Депутати перетворили президента на англійську королеву
Закон про Кабінет міністрів, ухвалений 12 січня конституційною більшістю Верховної Ради, є першим в історії України законом, що визначає порядок функціонування уряду.
Неодноразово закони про Кабінет міністрів, що ухвалювалися раніше, ветувалися другим президентом Леонідом Кучмою, повідомляє "Інтерфакс-Україна".
Діючий президент Віктор Ющенко 11 січня також ветував ухвалений 21 грудня 2006 року закон про Кабінет міністрів, однак 12 січня парламент подолав вето.
Відповідно до діючої редакції Конституції, у випадку, якщо президент не підписує закон, вето на який подолано парламентом, це робить спікер Верховної Ради.
Експерти відзначають низку змін, які набирають чинності з новим законом. Зокрема, законом передбачено, що у випадку невнесення президентом кандидатури прем'єра в 15-денний термін після надходження пропозиції коаліції фракцій, вона фактично сама призначає прем'єр-міністра.
Кандидатури міністрів оборони та закоронних справ вносяться президентом після пропозиції коаліції депутатських фракцій. У випадку відмови президента внести кандидатури міністри призначаються парламентом.
Таким чином, відзначають експерти, президент фактично втрачає можливість вплинути на призначення цих міністрів.
Відповідно до закону, Кабмін вступає в повноваження після прийняття присяги двох третин його членів. Таким чином, уточнюється критерій правомочності Кабміну.
Ряд депутатів, які підтримують президента, вважали, що відсутність навіть одного міністра могла стати підставою для визнання уряду несформованим з наступним розпуском парламенту.
Чітко визначено повноваження уряду щодо призначення всіх заступників міністрів і органів влади. Таким чином, ухваленому закону суперечить раніше виданий указ президента про узгодження з ним призначень співробітників апаратів силових міністерств і відомств.
Ухваленим документом також визначено, що Кабінет міністрів здійснює управління об'єктами державної власності. До числа таких об'єктів, на думку експертів, може ввійти і Державне управління справами, яке раніше підпорядковувалося президенту.
Нарешті, закон визначає, що акти президента скріплюються підписами прем'єр-міністра і міністра, відповідального за їхнє виконання і можуть бути повернуті президенту з вказівкою причин їхнього непідписання.
Фактично, після прийняття закону, відзначають експерти, президент втрачає вплив на механізм виконавчої влади. Разом з тим, відповідно до Конституції, він як і раніше має право припиняти дію актів уряду з одночасним спрямуванням їх до Конституційного Суду, а також право вето на закони.
