#Зрада на замовлення: як працює пропаганда Кремля над українською оборонкою

Четвер, 24 листопада 2016, 10:38

Гібридна війна, що її розв'язала РФ проти України, – це коли бойові дії йдуть не лише на передових позиціях, а насамперед на економічному та дипломатичному рівнях, а також на інформаційному фронті. Історичний досвід доводить, що пропаганда є дієвим інструментом, який здатний з середини розколоти країну, посіяти сумніви та загасити волю людей.

Але ці прописні істини вже стали забуватися. І цим активно користуються інформаційні технологи Кремля.

Одна із цілей пропагандистських атак з Москви – створити уявлення того, що оборонно-промисловий комплекс України нібито "ні на що не здатний і не може існувати без Росії".

Такий меседж вкрай вигідний Кремлю, бо з його допомогою можливо посіяти зневіру українців в те, що Україна може дати дієвий опір російській агресії. Ну й, звісно, знову "завести платівку" про "русскій мирЪ".

На превеликий жаль, такі інформаційні наклепи проти "Укроборонпрому" дуже часто набувають найбільшого поширення, особливо у поєднанні із штучно утвореною напругою у суспільстві та черговими закликами "виходити на Майдан".

Одним з останніх прикладів такої інформаційної атаки стала новина про справжню гордість України, найбільший у світі літак, "Мрію", яка начебто "згоріла" в аеропорті Лейпцига. Попри інформацію, про те що полум'я було видно менше хвилини, а рятувальні служби, за непотрібністю ніяким чином не втручались і не працювали, і це видно на всіх відео з місця інциденту – деякі ЗМІ опублікували новини з заголовками на кшталт: "Тушили 9 расчетов: Ан-225 "Мрия" загорелся в аэропорту Лейпцига".

Прикро, що до такої "вакханалії" приєднались і українські ЗМІ. Окрім того, майже жодне з них, після того, як техніки полагодили клапан, що став причиною короткочасного викиду полум'я, а "Мрія" знову впевнено піднялась у небо – не обтяжили себе уточненням свої новини.

Тож не дивно, що будь-який наклеп досить широко розповсюджується у соціальних мережах.

Наприклад, як показала практика останніх днів, достатньо викласти незрозумілий скріншот з написом про календарі за 147,5 мільйонів гривень для "Укроборонпрому".

 

І це в той час, коли у замовленні, яке розміщено у системі публічних електронних торгів, було вказано замовлення на 1.000 штук настінних та 1.000 штук квартальних календарів, максимальною загальною вартістю до 147,5 тисяч, тобто за 73,75 гривні за один календар, включаючи послуги з розробки та дизайну. Зрозуміло, що завдяки електронним торгам ця сума поступово знижується завдяки пропозиціям виконавців, навіть вказано крок цього зниження.

 

У загальний негативний "залік" йдуть і останні матеріали українських журналістів, які називають себе "розслідувачами", про "Укроборонпром".

Попри відсутність будь-яких знань, як на конвеєрі виробляються сюжети з "потужними" заголовками про "російську сталь" або "російські двигуни", які нібито використовуються в українській бронетехніці. У якості "доказів" спираються на розповідь про кусок металу, який підняли у цеху та віднесли на експертизу до "Южмашу".

Як виявилось насправді, ніхто ні на яку експертизу нічого не заносив. Здавалось, крапку в цій історії поставили опубліковані нами митні документи на закупівлю сталі у Польщі. Однак навіть після цього дехто знову почав волати про "цілковиту зраду" в "Укроборонпромі".

Зрозуміло, ці "щирі обурення зрадою" активно забирали до себе російські ЗМІ.

Аналогічна історія – з двигунами для БТРів. Вони, нібито, були куплені втридорога, да ще прямо у Росії, у якості "залізного аргументу" – скріншоти з онлайн-барахолок.

 

У сюжеті "журналіст-розслідувач" з серйозним обличчям розповідає про те, що, наприклад, росіянин з Барнаула продає двигун для БТРа у 3 рази дешевше. При цьому його ніяк не збентежив опис цього "чудо-двигуна", який нібито встановлюється не тільки на БТР, а й, далі мовою оригіналу – "стоит на электростанции, новый, такие моторы ставят на ГАЗы 53.3307, даже волги!"

Тобто, людина при тямі, яка вважає себе журналістом-професіоналом, використовує у вигляді доказу – двигун з "барахолки", який наділений фантастичними можливостями встановлюватись у будь-яку машину від легковика "Волги" до БТРу...

Вже паралельно йде традиційне звинувачення, що український оборонно-промисловий комплекс не може без Росії. І саме російські ЗМІ – знову ж таки, радо тиражують цю тезу.

Останнім часом інформаційні провокації виходять на новий рівень. Тепер скликаються "круглі столи", на яких запрошуються депутати, ім'я яких стає "гарантом достовірності".

Один з таких "столів" під назвою: "Якщо завтра війна, чи врятує Україну "Укроборонпром", – нещодавно пройшов у Києві в присутності депутата Віталія Купрія. Висновок нікому невідомих експертів знову повторює основний меседж з Росії.

Цікаво, що одразу після зустрічі новинами про "круглий стіл" вибухнули всі підконтрольні Кремлю ЗМІ.

 

У даному матеріалі наведені інформаційні атаки на ОПК лише за останній час. Прикро, але враховуючи ситуацію із намаганням розхитати Україну зсередини, у найближчий час кількість подібних наклепів може лише збільшитись.

Саме тому можу лише закликати, у першу чергу журналістів:

Розбирайтеся в інформації щодо українського оборонного комплексу, не розповсюджуйте неперевірені новини та доходьте до першоджерела!

Бо лише зваженим підходом до інформації можливо дати відсіч пропагандистській машині Кремля, яка зараз продовжує набирати оберти.

Роксолана Шейко, директор департаменту інформаційної політики ДК "Укроборонпром", спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Від локального до універсального: як українській культурі стати помітною у світі

Чому Україні необхідний спеціальний банк для відбудови

Тренер, який не встигає, та збірні з міцним захистом: 6 фактів про суперників України на Євро-2024

Україна бореться за повернення незаконно утримуваних цивільних: перспективи і виклики

Три ключові тенденції ринку нерухомості України в 2024 році

Закупівлі продуктів — лише через Prozorro Market