Посол США розчарувався в українському правосудді через Пінчука
Спроба реприватизувати Нікопольський завод феросплавів чітко показує недоліки в законах і судовій системі України.
Про це писав колишній посол США в Україні Уільям Тейлор в одній із депеш, опублікованій сайтом Wikileaks, повідомляє KyivPost.
"Цей приклад (реприватизація НЗФ) чітко показує недоліки в законах Україні і судовій системі", - сказано в депеші.
У 2005 році прем’єр-міністр Юлія Тимошенко спробувала реприватизувати НЗФ, у якому Віктор Пінчук придбав контрольний пакет акцій за президентства Леоніда Кучми.
"Як і подальший продаж "Криворіжсталі", було очевидно, що два тендери НЗФ
було сфальсифіковано на користь Пінчука, зятя тодішнього президента
Леонід Кучма, за заниженою ціною", - пише посол у своїй депеші.
За словами Тейлора, тоді глава Фонду держмайна Михайло Чечетов, який зараз є нардепом від Партії регіонів, зізнався слідчим, що "за прямою вказівкою Кучми" сформував умови цих тендерів на користь Пінчука.
Посол також пише, що для захисту своїх інтересів від спроб уряду провести реприватизацію НЗФ Пінчук використовував три тактики.
Зокрема, PR-кампанію, яка мала створити враження про те, що реприватизація уряду Тимошенко спрямована виключно проти нього.
Також він використовував неясності у юрисдикції української судової системи для отримання позитивних судових рішень, які можна було протиставити іншим судовим рішенням. І він заблокував виконання рішення суду, який постановив повернути державі відчужені раніше активи.
"Пінчуку не складно було зобразити нещадну кампанію Тимошенко з реприватизації, щоб та виглядала як вендетта проти "Інтерпайп", оскільки основними мішенями була частина його імперії, у той час як холдинг Коломойського "Приват" підозріло не був у списку на реприватизацію", - додає Тейлор.
Посол також пише, що з 2005 року Пінчук розповідав посольству США про свою готовність відшкодувати українському уряду "певну або усю різницю у ціні, яку було фактично сплачено і справедливу ринкову ціну (у 2003) від придбаних ним акцій".
У лютому 2007 року він знову підтвердив це послу, але пожалівся, що уряд України так і не звернувся до нього, щоб дійти такого рішення.
"Цей епізод підкреслює те, що в діловому світі України, як і в політиці, проблеми вирішуються шляхом укладення угод між впливовими людьми, а не через судову систему, яка піддається маніпуляціям", - підсумовує посол.
