Україна Порошенка: з Саакашвілі чи з Охендовським?

Вівторок, 30 червня 2015, 10:56

Минулого тижня багато хто радів за українську владу. Приводом стали дії губернатора Одеської області Михайла Саакашвілі. Пояснив чоловік прокуратурі її обов’язки, поговорив з головою Державної Авіаційної служби про монополії і "відкрите" небо над Одесою, міліцію почав перетворювати у правоохоронний орган.

І що головне, його опоненти одразу отримали "червону картку" від центральної влади: прокурор Івано-Франківської області , який його критикував відправлений у відставку, а голова Авіаслужби – відсторонений від обов’язків на час службового розслідування.

Всі ці події свідчили, що Саакашвілі має повну підтримку президента, що своєю чергою демонструє, що Порошенко хоче реальних реформ і побудови справді нової країни.

Але 28 червня президент підписав указ "Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України". За значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток України, вагомі трудові здобутки та високий професіоналізм гарант нагородив орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня… голову ЦВК Михайла Охендовського!

Того самого, який представляв інтереси Януковича в 2004 році, який привів до влади регіоналів на парламентських виборах, незважаючи на чисельні порушення, власника "скромного" маєтку, який не зважаючи на рішення суду відібрав у автора цих рядків депутатський мандат.

Для кожного політика є важливим послідовність його дій. Така послідовність визначає його політичну позицію, його наміри і бачення майбутнього країни.

Лише послідовні політики мають політичне майбутнє. Чи можна поєднати в одній країні Саакашвілі і Охендовського? Надію на справедливу нову країну для її громадян, без корупції з чіткими правилами і захищеними правами і одіозне нагадування про кримінальне та диктаторське минуле, яке привело до крові на Майдані і до війни на Донбасі?

Дві ментальності, за своєю суттю, протилежні? Питання риторичне.

Так, нова влада може робити помилки. Не все можна передбачити, не всіх чиновників можна проконтролювати. Але нагородити в День Конституції голову ЦВК – це вже занадто.

Михайло Охендовський – не простий чиновник. Він чільний представник "доби Януковича", очолює головний орган у виборчій системі постмайданної України.

Системі, яка офіційно підтверджує владні повноваження, роздає шматки владного торта.

Оновлення ЦВК, арбітра народного волевиявлення, – необхідний крок, щоб люди повірили, що їх голос щось вирішує, що кожен виборець важливий.

Вибори повинні бути бездоганні. А чи може це гарантувати пан Охендовський? Здається, відповідь очевидна.

Теперішній склад ЦВК необхідно люструвати, а декого і притягати до кримінальної відповідальності, а не нагороджувати орденами.

Про що ж може свідчити такий крок президента?

Про те, що він перед місцевими виборами обирає легший шлях. "Фактор Саакашвілі" в окремо взятій області повинен працювати для Заходу та найбільш свідомих виборців – це ж бо реалізація реформаторської програми президента.

За інших виборців по всій країні "подбає" Охендовський, який зумів переконати Порошенка у своїй відданості.

Пригадуєте, якими словами вітав Охендовського Янукович з нагоди обрання головою ЦВК? "Це свідчення визнання Вашого авторитету серед колег і високого професіоналізму. Переконаний, що Ваш багаторічний досвід стане надійною запорукою забезпечення демократичних виборів в Україні", – вказувалося у привітанні Януковича.

Як ці слова перегукуються зі словами з указу Порошенка! Невже історія нічому не вчить? Навіть така недавня?

Невже на Банковій не розуміють, що люди стали іншими, країна – теж.

І "розводити, як кроликів" вже не вийде.

Орден Ярослава Мудрого для Михайла Охендовського – це велика помилка, яка шкодить іміджу керівника країни.

Сподіваємося, що вона буде швидко виправлена і ця нагорода стане не заохоченням на майбутнє, а передвісником відправки на заслужений відпочинок…

Олесь Городецький, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи 

Чи варто бити на сполох через "надто" низьку інфляцію

Як не отримати штраф власникам контрольованих іноземних компаній

Як Росія обходить західні санкції при експорті нафти і газу

Стратегія та візія України: хто і коли має визначити?

Чому прозорості українських міст недостатньо і як це змінити