ВЕРХОВНА РАДА ПІДТРИМАЛА УГОДУ ПРО ЄЕП
Вівторок, 20 квітня 2004, 14:48
Верховна Рада України підтримала проект угоди про ЄЕП з єдиним застереженням, вказаним в угоді президентом Кучмою: що Україна братиме участь в формуванні і функціонуванні ЄЕП лише в рамках, що відповідають Конституції України.
Відповідне рішення підтримали у вівторок 265 народних депутатів. Ратифікацію угоди не підтримали депутати з "Нашої України", БЮТ та СПУ.
Виступаючи з трибуни, представники опозиції називали голосування за ратифікацію угоди про ЄЕП "зрадою інтересів народу" та "здачею" суверенітету України. Коментуючи позицію Соцпартії, Юрій Луценко зазначив, що СПУ в принципі підтримує створення ЄЕП, але в законі не враховано ряд поправок, які партія виносила на розгляд перед голосуванням.
Перед голосуванням на розгляд парламенту пропонувалися чотири проекти закону про ратифікацію угоди про ЄЕП із застереженнями щодо участі України, запропоновані депутатами Костенком, Ключковським, Морозом і Рудьковським. Однак ці законопроекти не голосувалися, оскільки в цьому випадку суб'єктом законодавчої ініціативи виступає Кабмін, а не депутати.
Перед цим депутати не підтримали три законопроекти постанов, зареєстрованих народними депутатами Кириленком ("Наша Україна"); Шкілем (БЮТ); Зайцем ("Наша Україна"), що пропонували визнати неприйнятною та відхилити цю угоду. Також було відхилено ряд проектів щодо відкладення голосування за ратифікацію угоди про ЄЕП.
У парламенті також виникла дискусія щодо кількості депутатів, які мають ратифікувати угоду. Зокрема, представник БЮТ Андрій Шкіль закликав голосувати угоду 300 голосами, однак спікер Литвин відкинув таку пропозицію, пославшись на положення Конституції.
Парламент не підтримав також постанову про процедуру ратифікації угоди про формування ЄЕП, внесену Тарасюком та Зваричем (обидва – фракція "Наша Україна"). Вони пропонували відкласти ратифікацію до набуття чинності рішенням Конституційного суду щодо конституційності положень Угоди про формування ЄЕП. За відповідне рішення проголосувало 124 депутати.
Виступаючи перед депутатами, Тарасюк сказав, що сьогоднішнє засідання нагадує йому Переяславську раду, де було також зраджено національні інтереси. Він наголосив, що угода про ЄЕП суперечить Конституції, міжнародним угодам, законодавству України, проголошеному президентом курсу на євроінтеграцію. Він також підкреслив, що угода реально загрожує економічному суверенітету України.
Зварич і Тарасюк також пропонували особливу процедуру ратифікації – міжнародні договори України про участь у міждержавних об’єднаннях відповідно до закону "Про міжнародні договори України" потребують ратифікації у 300 голосів, але ця пропозиція набрала лише 111 голосів.
Як відомо, Головне наукове-експертне управління Апарату Верховної Ради перед голосуванням наголошувало, що Угода про формування Єдиного економічного простору може бути ратифікована лише із низкою застережень. Однак спікер Литвин не поставив на голосування ані застереження Головного науково-експертного управління, ані застереження комітету з закордонних справ.
На думку експертів, проект закону про ратифікацію Угоди про формування ЄЕП необхідно було доповнити новими застереженнями, згідно з якими:
1) Україна матиме право відмовитись від виконання рішень єдиного регулятивного органу ЄЕП, проти яких голосували її представники у цьому органі;
2) положення другого речення абзацу третього Розділу VI Концепції щодо формування ЄЕП не діятимуть щодо України і Україна залишає за собою право робити застереження щодо змісту міжнародних договорів, спрямованих на формування ЄЕП.
Також Україні доцільно передбачити, що вона братиме участь у подальшій лібералізації торгівлі між країнами – учасницями ЄЕП лише в частині експортно-імпортних операцій із товарами, що походять з митної території будь-якої з цих держав і призначені для митної території іншої.
Аналогічні застереження пропонує зробити і комітет Верховної Ради з питань економічної політики.
Читайте також:
"Наша Україна" і БЮТ попередили кучмістів, що зірвуть ратифікацію ЄЕП*
У вівторок Україна стане частиною ЄЕП і віддасть Росії Керченський канал
У Симоненка виявилися брати в Казахстані. І він радий скоріше з ними об'єднатися
Останній шанс Росії зробити з України колонію
ЄЕП: економічна примара, геополітичне фіаско
Напередодні ЄЕП: Кучма проти дипломатів
Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору" і його оцінку читайте тут
Відповідне рішення підтримали у вівторок 265 народних депутатів. Ратифікацію угоди не підтримали депутати з "Нашої України", БЮТ та СПУ.
Виступаючи з трибуни, представники опозиції називали голосування за ратифікацію угоди про ЄЕП "зрадою інтересів народу" та "здачею" суверенітету України. Коментуючи позицію Соцпартії, Юрій Луценко зазначив, що СПУ в принципі підтримує створення ЄЕП, але в законі не враховано ряд поправок, які партія виносила на розгляд перед голосуванням.
Перед голосуванням на розгляд парламенту пропонувалися чотири проекти закону про ратифікацію угоди про ЄЕП із застереженнями щодо участі України, запропоновані депутатами Костенком, Ключковським, Морозом і Рудьковським. Однак ці законопроекти не голосувалися, оскільки в цьому випадку суб'єктом законодавчої ініціативи виступає Кабмін, а не депутати.
Перед цим депутати не підтримали три законопроекти постанов, зареєстрованих народними депутатами Кириленком ("Наша Україна"); Шкілем (БЮТ); Зайцем ("Наша Україна"), що пропонували визнати неприйнятною та відхилити цю угоду. Також було відхилено ряд проектів щодо відкладення голосування за ратифікацію угоди про ЄЕП.
У парламенті також виникла дискусія щодо кількості депутатів, які мають ратифікувати угоду. Зокрема, представник БЮТ Андрій Шкіль закликав голосувати угоду 300 голосами, однак спікер Литвин відкинув таку пропозицію, пославшись на положення Конституції.
Парламент не підтримав також постанову про процедуру ратифікації угоди про формування ЄЕП, внесену Тарасюком та Зваричем (обидва – фракція "Наша Україна"). Вони пропонували відкласти ратифікацію до набуття чинності рішенням Конституційного суду щодо конституційності положень Угоди про формування ЄЕП. За відповідне рішення проголосувало 124 депутати.
Виступаючи перед депутатами, Тарасюк сказав, що сьогоднішнє засідання нагадує йому Переяславську раду, де було також зраджено національні інтереси. Він наголосив, що угода про ЄЕП суперечить Конституції, міжнародним угодам, законодавству України, проголошеному президентом курсу на євроінтеграцію. Він також підкреслив, що угода реально загрожує економічному суверенітету України.
Зварич і Тарасюк також пропонували особливу процедуру ратифікації – міжнародні договори України про участь у міждержавних об’єднаннях відповідно до закону "Про міжнародні договори України" потребують ратифікації у 300 голосів, але ця пропозиція набрала лише 111 голосів.
Як відомо, Головне наукове-експертне управління Апарату Верховної Ради перед голосуванням наголошувало, що Угода про формування Єдиного економічного простору може бути ратифікована лише із низкою застережень. Однак спікер Литвин не поставив на голосування ані застереження Головного науково-експертного управління, ані застереження комітету з закордонних справ.
На думку експертів, проект закону про ратифікацію Угоди про формування ЄЕП необхідно було доповнити новими застереженнями, згідно з якими:
1) Україна матиме право відмовитись від виконання рішень єдиного регулятивного органу ЄЕП, проти яких голосували її представники у цьому органі;
2) положення другого речення абзацу третього Розділу VI Концепції щодо формування ЄЕП не діятимуть щодо України і Україна залишає за собою право робити застереження щодо змісту міжнародних договорів, спрямованих на формування ЄЕП.
Також Україні доцільно передбачити, що вона братиме участь у подальшій лібералізації торгівлі між країнами – учасницями ЄЕП лише в частині експортно-імпортних операцій із товарами, що походять з митної території будь-якої з цих держав і призначені для митної території іншої.
Аналогічні застереження пропонує зробити і комітет Верховної Ради з питань економічної політики.
Читайте також:
"Наша Україна" і БЮТ попередили кучмістів, що зірвуть ратифікацію ЄЕП*
У вівторок Україна стане частиною ЄЕП і віддасть Росії Керченський канал
У Симоненка виявилися брати в Казахстані. І він радий скоріше з ними об'єднатися
Останній шанс Росії зробити з України колонію
ЄЕП: економічна примара, геополітичне фіаско
Напередодні ЄЕП: Кучма проти дипломатів
Проект Закону України "Про ратифікацію Угоди про формування Єдиного економічного простору" і його оцінку читайте тут
