Парламентаризм в Україні помер

П'ятниця, 17 грудня 2010, 17:37

Учорашнє побоїще у Верховній Раді, переконаний, має поставити крапку в дискусії: чи існує парламентаризм в Україні. Події, які відбулися 16 грудня в сесійні залі ВР слугують красномовною відповіддю на усі питання.

Відучора навіть школярам стало зрозуміло: парламентаризму в Україні нема. І з нинішньою владою він навряд чи з’явиться.

Верховна Рада – це територія "розборок", це PR-майданчик для усіх без виключення політичних сил, які сьогодні представлені у ній; це декорації для зйомок "правильних" сюжетів, які показують "правильні" телеканали.

Але – в жодному разі не місце, де депутатський корпус має виконувати свою єдину і головну функцію – законодавчого забезпечення життєдіяльності своєї країни.

Кулуари Верховної Ради вже давно стали місцем модних "тусовок", де ті, хто називають себе журналістами, обговорюють вартість годинників та краваток тих, хто називає себе народними депутатами.

Сесійна зала вже давно перетворилася на подобу зібрань закритого клубу – депутати вже давно не ніяковіють, коли потрапляють у фокус телекамери за читанням бульварної преси чи за "прогулянками" по Інтернету…

Для повного антуражу не вистачає лише доброї сигари та рюмки бренді… Інколи, щоправда, доводиться тиснути на кнопки – але й цей процес під контролем "старшого" по фракції.

Парламент перетворився на місце ділових зустрічей "господарів життя", де вони за кілька хвилин можуть вирішити власні бізнес-питання. Третина депутатського корпусу за усі три роки нинішньої каденції ВР не зареєструвала жодного (!) законопроекту чи, бодай, постанови.

І ось таке комфортне і затишне життя забезпечують кільком сотням "слуг народу" мільйони українських платників податків, для переважної більшості котрих розмір місячного утримання депутата суттєво перевищує власний річний бюджет.

Я не буду вдаватися в аналіз – хто винуватець учорашній подій, а хто – жертва. На моє тверде переконання – винні обидві сторони. Хоча не уявляю нормальну людину, яка як аргумент у дискусії використовує ніжку стільця…

Повідомлялося, що прокуратура Печерського району столиці проводить перевірку подій 16 грудня. Даю сто очок наперед – та перевірка закінчиться нічим. ГПУ вже відробляє додатковий мільярд державних коштів, виділений на неї в бюджеті-2011.

Однак, повторюю, учорашній трагіфарс став можливий лише тому, що український парламент давно дискредитував себе, дискредитував саму ідею народного представництва, дискредитував поняття "демократія", яке походить з двох слів – "народ" і "влада".

У відповідь на учорашні події президент Янукович закликав до толерантності та заявив, що не може тиснути на вищий законодавчий орган країни. Хоча у будь-якій цивілізованій державі в подібній ситуації її глава звернувся б до суспільства із пропозицією всенародного референдуму, в якому було б лише одне питання: чи потрібен країні ТАКИЙ парламент, чи потрібні їй ТАКІ депутати…

Переконаний – вибори до Верховної Ради слід провести якомога швидше, чисельність депутатів необхідно скоротити удвічі. А народу настав час навчитися обирати справді достойних людей, а не тих, хто свої бійцівські навички часів "диких дев’яностих" застосовує в дискусіях з політичними опонентами.

Олег Ляшко, народний депутат України, для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи 

Чи варто бити на сполох через "надто" низьку інфляцію

Як не отримати штраф власникам контрольованих іноземних компаній

Як Росія обходить західні санкції при експорті нафти і газу

Стратегія та візія України: хто і коли має визначити?