Чому наступним президентом стане Зеленський

15688 переглядів
7
Вівторок, 15 грудня 2015, 12:09
Віктор БобиренкоВіктор Бобиренко
Бюро аналізу політики, Суми, для УП

Справедливість – поняття відносне. Як буде по справедливості – порівну, чи по-чесному?

Держава має бути егоїстом. У хорошому розумінні слова. Держава Україна від 2000-х років ввела спрощену систему оподаткування. Таким чином вона декларувала свою підтримку малого бізнесу. І впроваджувала цю політику, закріпивши її у Податковому кодексі.

Це було нерівноправно по відношенню до великого і середнього бізнесу? Може й так. Але на те і держава. Свідома і послідовна підтримка певної категорії підприємливих людей.

Спрощена система дозволила вивести малий бізнес із тіні. Ба, він ще й податки платив. Ще й які. Наприклад я плачу податок в міську казну більше, ніж міський голова.

Поступово почав складатися середній клас. З людей самозайнятих, які ще й створювали додаткові робочі місця. Людей, від держави незалежних. Ну, хоча б тому, що віддавши невеликий відсоток з обігових безготівкових коштів, підприємець спав спокійно.

Ця активна частина населення була на вістрі Майдану 2004 року і Майдану 2013-2014 років. Тому що не бюджетники. Під прапори не поставиш. З роботи не звільниш.

Так було за Кучми, за Ющенка. Так було навіть і за Януковича.

Розуміючи, ну не він, звичайно, але ж і там хтось був з головою, що є кілька мільйонний прошарок населення, на який адмінресурс не розповсюджується.

Навіть злочинний уряд не посягнув на привілеї малого бізнесу.

І ось, революційний уряд, який став до влади на крові, у тому числі, представників малого бізнесу, які дружно скидалися грошима, весело звозили шини і викашлювали легені від беркутівського газу…, цей революційний уряд одним махом підіймає єдиний податок малому бізнесу у 5 (!) разів. Від 4-х до 20%. Як казали раніше: без оголошення війни.

І це – своєму базовому електорату. Бабусі Юліни чи за Ляшка. А тут – свої. Ті, хто зробили Порошенка президентом у першому турі. Бий своїх, щоб чужі боялися.

Звичайно, у апологетів рішення "усі платять однаково" є свої аргументи. Ну логічно ж, щоб усі платили порівну? І я, і Ахметов, і Фірташ. Логічно.

А ще – що єдинщики – це канал переведення безналу в нал. Але ця схема знімається просто. З 20 мільйонів гривень обігових коштів зробіть мільйон чи два. Схеми закриються. Або доведеться спрощенцями робити не лише близьких, а і далеких родичів. І за них платити соціальний внесок у пенсійний фонд.

Інший аргумент. Потрібно зменшувати соціальне навантаження на великий і середній бізнес, щоб він був конкурентоздатний на світових ринках? А хто спорить? Потрібно. Замість 37,8% нарахувань – 20%. Правильно? Правильно.

Але вийшло так. Власник "Рошену" буде платити податків майже у двічі менше, а підприємець на третій групі оподаткування – у п’ять разів більше. Щоб у Ахметова бізнес став конкурентоздатним – хай заплатить дядя.

І ось – урядова пропозиція змін до Податкового кодексу. Шикарне рішення.

Рейтингові Яценюка падати вже нікуди. Значить – наступним – обвалиться рейтинг Порошенка.

Тим більше, що популістськи налаштовані "Батьківщина" і Партія Ляшка, а може і "Самопоміч", за цей варіант Податкового кодексу не проголосують. Побояться електоральних втрат.

А значить доведеться підтягувати колишніх регіоналів, читай: олігархів. Вони голоси за оптимізацію своїх видатків дадуть "на ура".

Матимемо формат ситуативної коаліції. Ой, що буде?! Я уже передчуваю, що буде у мережі. Покращення життя олігархічних працедавців за рахунок… кого?

А тут, як на зло, – атака уряду і президента у форматі стьобу. Стьоб – найефективніша зброя. Це я про "95-й квартал" і їх проекти (читаємо – Коломойського). Особливо класно у народ зайшов серіал "Слуга народу".

Зрозуміло, що серіал є тестом на розуміння принципів функціонування держави. Ну не може президент отримувати менше вчителя. Але Зеленський каже, що це правильно. І класика жанру – піпл хаває.

Не може держава гарантувати ваші банківські ризики, іпотеки чи ще щось. Але безжурно і талановито Зеленський стверджує – можна.

Закручується новий виток спіралі патерналізму. На наших очах.

Знайомий професор (!) говорить мені – от нам би такого президента. Щоб не в кіно, а в житті. Я в шоці. Якщо так думає професор, то що думає прибиральниця на його кафедрі?

То що тепер? Відіграє Володимир Зеленський три сезони "Слуги народу". Створить партію. Скаже, що тепер буде як у кіно. Покажуть з десяток нових облич, бо старі вже у Шустера примелькалися. Буде нова картинка.

Тексти вже заучені в серіалі, придумувати нічого не треба. Сценаристів серіалу – у креативний департамент штабу. Грошей у Коломойського на "нашу відповідь Чемберлену" – є.

А тут іще і справа честі поквитатися. І маємо нового президента.

Мудрий дідусь Ленін говорив: "з усіх мистецтв для нас найважливішим є кіно". Правда, Петре Олексійовичу?

Віктор Бобиренко, Бюро аналізу політики, Суми, спеціально для УП

powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
IP: 62.244.5.---Sergiy Parhomenko18.12.2015 15:09
Віктор Анатолійович,повністю з тобою згоден! дістав цей патерналізм
IP: 78.111.190.---Игорь Тельнюк15.12.2015 18:43
Ну звісно ж це перебільшення. Образ, який втілює на екрані Зеленський-це така собі ідеалізація образу президента з народу. Тій частині суспільства, яка намагається щось зробити для розвитку держави такий образ дуже імпонує. Насамперед, через розчарування суспільством загалом. Бо намагаючись зробити щось путнє, такі люди натикаються на шалений опір суспільства та чиновників. І якщо якісні зміни суспільства це задача не на один рік, то якісно змінити багатьох чиновників і депутатів- теоретично- справа одних виборів. Це звісно теж ілюзія, але не така вже й далека від реальності. А існування образу слуги народу тільки наближає реалізацію. .
IP: 93.77.43.---Іван Півторак15.12.2015 17:29
Нехай та Зеленка йде в дупу!
IP: 80.80.22.---Павло Пастушенко15.12.2015 16:45
Дякую, чудова стаття
IP: 92.240.98.---юрий жерновой15.12.2015 16:00
А може сразу Андрія Данилко
Усі коментарі
Гра в наперстки з ЄСВ
Схваливши пенсійну реформу, депутати змінили правила оподаткування фонду зарплати. Постраждають компанії, які гарантують високі офіційні зарплати.
"Чистка карми" брудними ганчірками, або Чого не варто везти в інтернати
Позбавлені родинного тепла, діти з дитбудинків заслуговують на подарунки, а не на зношені джинси. Якщо хочете зробити справді хорошу справу, спершу добре подумайте: як, чим і кому ви допоможете.
Аудит "Укроборонпрому" як шлях до перемоги у війні
Щойно почнеться рух великих західних інвестицій в оборонний сектор, ми закладемо початок виграшу у війні. Ми автоматично отримаємо підтримку від усіх країн. Але спочатку маємо стати зрозумілими для світу.
Імпічмент: як маніпулюють думкою суспільства
Ухвалення закону про імпічмент лише закріпить де-факто нереальну для виконання процедуру імпічменту та зміцнить позиції президента.
Електоральна монополія. Як ігнорують вибір чверті українців
5% бар'єр для потрапляння в парламент є дискримінаційною нормою. Оптимальним рішенням було б скасування будь-яких бар'єрів. Так українці зможуть пустити "нову кров" у ВР. (рос.)
Чому дорослі читають комікси
Чому сьогодні комікси такі популярні, що приховує у собі цей жанр, як знайти небанальну історію для себе, та чому екранізація – не показник якості цього жанру.