Навіщо уряд "трусить" благодійні фонди

П'ятниця, 13 вересня 2013, 10:35

Український уряд замість сприяння здійсненню благодійної діяльності та побудови на рівні держави механізму стимулювання його розвитку намагається на свій розсуд "удосконалити" законодавче регулювання благодійної діяльності.

16 серпня поточного року до Верховної Ради було внесено урядовий законопроект "Про благодійну діяльність та благодійні організації (щодо вдосконалення законодавчого регулювання благодійної діяльності)", реєстраційний №3100. Автор – Мін'юст.

Документ нібито розроблявся на виконання президентського доручення, зміст якого зводився до "вдосконалення законодавчого врегулювання благодійної діяльності" та усунення всіх прогалин у сфері регулювання благодійництва. Проте проект носить виключно фрагментарний характер, він не те що не вирішує проблем, які існують у благодійництві – а реально загрожує самому його існуванню.

По-перше, він створює низку перешкод для благодійної діяльності.

Зокрема, законопроектом пропонується зобов'язати громадян на кожну благодійну пожертву валютних цінностей, сума якої перевищуватиме п'ятдесятикратний розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян – 850 гривень – укладати письмовий договір та посвідчувати його в нотаріуса.

Поняття "валютні цінності" включає в себе валюту України; іноземну валюту; платіжні документи та інші цінні папери, виражені у валюті України, в іноземній валюті або банківських металах; а також банківські метали, відповідно до пункту першого статті першої Декрету кабміну "Про систему валютного регулювання та валютного контролю".

Тож запропонована Мін'юстом норма стосується не лише благодійних пожертв в іноземній валюті, але й пожертв у національній валюті України.

Таким чином, якщо Ви хочете надати благодійну допомогу в сумі, яка більше ніж 850 гривень, то мусите укласти письмовий договір та посвідчити його в нотаріуса. Це ж і унеможливлює електроні перерахунки на суму, яка перевищує 850 гривень, що на сьогоднішній день становлять левову частку від благодійних пожертв.

А це означає, що будуть фактично заблоковані всі міжнародні та національні благодійні пожертви від нерезидентів України, чи то приватні, чи то у вигляді грантів або договорів про благодійну допомогу. Унеможливиться використання інтернет-платежів, банківських платіжних карток та інших електронних комунікацій.

По-друге, це призведе до того, що благодійники будуть змушені витрачати додаткові кошти на вчинення вказаних дій, а як наслідок – до зменшення розміру самої благодійної допомоги або взагалі відмови від її надання.

Найбільше від таких нововведень виграють нотаріуси. Так, доходи нотаріуса від завірення кожного договору становитимуть від 150 до 200 гривень. Крім цього, зросте й дохід бюджету від державного мита: наприклад, із пожертви в 1.500 гривень держмито становитиме 17 гривень.

Тобто, держава фактично обкладає благодійників додатковим "податком" у вигляді нотаріального посвідчення договорів про благодійну пожертву валютних цінностей.

По-третє, окремі норми зареєстрованого проекту містять можливості для розповсюдження зловживань та корупції із землею та нерухомістю під прикриттям благодійних фондів та організацій.

Діюче законодавство передбачає певне обмеження щодо прав сторін визначати умови користування сервітутом. Мін'юстом, навпаки, запропоновано зміни, які знімають такі обмеження й мають на меті надати благодійникам, благодійним організаціям та бенефіціарам свободу вибору умов сервітуту.

У законопроекті пропонується надати благодійникам право встановлювати сервітути земельних ділянок або іншого нерухомого майна на користь благодійних організацій або інших бенефіціарів – без умови їх використання для цілей благодійної діяльності. Чинним законодавством така умова є обов'язковою.

Такі зміни є недоцільними навіть із точки зору здорового глузду та специфіки благодійної діяльності, а не лише через побоювання громадськості про втягування благодійних організацій у корупційні схеми за допомогою сервітутів.

Прийняття цього законопроекту призведе до значних втрат для тисяч тяжкохворих людей, які не зможуть отримати коштів. За офіційною статистикою, у 2012 році задекларовані суми благодійних внесків становили 3,4 мільярда гривень для благодійних організацій і 1,6 мільярдів гривень для громадських організацій.

Звісно, врегульовувати відносини в сфері благодійництва в частині контролю за рухом фінансових потоків дійсно потрібно. Але при цьому не потрібно зводити нанівець усю благодійну діяльність.

Кабмін має відкликати й переглянути необхідність таких змін.

До цього питання необхідно повернутися ще й тому, що при розробленні законопроекту була проігнорована думка громадськості й представників благодійних організацій.

Юрій Дерев'янко, народний депутат України, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як звати невідомого солдата?

Реформа БЕБ: чи зможе бізнес ефективніше захищатися від свавілля в судах?

"Мобілізаційний" закон: зміни для бізнесу та військовозобов'язаних осіб

Чому "Азов" досі не отримує західну зброю? 

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції