Як Рада обирала свого аудитора в НАБУ

1260 переглядів
0
П'ятниця, 13 січня 2017, 10:01
Анатолій Осадчий
член Національної спілки журналістів України, для УП

Наприкінці грудня 2016 року Комітет з питань запобігання та протидії корупції визначився з аудитором НАБУ за квотою Верховної Ради. Ним став американський прокурор Роберт Сторч.

Усього в конкурсі брали участь шість кандидатів: четверо українців, один американець і один італієць. Безпосередньо до самого засідання Комітету дійшло четверо: Роберт Сторч, Нікіта Самбожук, Олег Сюсяйло і представник Джованні Кесслера, який особисто на засідання приїхати не зміг.

Серед них, фактично й вибирали аудитора.

Напередодні засідання Комітету Верховної Ради у мережі інтернет Центром протидії корупції були опубліковані інформаційні довідки стосовно кандидатів, які подані для участі в конкурсі. Правда, біографічні дані було чомусь вказано виключно по кандидатам-українцям.

Також депутатам Верховної Ради було роздано листівки, видані Центром протидії корупції та Transparency International. У них потенційні кандидати оцінювалися за сімома критеріями.

 
 

Перевагами Роберта Сторча стали:
– значний досвід роботи в органах досудового розслідування та судах,
– володіння необхідними знаннями,
– та бездоганна репутація.

Однак, незважаючи на авторитет та заслуги, він зовсім не знайомий з особливостями місцевого менталітету, не знає ситуацію в країні, як то кажуть, зсередини.

До позитиву Нікіти Самбожука Центр протидії корупції та Transparency International віднесли бездоганну ділову репутацію. Але чомусь у своїх критеріях не врахували досвід роботи в міжнародній організації, британському Парламенті та іноземну освіту зі спеціалізацією в сфері боротьби з корупцією та тіньовою економікою, про які згадується в його біографії.

Активом Джованні Кесслера стало те ж саме, що й у Сторча. Але й проблеми у цього претендента такі самі.

Ще одного кандидата, Олега Сюсяйло з засідання Комітету фактично вигнали. Розгорівся невеликий скандал, де спливли подробиці його роботи на посаді прокурора Донецької області. Проте Центр протидії корупції та Transparency International до плюсів цієї кандидатури віднесли значний досвід роботи в органах досудового розслідування і судах.

У підсумку Комітет прийняв рішення: Роберта Сторча рекомендували аудитором НАБУ від Верховної Ради, а Джованні Кесслера запропонували призначити аудитором за квотою Кабінету Міністрів України.

Щоправда, залишилися відкритими кілька питань: як Сторч і Кесслер зможуть виконувати свої обов'язки в Україні?

По-перше, Сторч і представник Кесслера на засіданні Комітету спілкувалися виключно через перекладача. Тобто самостійно і незалежно в майбутньому вони не зможуть вивчати документи і проводити співбесіди з працівниками НАБУ.

По-друге, вони не є громадянами України. Звідси проблеми, пов'язані з документами та інформацією під грифом "державна таємниця". Тобто вони обмежені в доступі – а значить, не зможуть зробити об'єктивні висновки. Чи їм буде надано громадянство? Такий досвід вже є.

Але, не дивлячись на всі питання і нюанси, у всьому цьому є і величезний позитив: нарешті Комітет Верховної Ради визначився з кандидатом.

Це черговий крок для старту роботи вкрай необхідного органу зовнішнього контролю НАБУ.

Анатолій Осадчий, член Національної спілки журналістів України, спеціально для УП

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
powered by lun.ua
Авторизуйтесь щоб писати коментарі
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення
Медицина в селі = медицина в місті. Як буде після реформи
Реформу вже підтримали президент, прем’єр-міністр, представники уряду, а також 72% громадян України, про що говорять результати досліджень. Тепер справа за парламентом.
Курс гривні в бюджеті: чому це не орієнтир для пересічних українців
У тексті закону про держбюджет ви не знайдете показника курсу. Його там і не може бути, оскільки призначення держбюджету – перерозподіл державних коштів. Не більше, ні менше.
Чому українських університетів немає у світових рейтингах?
Про який нагляд за дотриманням етичних стандартів в українському академічному середовищі може йтися, якщо плагіат знаходять у кожній другій дисертації високопосадовців, без жодних наслідків для них, ані юридичних, ані репутаційних?
Засіб проти пропаганди: як Євросоюз підтримує ЗМІ в країнах Східного партнерства
"Три факти, які ви повинні знати про Russia Today і Sputnik", – так починається відео представництва ЄС про те, як російські ЗМІ створюють фейкові новини. Ще пару років тому таке неможливо було уявити...
Нафтогазовий сектор України: між зрадою та перемогою
На яку країну Україна буде більше схожа через 10 років – на Норвегію чи Венесуелу?