"Шатун" проти націоналізації "Приватбанку". Інформаційні війни Коломойського

9545 переглядів
0
Понеділок, 12 грудня 2016, 15:13
Артем Захарченко
голова аналітичного департаменту Центру контент-аналізу

Ігор Коломойський веде інформаційні війни з незапам'ятних часів – напевно, з тих самих, коли його прізвище уперше почало фігурувати в історіях про рейдерські захоплення.

Однак зараз теми й сюжети інформаційних кампаній, у яких можна запідозрити участь групи "Приват", сильно змінилися порівняно з першим десятиліттям 2000-х.

У листопаді 2016 року, як показав моніторинг Центру контент-аналізу, пройшло одразу декілька таких кампаній. Ми вирішили піти слідами двох із них, щоб розплутати увесь клубок інтересів їх учасників.

Передісторія й листопадові факти

Давня ворожнеча між Ігорем Коломойським та Борисом Кауфманом щодо активів в Одеській області.

Банкрутство банку "Михайлівський", у причетності до якого медіа обвинувачували керівництво НБУ, зокрема, заступницю Гонтаревої – Катерину Рожкову, екс-працівницю "Платинум банку", контрольованого Кауфманом.

Протести вкладників банку, які були розкручені й підтримані політиками.

Наміри "Опозиційного блоку" і, можливо, "Батьківщини" почати 15 листопада акції протесту: спершу це мав бути "майдан" вкладників", потім – "тарифний майдан".

Заяви влади про нібито викриття планів Кремля з дестабілізації ситуації в Україні, призначені на 15 листопада (план "Шатун"). Ці заяви "відбили бажання" проводити заплановані протести.

Вихід на протести, замість первинно заявлених учасників, партії "За життя" Вадима Рабиновича, якого в медіа часто пов'язують з Коломойським.

Відставка Міхеїла Саакашвілі, який звернувся з критикою як на адресу Петра Порошенка, так і Ігоря Коломойського.

Постійні дискусії між Національним банком та "Приватбанком" щодо узгодження та виконання планів докапіталізації й, за версією деяких фінансових аналітиків, щодо умов націоналізації.

Критика на адресу Валерії Гонтаревої з боку відомих бізнесменів, зокрема, Сергія Тарути.

Дві битви

На тлі усіх вищезгаданих подій розгорталося декілька інформаційних атак.

Для початку ми проаналізували контратаки "Приватбанку", якими він відповідав на поширення спрямованих проти нього фейків та обвинувачень. А таких у листопаді було чимало, однак поширювалися вони в основному на "низькому рівні" – через соцмережі та публікації у маловідомих медіа. Адже жоден політик, окрім Саакашвілі, не захотів брати на себе відповідальність за прогнозування краху системного банку.

Кількість контактів з аудиторією у повідомленнях щодо
Кількість контактів з аудиторією у повідомленнях щодо "Привату" за листопад. Теза про націоналізацію просувалася у жовтні з більшим охопленням

Деякі з публікацій, що містили тези "Привату", мали всі ознаки замовності через наявність оціночних суджень.

Ми визначили список медіа, які поширювали ці тези, і порівняли їх зі списками медіа, що брали участь в атаках на Рожкову та Кауфмана, а також, опосередковано, на Гонтареву. Ці атаки були добре підготовлені й недешеві – із задіянням телебачення і публікацій в інтернет-медіа, де рідко виходять матеріали з ознаками замовності.

Цікаво, що об'єкт атаки не мав підтримки лояльних до Петра Порошенка медіа, хоча раніше вважався членом його команди.

Кількість контактів з аудиторією повідомлень щодо К.Рожкової, Б.Кауфмана, та Platinum
Кількість контактів з аудиторією повідомлень щодо К.Рожкової, Б.Кауфмана, та Platinum

В обох цих кампаніях ключові медіа, що поширювали тези, великою мірою збігаються.

Видання, які брали участь у поширенні тез атак на Кауфмана, НБУ та Коломойського, а також оцінка тез, якими атаковані захищалися. Вибірка – з топ-100 українських інтернет-медіа за відвідуваністю, а також телебачення, преси та радіо
Видання, які брали участь у поширенні тез атак на Кауфмана, НБУ та Коломойського, а також оцінка тез, якими атаковані захищалися. Вибірка – з топ-100 українських інтернет-медіа за відвідуваністю, а також телебачення, преси та радіо

У результаті аналізу можна виділили декілька груп:

  1. Проросійські або опозиційні медіа, що готові критикувати як НБУ, так і Ігоря Коломойського.
  1. Так звані "якісні" видання, що долучилися до теми, бо не могли не відписати заяву медійної особи – Ігоря Коломойського – стосовно Міхеїла Саакашвілі.
  1. Медіа з сумнівною репутацією, які готові поширювати як тези, так і антитези інформаційних компаній.
  1. Видання-маркери (Depo, 24 канал, Espreso.tv тощо – на малюнку позначені напівжирним). Якщо одразу в декількох із цих видань з'являються публікації, що мають ознаки заанґажованості, це свідчить про імовірну участь "Привату" у цій кампанії.

Отже, висновок за результатами аналізу наступний: замовником атак на Кауфмана та НБУ може бути Ігор Коломойський. Адже канали комунікації цих атак переважно збігаються з каналами, які використовував "Приват" для відповідей на атаки на нього.

А от самі атаки на "Приват", імовірно, влаштував не Кауфман і не НБУ. Медіа-канали сильно відрізняються, до того ж, офіційно НБУ завжди спростовував чутки про націоналізацію цього банку.

Навіщо Коломойському міг бути потрібен наступ на НБУ?..

У цих атак могло бути дві цілі: Борис Кауфман як опонент Коломойського по Одеській області, та Валерія Гонтарева, у тиску на яку акціонер "Приватбанку" зацікавлений через обговорення умов докапіталізації або націоналізації цієї фінустанови.

Щонайменше перша ціль була вражена ефективно: Кауфман навіть мусив продати свої медіа-активи.

Тінь "Шатуна"

У листопаді було ще чотири інформаційні кампанії, у яких брали участь ті самі ньюзмейкери. Перші два з них також стосуються НБУ, третя – Кауфмана, а четверта – іншої теми, чутливої для Коломойського.

"Відставка" Гонтаревої.

Виокремлюємо цю атаку, адже вона була спрямована не на Кауфмана, а особисто на голову НБУ. Інформація про швидку відставку з'явилася, традиційно, на 24 каналі з посиланням на "Джерело в АП". Миттєво до спростування підключилися пропрезидентські медіа, зокрема, 5 канал.

"Протести" під НБУ.

Організовані партією Вадима Рабіновича "За життя", вони на диво збіглися в часі з іншими атаками проти НБУ. І якщо "Опоблок" первинно планував їх як політичні акції, що мали би призвести до позачергових виборів, – то в результаті ми побачили абсолютно неефективний у політичному плані мітинг з яскравими ознаками проплаченості, який, перш за все, створював дискомфорт у роботі Національного банку.

Тому можемо припустити, що ці протести були одною з ланок тиску на Гонтареву щодо умов докапіталізації "Приватбанку".

Хабарі в Одеському аеропорті.

СБУ затримала співробітників митниці аеропорту, який традиційно відносили до сфери впливу Кауфмана. Канали атаки були надзвичайно подібні до нападу на Катерину Рожкову, тільки там перший крок зробила не СБУ, а Нацполіція.

Приватизація ОПЗ.

Коломойський та Саакашвілі обвинувачували одне одного у нечесних намірах щодо Одеського припортового. При цьому у матеріалах проросійських медіа обох цих ньюзмейкерів виставляли, як деструктивних.

У результаті ми отримали великий граф учасників інформаційних конфліктів, що об'єднуються довкола однієї особи – Ігоря Коломойського, однак мають набагато ширші політичні наслідки.

Граф зв'язків між учасниками інформаційних війн довкола
Граф зв'язків між учасниками інформаційних війн довкола "Привату" та НБУ

До Нового року деякі із цих інформаційних атак можуть отримати продовження.

Зараз може поновитися дискусія щодо Одеського припортового заводу, приватизація якого знову відклалася через відсутність заявок, і в контексті якої постійно згадуються прізвища Коломойського та Саакашвілі.

Окрім того, можливе нове "загострення" в темі докапіталізації "Приватбанку", переговори про якій мають завершитися найближчими днями. І якщо на них не буде досягнуто згоди – можливі нові хвилі тиску на НБУ.

Повну презентацію Центру контент-аналізу щодо інформаційних війн "Привату" можна подивитись за цим посиланням.

Артем Захарченко, спеціально для УП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
Трамп — президент з минулого. Світу потрібні інтернет-підприємці
США як світовому лідеру потрібно усвідомити, що боротися з новими випробуваннями зможуть лише нові політики і технологічні підприємці.
Військовий захист для інвестицій: що означає відкриття китайської бази в Африці
Прихід китайських ВМС у Джибуті дає позитивну відповідь на важливе питання: чи готові китайці виступити гарантом безпеки в зоні Нового шовкового шляху. А отже, найближчими роками ми побачимо ще не одну китайську військову базу за межами КНР.
Політичний феномен "іллякива"
Суть в тенденції. А Кива - лише лакмус, який визначає реакцію громадського середовища на зростаючий рівень неадекватності в політиці. Нас випробовують, а ми ведемося. (рос.)
Приватбанк проти Коломойського: хто кого?
Держава навряд чи стягне борги за інсайдерськими позиками з екс-власників банку, а от суд щодо визнання неправомірності його націоналізації виглядає доволі перспективним.
"...Україна без майбутнього": розставимо крапки над "і"
Три дні знадобилося для того, щоб натруджена психіка шановних фейсбук-реформаторів виділила усі свої домисли та "особливі думки" щодо "одіозного" матеріалу про тренди та Україну без майбутнього.