Що робити, аби в Україні врядування насправді стало відкритим

Середа, 01 квітня 2015, 08:30

Днями українці дізналися, що вже в квітні зможуть отримати в електронній формі всі необхідні довідки для підприємницької діяльності. Про це заявив на засіданні уряду міністр юстиції Павло Петренко.

Але мало хто знає, що до кінця цього року в Україні повинні запрацювати ще п'ять електронних онлайн-сервісів від держави.

Ось Топ-5 електронних послуг, які можна буде отримати, не виходячи з дому:

– реєстрація місця проживання;
– оформлення державного та закордонного паспорту;
– державна реєстрація земельних ділянок;
– внесення та отримання відомостей державного земельного кадастру;
– реєстрація автомобілів та оформлення посвідчення водія.

Ці електронні сервіси стали пріоритетними в Плані дій України з реалізації міжнародної ініціативи ПВУ – "Партнерство Відкритий Уряд", Open Government Partnership.

Сама ж ініціатива вже другий рік поспіль реалізується в Україні та ще в 65 країнах світу. Вона передбачає чіткі дії влади по зменшенню рівня корупції, забезпеченню доступу громадян до інформації, розвитку електронних сервісів та гарантії участі громадян у прийнятті владних рішень.

Півроку тиші

Але обіцяти – ще не одружитись. Особливо в Україні.

Є при українському уряді така собі Координаційна рада із впровадження ПВУ-ініціативи. Востаннє вона збиралась всім складом ще за часів дідуся Азарова.

Теперішнім керівникам будинку на Грушевського зібратися разом по темі відкритості власного урядування все не з руки.

Хоча, варто віддати їм належне, ще в листопаді 2014 року кабмін таки затвердив український План дій ПВУ на 2015 рік, який справді було розроблено разом із громадськими активістами з усіх регіонів, а громадські та міжнародні організації погодились бути офіційними співвиконавцями багатьох заходів того Плану.

 Натисніть для збільшення  

Кажуть, що новий склад Координаційної ради буде затверджено до кінця березня. Головою ради попередньо визначено Геннадія Зубка, віце-прем'єр-міністра України – міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ. І саме від нього залежатиме, чи буде план втілено, а чи він лишиться черговим гарним папірцем для іноземців, які все чекають від України реформ.

А поки державний план із відкритості уряду впроваджувався або силами громадськості, або президента з парламентом.

Так, на початку березня парламент проголосував у першому читанні за президентський законопроект №2171, який фактично був розроблений громадськими експертами. Закон передбачає вільний доступ громадян до інформації у формі відкритих даних – наприклад, про можливість вільно розпоряджатись масивами урядових електронних даних на зразок усіх даних державного реєстру закупівель.

Закон не указ

Хоча, якщо говорити про законодавче забезпечення, то із цим в України найменше проблем. Як показало останнє дослідження Transparency International Україна "Відкрите врядування в Україні: як це відбувається на практиці?", оцінки якості законодавства та практики його виконання суттєво різняться.

Так, законами забезпечені повністю або частково 68,4% стандартів відкритого урядування, тоді як практикою виконання – лише 51,7% стандартів. А чи не 40% норм законодавства в Україні не виконується взагалі.

Натисніть для збільшення  

Недієвість законів особливо помітна на місцевому рівні: спробуйте в якомусь обласному центрі отримати доступ до інформації про місцеві бюджети чи про стан виконання цільових програм?

Та сама проблема й із гарячими лініями. Зокрема, для бажаючих повідомити про корупцію вони залишаються "холодними" – за ними складно додзвонитися, а про результати розгляду звернень майже неможливо дізнатися.

Дослідження несподівано виявило пасивність самих громадян, які майже не оскаржують порушення власного права на доступ до інформації в судах, не контролюють оприлюднення документів та рідко відвідують засідання місцевих рад.

Що ж робити?

Оновленій Координаційній раді нема часу на розкачку. І тому Transparency International Україна підготувала кілька рекомендацій по швидкій зміні найбільших проблем. Зокрема:

Так, кабінету міністрів експерти радять:

– чимшвидше затвердити Державну антикорупційну програму на 2015-2017 роки;
– забезпечити створення та діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції;
– розробити та подати на розгляд парламенту законопроект про публічні консультації із громадськістю, яким визначати порядок проведення таких консультацій на різних рівнях та чіткий перелік випадків, коли консультації обов'язкові.

Від Верховної Ради очікується:

– ухвалення в другому читанні законопроектів №2171 "Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних" та №2172 "Про внесення змін до статті 28 Бюджетного кодексу щодо доступу до інформації про бюджетні показники у формі відкритих даних".

Значно більше рекомендацій експерти надали громадським активістам:

– контролювати виконання місцевими радами вимог закону про доступ до публічної інформації щодо оприлюднення проектів рішень за 20 днів до їх розгляду, оприлюднення порядків денних та протоколів пленарних засідань місцевих рад, їх виконкомів, постійних комісій тощо;

– запровадити практику участі громадськості в засіданнях місцевих рад та їх постійних комісій;

– оскаржувати в судовому порядку акти влади у випадку недотримання в процесі їх розробки вимог щодо консультацій із громадськістю;

– користуватись можливостями інформаційно-комунікаційних платформ на зразок "Відкритий бюджет";

– розпочати моніторинг надання соціальних та адмінпослуг та вимагати врахування результатів такого моніторингу через механізми консультацій із громадськістю та громадську експертизу діяльності органів влади;

– здійснювати моніторинг роботи антикорупційних гарячих ліній та вимагати інформування громадськості про результати розгляду звернень, що надходять на такі лінії;

– контролювати оприлюднення та зміст майнових декларацій службовців, вимагати оприлюднювати результати перевірки таких декларацій;

– повідомляти компетентні органи, а передусім, Національне агентство з питань запобігання корупції про відомі їм конфлікти інтересів службовців та вимагати інформацію про результати розгляду цих повідомлень та вжиті заходи.

Отримати відкрите врядування легко. Просто беремо й робимо. Самі й за участі інших.

Олексій Хмара, Transparency International Україна, спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Чи можна когось не пускати в укриття? Юридична оцінка ситуації з Radisson Blu

Швидкісний режим у місті на рівні 80 км/год – чому б і ні! Але є нюанс

Суд віддав у користування Росії 100 АЗС в Україні. Як таке можливо під час війни?

Координувати периметр Сил оборони

Закупівлі ЗСУ: коли якість важливіша за ціну

Запрацював Реєстр збитків, завданих Росією. Бізнес має трохи зачекати