ЗМІ в Чехії пишуть про те, що не всі у цій країні підтримують політику Росії чи позицію власного президента. Є й ті, хто надсилає на Донбас свої гуманітарні конвої. Газети також пишуть, що економічна криза в Росії перебуває лише на початковій стадії. Британські ЗМІ називають дії Росії в Україні "міжнародним рейдерством", а американські видання пишуть про "теорію гикавки" у відносинах між Заходом і Росією.
Чеська газета Hospodářské noviny пише, що серед місцевих бізнесменів є багато тих, хто підтримує політику Росії. Але є й такі, як начальник чеської машинобудівної фірми Ізоліт-Браво, Квідо Штєпанек. Разом із доброчинною організацією "Людина в біді" 57-річний Штєпанек відправив на схід України гуманітарний конвой і сподівається, що він буде не останнім. Бізнесмен надав п’ять із 11 своїх вантажівок, а також водіїв підприємства, щоб відвезти гуманітарну допомогу аж у Слов’янськ.
Свою діяльність на допомогу Україні Штєпанек розпочав вже після анексії Криму Росією. Він створив товариство "Свобода над бізнесом", а у цеху своєї фірми разом із 30 українцями, які в нього працюють, вивісив український прапор.
"Особливого зв’язку з Україною я не маю. Але я добре пам’ятаю 1968 рік, мені було 11. Вже тоді я це переживав. Сьогодні ситуація є подібною. Коли я був дитиною, то вірив, що хтось прийде нам на допомогу. Кожного ранку питав маму, чи вже хтось прийшов. Коли ви тепер можете прийти комусь на допомогу і не танками, а гуманітарним вантажем, це добре", – вважає Штєпанек.
Російська англомовна газета Moscow Тimes пише, що економічна криза у Росії лише починається. Девальвація рубля вже призвела до різкого зростання вартості імпорту та падіння рівня життя. "Ті, хто думає, що найгірше вже позаду, на жаль, помиляються. Криза по суті лише починається, а довіра до влади – принаймні в економічних питаннях – вже є дуже низькою", – зазначає видання.
Більше того, російська економічна криза не є наслідком виключно ситуації в Україні чи запроваджених Заходом санкцій. Багато раціональних економістів попереджали, що економічний курс, обраний керівництвом Росії (націоналізація, корупція, збільшення витрат на державну бюрократію та спецслужби, тощо) не тільки не вирішить довгострокових проблем країни, ба більше – загострить їх, вважає видання.
"Економісти мали рацію, що країна з такою економічною могутністю та потенціалом, як Росія, не може дозволити собі розкіш агресивної зовнішньої політики. Як з’ясувалося, ціна такої політики є дуже високою. Криза лише починається, а про остаточний рахунок можна лише здогадуватися", – підсумовує видання.
Британська газета Financial Times пише, що російська гібридна війна в Україні схожа на міжнародне рейдерство, феномен "доволі поширений" у Росії, де правових норм дотримуються нечасто. Зокрема, після анексії у Криму розпочалося масове корпоративне рейдерство як державних українських, так і приватних активів, пише видання. В основі несправжніх політичних партій, віртуальних виборів та "повірених військ" на сході України лежить політика цинізму, демагогії та лицемірства, вважає газета.
Однак, подібний підхід має, як мінімум, три можливі пастки. "По-перше, Росія не може сподіватися, що переможе Україну за допомогою обмеженої кількості військ у гібридній війні. По-друге, зростання російських жертв на сході України в кінцевому рахунку призведе до політичної нестабільності у Росії. По-третє, неймовірно популярна анексія Криму та гібридна війна на Донбасі відкрила скриньку Пандори російського екстремального націоналізму", – підсумовує видання.
Американська газета Washington Post пише, що лідерам Західних держав не можна сприймати вторгнення в Україну Росії як таку собі "гикавку" у відносинах з нею, яка невдовзі пройде. "Через свою прихильність до "теорії гикавки" уряди, у тому числі адміністрація американського президента Барака Обами, відмовилися вживати кроків, як, наприклад, надання Україні зброї для захисту", – пише видання.
Відновлення боїв на сході України засвідчує те, що лідери європейських країн та адміністрація Обами потребують більш послідовної стратегії у відповідь на дійсну, а не бажану поведінку Путіна. "Замість того, щоб обговорювати, коли можна поновити торгівельні відносини з Москвою, західні лідери мають вирішити, чи готові вони зробити те, що від них залежить, щоб зберегти українську незалежність", – підсумовує видання.
Facebook
Twitter
Вконтакте
