. Щоб обговорити їх, почну з питання: чому в порівняно невеликій Польщі було майже стільки нобелівських лауреатів (10), що й а у значно більшій Росії (12)?
Досить неправди: що не так в українсько-угорському освітньому конфлікті
Офіційний Будапешт наполегливо поширює хибні дані про зміст українського закону "Про освіту", викривляючи його зміст. І тут аж ніяк не йдеться про випадкову помилку чи про незнання фактів.
Не нова революція, а новий Суспільний договір
Держави не створюються революціями – вони ними знищуються. Було би вкрай ризиковано "підривати" наш, хай навіть неабияк підгнилий, бідний і холодний будинок. Потрібно побудувати новий. (рос.)
Чого очікувати від нового Верховного Суду?
Всього в опитуванні взяли участь 340 правників, з яких 36 суддів. 57% опитаних не вірять, що новий Верховний Суд зможе продемонструвати стійкість до політичних впливів.
Київ буде без інтернатів
Ключове питання – не просто закрити інтернати, а створити при цьому систему підтримки сімей, розвивати соціальні послуги, щоб зберегти сім’ю для дітей. На щастя, нам є у кого вчитися.
Адмінпослуги в машині: навіщо Україні мобільні ЦНАПи
В Україні є чимало маленьких сіл і хуторів, жителям яких важко отримати адміністративні послуги. Їм допоможуть мобільні центри.