Ющенко: проект українського Прометея

Прем'єр може стати наступним президентом. Так воно і станеться, якщо Ющенка - ні, не умовлять - переконають, що саме йому випала доля стати вітчизняним Прометеєм.

"Якщо уряд колись піде у відставку, я переконаний, що всі міністри вийдуть через передні двері, а не чорним ходом будуть тихенько виїжджати", - так виглядатиме, за переконанням Ющенка, останнє "до побачення" незатишним кабінетам на Грушевського. Про це прем'єр розповів в ефірі телеканалу СТБ.

Тон, яким це було зроблено, і форма відповіді остаточно переконали спостережливу громадськість - або Ющенко супер-актор, що малоймовірно, або він дійсно на 120 відсотків переконаний у своїй історичній місії. І якщо нинішній прем'єр перебуватиме у такому духовному стані принаймні три роки - ми матимемо дуже вірогідного кандидата на перше крісло в державі.

"Мій уряд - це єдиний уряд, коли шахтарі не страйкували. І не будуть", - все також переконаний прем'єр. Замість гірників Ющенко пропонує страйкувати тіньовикам, які, приховуючи 80% коштів у тіні, призводять до негідного життя шахтарів. Тому тіньовиків прем'єр "із задоволенням прийме біля Кабміну".

Ющенко – зручний кандидат у президенти, бо він має одну провідну ідею, навколо якої можна будувати всю передвиборчу програму. Пріоритет Ющенка вже набув форми крилатого вислову - "нам треба розрахуватися з бідною людиною, підвищити рівень життя маленького українця".

Виходячи з цих переконань, прем'єр має відповідь солодким на слова політикам, які "хочуть здатися ще солодшими" - уряд не піде на жодний компроміс у питанні зменшення рівня соціальних програм, передбачених у проекті бюджету-2001.

Водночас на публіці сам Ющенко чи робить вигляд, чи не помічає, що його місія історична. "У світі Україну судили і судитимуть надалі за одним критерієм - якщо курс є зрозумілий, то підтримуватимуть без різниці, хто його проводитиме". Сам прем'єр красиво ухилився від відповіді на запитання про те, чи пов'язане його перебування на посаді голови уряду виключно з підтримкою Вашингтону.

Проте невідомо, може, політики так кокетують. Або прем'єр добре засвоює уроки попередників, один з яких зараз опинився секретарем ради безпеки, але свого часу мав шанси посісти на Банковій, якби не зайва самовпевненість.

Проте здорового глузду прем'єру все ж вистачає. І на наївне питання – а чи не було бажання сказати всьому цьому "хай воно горить" – прем'єр відповідає після паузи: "Були".