Спостерігачів ОБСЄ на Сході України нерідко критикують. Як зберегти довіру в умовах збройного конфлікту і війни пропаганди? Про це йшлося на дискусії в рамках Global Media Forum у Бонні.
Вже більше року конфлікт на Сході України перебуває в центрі уваги світових ЗМІ. Сотні журналістів повідомляють про бойові дії і скрутну гуманітарну ситуацію. Багато говорять і про участь Росії у цьому конфлікті. Російські, українські та міжнародні засоби масової інформації подають часто геть різну картину того, що відбувається. На місці є лише одна інстанція, яка може виступати у ролі нейтрального спостерігача - Організація з безпеки і співробітництва у Європі (ОБСЄ). Майже чотириста спостерігачів ОБСЄ можуть, на відміну від більшості журналістів, майже безперешкодно пересуватися по обидва боки фронту. Відповідно високими є і очікування щодо інформації, яку надають представники організації.
Інформаційна робота ОБСЄ: відкритість, сучасність, обережність
Про те, наскільки складно виправдати ці високі очікування, представники ОБСЄ розповіли на одній з дискусій в рамках Глобального медіа форуму (Global Media Forum), який проходить цими днями у Бонні. Темою дискусії були сучасні підходи до інформаційної політики міжнародних організацій. Те, що ОБСЄ не хоче виглядати динозавром у світі онлайн-новин, одразу впадає у вічі: речниця організації веде пряму твіттер-трансляцію заходу, інтерв’ю з представниками ОБСЄ анонсуються через соцмережі і там же транслюються наживо. "Ми не пропускаємо жодної нагоди, аби звертатися до широкого загалу і розповідати про нашу роботу. Ми відкриті, нам важлива довіра", - наголошує заступник голови місії спостерігачів ОБСЄ в Україні Александер Гуґ.
Александр Гуґ (праворуч) і Поль Пікар: ми повідомляємо все, що бачимо
Однак, попри активну присутність спостережної місії ОБСЄ у соцмережах, поки значно більшою популярністю у мережі користуються твіти журналістів, які поширюють ексклюзивні повідомлення з місця подій. Особливо швидко розповсюджуються у мережі зібрані на Донбасі журналістами докази російської військової присутності. Натомість спостерігачам ОБСЄ дедалі частіше доводиться виправдовуватися через те, що вони за понад рік конфлікту так і не спромоглися чітко сказати: чи є на території російські війська? "Я дуже часто чую це запитання", - каже Анександер Гуґ. Однак мандат його місії не дозволяє озвучувати власні висновки.
"Ми повідомляємо про все, що ми бачимо: про осіб у російських військових уніформах, з російськими шевронами, а також про конкретні системи озброєнь, які можна відповідно класифікувати і визначити їхню приналежність. Але висновки з цих звітів журналісти і політики мають робити самостійно", - каже Гуґ.
"Ми можемо говорити лише те, що бачимо"
Часто запитують про російські війська і Поля Пікара. Спостерігач ОБСЄ вже рік працює на пункті перетину російсько-українського кордону між населеними пунктами Донецьк та Ізварине. "Ми можемо розповісти лише те, що бачимо на власні очі. Часто ми бачимо, як кордон перетинають люди у військовій формі. Одного разу з російського боку кордон перетнула армійська машина швидкої медичної допомоги і забрала з українського боку пораненого", - розповідає Пікар. Він наголошує: спостерігачі ОБСЄ перебувають лише на двох пропускних пунктах - і це на 400 кілометрів кордону, які не перебувають під контролем української армії. Поширення мандату спостерігачів ОБСЄ на інші пункти перетину кордону блокується Росією. На багатьох ділянках кордону бойовики не підпускають спостерігачів ближче десяти кілометрів до кордону, нарікає місія ОБСЄ.
Фране Мароєвич: пропаганда вбиває
"Ми знову і знову стаємо свідками того, як російські ЗМІ маніпулюють нашими висловлюваннями. Вони кажуть із посиланням на нас, що ми не бачимо, як російські війська перетинають кордон. Але ж це стосується лише двох конкретних пропускних пунктів. Ми ж не знаємо, що відбувається на інших", - каже спостерігач ОБСЄ Поль Пікар. Його колега зі штаб-квартири ОБСЄ у Відні Фране Мароєвич додає: організація докладає зусиль, аби протидіяти пропаганді. "Пропаганда вбиває. У цій війні сіється ненависть між українцями і росіянами", - критикує радник уповноваженої ОБСЄ з питань свободи слова. За його словами, спостерігачі організації регулярно стають свідками того, як журналісти просто вигадують історії. "Нещодавно російський державний телеканал повідомляв про 10-річну дівчинку, яка нібито загинула внаслідок обстрілу українськими вояками. Але такої дівчинки в природі не існувало", - наводить приклад Мароєвич. Він переконаний: відповіддю на пропаганду може бути лише правда, а не контрпропаганда.
Аби ще краще забезпечувати міжнародну спільноту інформацією "з перших рук", ОБСЄ зважилася на експеримент. Невдовзі деякі спостерігачі отримають маленькі відеокамери і зможуть знімати те, що бачить під час своєї роботи на Сході України. Зрештою, спостерігачі часто бувають там, куди не можуть потрапити журналісти. Планується, що відеоматеріали без коментарів оприлюднюватимуть у мережі. Це допоможе користувачам скласти власну картину того, що відбувається на Сході України, сподіваються в ОБСЄ.
Facebook
Twitter
Вконтакте
