Передовсім, нам потрібний ЄС, а не привести когось ще до влади

Вівторок, 26 листопада 2013, 18:59

Шановні спікери та лідери опозиційних сил, мені здається, що ви забулися або ж думаєте, що в нас коротка пам'ять, чи ми не знаємо, чого ми хочемо.

Не варто примітивізувати власний народ, це вам дорого обійдеться, дорожче за будь-які проплачені мітинги.

Люди не особливо хочуть бачити в якості нових керманичів вас, зрештою, буде час для виборів – будемо слухати, читати, мислити та розбиратися.

Українці збираються на майдані, бо хочуть для себе та своїх дітей дотримання прав людини та свобод, для своєї країни -  європейського розвитку, а не вашого входження до влади.

Перепрошую, але ви цього поки що не заслужили. То – попустіться.

Спробуйте працювати на рівні українського студентства, поводитися як європейці, відчути власну країну, а не власні інтереси, відстоювати права людей, а не світити обличчями на екранах телевізора.

Принагідно хочеться подякувати Юрію Луценку за те, що він знайшов сили та правди – вибачитися перед людьми.

Шановне панство з політичної сили "Свобода", я чудово розумію, що у вас своя мета, своя програма та свої прагнення, і такі в чомусь ліві, а в чомусь праві сили, є в усій Європі, але наразі не треба зловживати цією футбольно-геройською риторикою, не треба так відверто плювати в обличчя національних меншин, бо представники цих меншин стоять за правду, стоять за європейські цінності та борються за нашу спільну національну гідність.

Люди, кияни, ті, хто приїхав до столиці або мітингує в своєму місті, я дуже прошу вас не розчаровуватися, не дратуватися і не здаватися, не зважаючи на те, що перфоманси наших політиків спонукають до того, щоб першими почати тлумити саме їх.

Вони в нас такі, інших поки що нема, європейські цінності хтось сприймає та сповідує відразу, а для когось це такий довгий процес як лікування гомеопатією.

Давайте будемо поблажливіші. Зрештою, кожний має право мріяти та виборювати свою Європу, а гомеопатичні крупинки швидко не діють.

Втім, ми ж не за політиків тут стоїмо. Ми стоїмо за себе, за Україну, за Європу, за територію вільну від корупції, за територію поваги до прав людини, за територію гідної екологічної поведінки, конкурентного бізнесу, прозорих адміністративних процедур, чесне судочинство, за вільну можливість висловлювати свою точку зору ось так як зараз, на мітингах протесту.

Згадайте, що зробила зі своїми протестантами російська влада! Невже ми цього хочемо? Цензури, поблажливості, зневаги, не сильної руки, а кулака, постійного штампу "молодшої сестри або ж брата із штучною мовою та вигаданою історією"?

Згадайте вираз обличчя Путіна, коли він говорить про Україну, і подумайте, чи ми дійсно хочемо зчитувати з його обличчя  визначення українців як людей другого сорту? Ні.

Наша присутність на цих мітингах, наше бажання протестувати – єднає нас більше з Європою ніж ще не підписана Угода про Асоціацію.

Цілі наші прості та прозорі, вибір наш – європейський.

Отже, парламент має ухвалити всі ті закони, котрі ми заборгували Європейській спільноті, а для цього зібратися на позачергову сесію.

Президент має припинити як блошливий пес підставляти бочки, щоб його почухали, визначитися зі своєю орієнтацією, адже не підліток, а чоловік із досвідом, та  й зрештою навчитися вести себе відповідно, най не своєму розвитку, а своєму зросту – солідно. Підтвердити європейський курс країни та засвідчити цей курс своїм підписом. 

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи 

Чи варто бити на сполох через "надто" низьку інфляцію