Кожному виборцю – персональну виборчу дільницю

Середа, 13 січня 2010, 12:13
  Нарешті сталося, тепер стосовно демократії та прав людини ми попереду всієї планети. Бо в нас не те що торжество, у нас, можна сказати, просто таки розгул цієї самої демократії та прав людини. А може не розгул, а загул, бо на тверезу голову вигадати те, що утнула ЦВК 4 січня, навряд чи можливо.

Відтепер кожен виборець має право на свою індивідуальну виборчу дільницю, причому у себе вдома, не відходячи від дивана.

Що робити, якщо напередодні голосування передбачається так званий "корпоратив", або, за колишньою термінологією, елементарна п'янка? Не йти ж на дільницю з чавунною головою, що розвалюється "з бодуна"?

Або просто не хочеться виходити на мороз із затишної квартири? А виконати громадянський обов'язок, тобто проголосувати, ну ду-у-уже потрібно (з яких причин - промовчимо).

Раніше для певної частини "свідомих" громадян це становило неабияку проблему. Але завдяки турботі благодійників з ЦВК зараз ця проблема вирішується в один дотик. Достатньо лише подати заяву до дільничної виборчої комісії про те, що ви не в змозі самотужки дістатися виборчої дільниці через поганий стан здоров'я.

Причому не потрібно додавати жодних документів, які б засвідчували, що ви, скажімо, інвалід, гіпертонік, а не хронічний алкоголік. І немов за помахом чарівної палички у вашій квартирі з'явиться комісія у складі трьох членів ДВК зі скринькою для голосування і найкращими побажаннями. І ви зможете виконати свій громадянський обов'язок, комфортно сидячи на канапі.

Про те, що таке, м'яко кажучи, дивне рішення відкриває широкі можливості для фальсифікацій, вже говорилося. Тому не варто повторювати очевидні аргументи. Можна лише зазначити, що наявність трьох членів комісії від різних кандидатів не є надійним запобіжником від фальсифікацій, оскільки переважна більшість кандидатів - технічні.

А тому створити комісію з трьох "однодумців" не становить проблеми. Тож не викликає сумніву, що таке екстравагантне рішення ЦВК має бути оскарженим.

Я хочу зупинитися на інших аспектах. Цікава сама по собі аргументація авторів цього рішення. Якщо вірити УП, а не вірити їй я не маю щонайменших підстав, то автор-доповідач цього рішення Олександр Шелестов вказував на той факт, що згідно із законодавством, дільнична виборча комісія повинна самостійно перевіряти факт нездатності самостійно пересуватися виборцем.

От якби пан Шелестов ще й дав посилання на конкретну статтю закону, ціни б йому не було. Загальновідомо, коли людина не знає конкретної норми, вона користується кліше "згідно із законодавством".

Не полінуймося й зазирнімо до статті 77 закону про вибори президента. Частина1 статті 77 говорить: "Виборець, який за станом здоров'я (виділено мною - Д.Р.) не може прибути до приміщення для голосування ..., має право звернутися з письмовою заявою до дільничної виборчої комісії з проханням забезпечити йому голосування за межами приміщення для голосування".

З точки зору здорового глузду, стан здоров'я, що не дозволяє виборцю дістатися виборчої дільниці, може засвідчити лише лікар, але аж ніяк не член ДВК, офіційний спостерігач чи навіть голова ЦВК. За усієї моєї поваги до згаданих осіб.

А засвідчити цей скорботний факт він може лише в один спосіб - надати відповідну медичну довідку. І якщо неохайний законодавець не зазначив, що стан здоров'я може засвідчувати виключно медичний документ, то ЦВК мала б заповнити цю прогалину в законі, надавши відповідне тлумачення. А не примушувати членів ДВК ставити діагнози хворим виборцям.

І як це має виглядати на практиці? Виборець подав письмову заяву про свою неспроможність прибути на дільницю. Що має робити комісія? Направити своїх представників до виборця, аби вони засвідчили його тяжкий стан?

Скільки представників? За якою квотою? І що має робити ця комісія? Брати аналізи, вимірювати температуру, тиск? Чи просто поговорити з хворим "за жизнь"? І хто все це робитиме, якщо на постійній основі в комісії працюють лише три особи? Хто ходитиме по квартирах з перевіркою стану здоров'я хворих виборців?

Агов, пане Шелестов, це до Вас питання, це ж Ви безапеляційно заявили, що "виборець для голосування на дому не повинен подавати до дільничної комісії жодних підтверджуючих документів" і що "дільнична виборча комісія повинна самостійно перевіряти факт нездатності самостійно пересуватися виборцем".

А чи знаєте Ви, що станом на 7 січня дільничні комісії (принаймні, наша комісія) не укомплектовані кадрами, не мають канцприладдя та витратних матеріалів? Що відсутні кошти на мобільний зв'язок, а тому члени ДВК підтримують зв'язок за власний рахунок?

От цими питаннями ЦВК чомусь не переймається, ну звісно, це сіра проза, рутина, тут нема місця для польоту фантазії.

Коли читаєш деякі документи ЦВК, складається стійке враження, що члени цієї поважної установи мають дуже приблизне уявлення про предмет їхнього опікування. Цікаво, чи працював хтось із них коли-небудь на виборчій дільниці? І чи уявляють вони, як можна виконати їхнє чудернацьке рішення на практиці?

А головне - для чого все це робиться? Нас переконують, що все це для зручності виборця, щоб не створювати йому зайвого клопоту. Не можу з цим погодитися, хоча б тому, що це неправда. Існує категорія виборців, які у списках позначені як НСП (неспроможні самостійно пересуватися). Це інваліди, літні люди, особи з тяжкими хворобами, яким важко дістатися виборчої дільниці.

Вони давно вже надали потрібні документи і повинні вноситися до списку для голосування вдома автоматично, тобто не відчуваючи жодних незручностей. Таких людей відносно небагато, і їх обслуговування не завдає надто великого клопоту.

А от для чого знадобилося поповнити цю категорію людей за спрощеною процедурою без надання будь-яких документів, питання цікаве. Не наполягатиму на варіанті фальсифікації, але що суттєвий приріст НСП може значною мірою паралізувати роботу комісії, то це факт.

Якщо час голосування одного виборця НСП складає в середньому 15 - 20 хвилин, то за 9 годин (за законом - з 10:00 до 19:00) можуть проголосувати 27 - 36 виборців. Це якщо члени комісії працюватимуть без перерви на обід. А якщо таких "неспроможних" набереться сотня? Направити ще одну-дві бригади не завжди можливо, бо для повноцінної роботи дільниці там має працювати щонайменше 15 - 16 осіб ( про некомплект я вже говорив).

Отже, не всі НСП зможуть проголосувати, а звідси - скарги, судові позови, тощо. Чи не це є однією з цілей цього дивного рішення? Гадаю, було б корисним періодично направляти членів ЦВК на стажування до дільничних виборчих комісій. Можливо, тоді вони не приймали б таких екзотичних постанов.

Ще один аспект, якого варто торкнутися, це реакція на рішення ЦВК. Мене цікавить найперше реакція установи, яка мала б опікуватися чесністю, прозорістю, демократичністю виборів. Маю на увазі Комітет виборців України (КВУ).

Хто як не ця шановна інституція мала б бити на сполох? Адже готується якщо не фальсифікація, то принаймні блокування роботи комісій! І яка ж реакція КВУ?

Як заявив в інтерв'ю Deutsche Welle голова правління КВУ Олександр Черненко, згадана постанова ЦВК може стати "шлюзом для фальсифікацій", а в разі систематичного зловживання, на окремих дільницях може дозволити сфальсифікувати до 10% голосів.

Але після констатації цього сумного факту пан Черненко робить карколомний кульбіт і заявляє, що постанова ЦВК, згідно з якою можна голосувати вдома без надання жодних довідок про стан здоров'я, є законною. Мовляв, 77-ма стаття закону не передбачає необхідності надання таких довідок.

Вище я вже згадував, що стаття 77 передбачає можливість голосування вдома виключно за станом здоров'я, отже нема потреби повторювати аргументи. Лишається хіба що запитати пана Черненка, хто як не лікар може засвідчити незадовільний стан здоров'я хворого, що унеможливлює його прибуття до виборчої дільниці? І яким документом це має бути підтверджене?

Дивно, що очільник організації, яка має опікуватися чесністю і прозорістю виборчого процесу, заявивши про можливість масштабних фальсифікацій, тут же стає адвокатом гіпотетичних фальсифікаторів.

"Щодо питання голосування на дому і необхідних для цього документів - тут питання може вирішити не ЦВК, а воно мало бути вирішене на законодавчому рівні".

За словами Черненка, ЦВК може врегульовувати лише ті моменти, про які нечітко говориться у законі про вибори президента. В таких випадках ЦВК своїми постановами може надавати роз'яснення.

Як на мене, у даному випадку має місце нечітке формулювання частини 1 статті 77 стосовно підтвердження стану здоров'я виборця, отже ЦВК мала б дати свої роз'яснення з цього приводу. І дуже шкода, що Комітет виборців, замість бути безстороннім арбітром у виборчому процесі, перетворюється на повноцінного учасника собачих боїв під назвою "президентські перегони".

Дмитро Ремиженко, заступник голови ДВК, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Навіщо потрібен держреєстр осіб, які постраждали внаслідок агресії РФ

Чому бізнесу вигідно вкладати кошти в освіту та хто повинен контролювати ці інвестиції

Як нам звучати у світі? В продовження дискусії про класичну музику

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи