Головним підсумком "касетного скандалу" є відсутність будь-якого результату – німецький експерт

Через рік після початку в Україні так званого "касетного скандалу" його головним підсумком є відсутність будь-якого результату, - вважає німецький експерт з питань Східної Європи, професор Герхард Сімон. Політолог зазначив, що причинами поразки антипрезидентського руху в Україні стали пасивність суспільства та розпорошеність опозиції.

Українське суспільство виявилося неспроможним мобілізуватися проти корумпованого політичного керівництва, підсумовує наслідки "касетного скандалу" професор Сімон. За його словами, восени 2000 року, коли лідер Соцпартії України Олександр Мороз оприлюднив аудіозаписи, які нібито доводять причетність президента Леоніда Кучми до вбивства опозиційного журналіста Георгія Гонгадзе, Захід завмер в очікуванні в Україні революції.

На думку німецького експерта, головних причин того, чому нічого не сталося, дві. По-перше, акції протесту в столиці не вплинули на пасивність регіонів – українська провінція не помітила "касетного скандалу". Другим важливим фактором, який допоміг Кучмі втриматися при владі, політолог вважає неспроможність опозиції об'єднатися.

Правими виявилися ті, хто казав: "якщо Україна без Кучми, то з ким?"

Втім, підсумовує професор Сімон, "касетний скандал" видається блефом лише на перший погляд. Якщо подивитися глибше, то українські події річної давнини мали й мають величезний за своїми наслідками ефект. Скандал остаточно зіпсував міжнародний імідж України, слабкішим став президент Кучма.

Політолог нагадав про бажання українського лідера змінити конституцію за результатами референдуму 2000 року. Очікувалося посилення президента й послаблення парламенту. Як каже професор Сімон, через рік після "касетного скандалу" про референдум усі забули.

Німецька хвиля