Рішення вийшло "і вашим, і нашим". Росія тепер впевнено може розповідати громадянам, що продаватиме газ по 230$ за тисячу кубометрів. Україна теж залишилася у виграшу, бо купує його по 95$.
Усі операції здійснюватимуться через компанію-посередника, яка купуватиме газ в Росії по 230, змішуватиме його з туркменським по 50, а також узбецьким і казахстанським, а потім продаватиме Україні по 95. З цього приводу, до речі, Україна навіть збільшила постачання туркменського.
Як розповів прем’єр Юрій Єхануров, роль посередника виконуватиме спільне підприємство, що складатиметься 50/50 з компанії "Росукренерго" з російського боку і "Нафтогазу" з українського.
Прем’єр Юрій Єхануров вважає, що від підписання договору про постачання російського газу в Україну виграла вся Європа.
"Виграли два народи – російський і український, виграла також вся Європа", - сказав він на прес-конференції у середу.
На питання, хто виграв у інформаційній війні під час газового конфлікту, прем’єр зазначив, що з російського боку відбувалася "масова інформаційна атака".
"На жаль, її підхопили деякі українські політичні сили, яких я назвав колабораціоністами. Це, звичайно, була спроба використати передвиборчу ситуацію під час передвиборчої кампанії, яка розпочалася в Україні", - сказав він.
За словами Єханурова, українська сторона "трималася до останнього за винятком одного заступника міністра у відпустці".
"Але він просто вже не витримав", - додав Єхануров, маючи на увазі заступника міністра закордонних справ Антона Бутейка, який в ефірі 5 каналу припустив, що Російська федерація розпадеться, як будь-яка імперія.
На питання, чи вимагатиме українська сторона вибачень від російської за образливі вислови і звинувачення у крадіжці російського газу, Єхануров сказав, що а "Газпром", який давав різкі коментарі, не є офіційним представником російської влади.
Радіє підписаній угоді і пропрезидентський блок "Наша Україна", наголошуючи, що Україна "продемонструвала світові готовність відстоювати свої власні інтереси, протидіяти політичному та економічному тискові й шантажеві".
Водночас незважаючи на такі оптимістичні заяви, виникає стійке відчуття, що Україна вкотре не витримала під натиском московського чобота.
А присутність у домовленості "Росукренерго" додає новоспеченому контракту ще більшої гіркоти.
Мало того, що незрозуміло, чому Україна не пішла зі старим контрактом, що гарантував їй газ по 50 доларів до Стокгольмського суду, а сіла за стіл переговорів з компанією, що вже отримала на Заході сталий епітет "шантажиста", так ще і в посередники взяли структуру, неодноразово звинувачену у причетності до корупційних оборудок.
"Росукренерго" особливо активно згадували влітку. Тоді цим підприємством, яке займалося посередництвом в постачанні Україні туркменського газу, всерйоз цікавився екс-голова СБУ Олександр Турчинов, і навіть звинувачував тодішнього першого помічника президента Олександра Третьякова в кришуванні цієї "транснаціональної злочинної системи".
Раніше доставкою туркменського газу з Росії до нас займалася "Еурал Транс Газ", яку підозрюють у зв'язках з Семеном Могілевичем, що перебуває у розшуку ФБР. Пізніше менеджери "Еурал Транс Газ" перейшли до "РосУкрЕнерго".
На питання, чому ця компанія й зараз виявилася посередником, Єхануров сказав лише, що це була ініціатива російської сторони.
А от колишній голова СБУ, а зараз голова штабу Блоку Тимошенко Олександр Турчинов відразу назвав сьогоднішні договори відвертою зрадою національних інтересів.
У своєму коментарі він заявив, що керівництво держави легко піддалося на шантаж, залякування та погрози з боку іноземної комерційної структури і поступилося інтересами власної держави.
"Самовихваляння влади навколо безумовно програшної угоди викликає лише іронію. Виходить, що українська влада мало того, що програла, вона ще й не зрозуміла, що програла", - вважає Турчинов.
"Збереження в структурі енергетичного постачання України компанії "РосУкренерго", яка підозрюється в глобальних спекуляціях та корупції свідчить про неготовність керівництва держави протистояти корупційним загрозам та захищати національні інтереси України", - сказано в заяві.
Він закликає не обманюватися ціною 95 доларів від "Росукренерго", задекларованою "Нафтогазом". "Це - тимчасовий камуфляж і плата за руйнування енергетичної незалежності України", - вважає він.
Щоправда, не забув Турчинов "пропіарити" свою соратницю Тимошенко, яка в розпал газової війни заявила про некомпетентність української сторони в цьому питанні.
Турчинов шкодує, що керівництво держави та Уряду "не знайшло в собі мужності скористатися раціональними пропозиціями спеціальної робочої групи, створеної Юлією Тимошенко, з безболісного і ефективного подолання енергетичної кризи та пішло шляхом найменшого спротиву – шляхом здачі державних позицій і зради національних інтересів".
Опитані "Українською правдою" фахівці були не такі категоричні в судженнях, проте про компанію-посередника висловлювалися в основному негативно.
Народний депутат, член комітету з питань ПЕК Микола Рудьковський вважає, що угоди на зразок підписаного у середу контракту про ціни на газ, мають укладатися між державними компаніями, а не за допомогою комерційних посередників.
"Я вважаю, що коли Україна декларує, що є демократичною і європейською державою, яка демонструє прозорість у стосунках влади і бізнесу, то не можна підписувати контракти, де посередником між "Нафтогазом" і "Газпромом", Україною і Туркменістаном виступає комерційна структура", - зазначив Рудьковський в коментарі "Українській правді".
За його словами, такі стосунки не можуть забезпечити стабільність в енергетиці країни.
Депутат також відзначив, що такі схеми залежать від політичної кон’юнктури, і у випадку зміни політичної ситуації, Україна знову може опинитися перед енергетичною нестабільністю.
"Якби контракт був підписаний національними компаніями, то всі б розуміли, що його стабільність - на 5, 10 років - гарантована державами. А зараз "Росукренерго" може в будь-який момент поміняти умови, відмовитися постачати газ в Україну і віддати його на інші ринки", - зазначив Рудьковський.
На його думку, після парламентських виборів Україні слід укласти нові контракти на державному рівні з Росією і Туркменістаном, щоб було зрозуміло, як будувати енергетичну стратегію держави.
"Зараз не можна спрогнозувати енергонезалежність держави - чи треба переводити опалення будинків і промисловість на ядерне паливо, чи газ буде джерелом енергії ще 20 років. З державних позицій не можна щороку підписувати нові контракти", - наголосив Рудьковський.
Що стосується ціни за постачання газу "Росукренерго", то депутат вважає, що 95 доларів не є "критичною ціною".
"Але я не розумію, на яких підставах українська сторона погодилася на перегляд контракту. Де гарантія, що через рік Росія знову не захоче переглянути ціну? Ми мали або захищати інтереси в міжнародних інстанціях, або досягти такого рівня відносин між державами, щоб щороку не переглядати контракти", - зазначив Рудьковський.
Політолог Віктор Небоженко задоволений завершенням газової війни, але переконаний, що це не останній конфлікт у відносинах України та Росії.
"Добре, що газова війна завершилась, оскільки вона вже почала отримувати своїх прихильників всередині обох країн. Політичні яструби з обох сторін вже почали використовувати цю тему у внутрішньополітичних аспектах і дуже підірвали перспективи геополітичних союзів між Україною і Росією", - зазначив він.
"Можна уявити, якими обережними тепер будуть парламент і президент України, підписуючи договори в межах ЄЕП", - наголосив політолог.
Водночас, на його думку, газовий конфлікт лише розпочав серію з'ясування стосунків "хто кому винен між державами". Він не виключив таких конфліктів у питанні базування ЧФ, військовій сфері тощо.
Небоженко наголосив, що "перехід між такими молодими державами на комерційні стосунки – це поганий тон".
Водночас політолог відзначив, що конфлікт між Україною і Росією показав Євросоюзу, що така практика цінотворення може бути застосована до будь-якої країни ЄС або й всього союзу.
"Особливо канцлеру Німеччини Ангелі Меркель слід з'ясувати, яку роль відігравали Путін і Шредер у цих схемах (енергопостачання)", - зазначив він.
Щодо ситуації всередині України, то Небоженко вважає, що нова ціна позначиться на "східних індустріальних баронах", вдарить по їх бізнесу і по фінансуванню виборчої кампанії на сході України.
"Водночас для населення сходу, яке досі вважало Росію другом і союзником, ця криза стала холодним душем з далекосяжними наслідками", - зазначив він.
Інший політолог Андрій Єрмолаєв визначив "газову" угоду як "умовний Брестський мир між Україною і Росією на період визначення політичної стратегії двох країн".
На його думку, у рамках цих угод не варто шукати великої вигоди Україні, оскільки країна в будь-якому випадку змушена тепер працювати з новою ціною.
Разом з тим, він вважає важливим досягнення правового врегулювання газових взаємин між Україною і Росією, оскільки "це дозволяє призупинити ескалацію скандалу постачань російського газу до Європи і, що найголовніше, рік Україна зможе працювати в режимі більш керованої внутрішньої мобілізації".
"Газпром" і далі буде втягувати в орбіту своїх інтересів Туркменістан як свого стратегічного партнера, а також ставка на підвищення ціни як інструмент зміни політичного клімату в Україні буде використовуватися і надалі", - прогнозує Єрмолаєв.
На його думку, Україні зараз необхідно використовувати знайдений Брестський мир з метою пошуку шляхів для зниження протягом 3-4 років загального споживання газу.
Говорячи про Росукренерго, політолог назвав це тією політекономічною ціною, яку був змушений заплатити Київ.
"Росукренерго – це серйозний агент на газовому ринку, що працював в інтересах україно-російських еліт, знаходився під їхнім контролем. І той факт, що частка газу за транзит є власністю "Газпрому" – та плата, яку змушений платити Київ", - сказав він.
"Ми можемо збалансувати ціну, але ми одержуємо серйозні проблеми по балансу газу. Тому що транзитний газ, що одержувало Росукренерго, тепер стає власністю "Газпрому". І не факт, що цей обсяг буде направлятися в Україну, можливо, він буде направлятися для продажу в Європу", - сказав політолог.
"У нас виникає проблема дефіциту газу, а виходить, проблема його купівлі за ринковими цінами. Де й у кого буде Україна закуповувати додатковий обсяг газу (це близько 10 млрд.) – поки питання. Якщо це Газпром – то треба очікувати монопольної ринкової ціни", - припустив він.
"Росія в результаті цих переговорів отримала перевагу. Вона одержала новий формат взаємин, економічну і політичну вигоду. Але Київ не програв, хоча Москва одержала більше преференцій. От такий парадокс", - резюмував Єрмолаєв.
