КС узявся за "мовний закон" Колесніченка-Ківалова

П'ятниця, 10 жовтня 2014, 14:51

57 народних депутатів просять Конституційний Суд визнати неконституційним закон "Про засади державної мовної політики" від 3 липня 2012 року.

За їхнім поданням колегія суддів КС відкрила конституційне провадження у справі; справу готують до розгляду на пленарному засіданні Суду, сказано на сайті КС.

Згідно з поданням, брати участь у конституційному провадженні за ним доручено депутатам від "Свободи" Олегу Бондарчуку й Ірині Фаріон, а також депутату фракції "Батьківщина" Леоніду Ємцю.

У конституційному поданні від 7 липня цього року депутати вказують, зокрема, що цей закон авторства Вадима Колесніченка і Сергія Ківалова (№5029–VI) був ухвалений із порушенням процедури і низка його статей вступають у суперечність із Конституцією.

Зокрема, стверджують підписанти, "мовний закон" не відповідає Основному закону, бо надає місцевим радам право визнавати регіональними мови частини громади, тоді як застосування мов "є питанням загальнодержавного значення", а не місцевого, і визначається виключно законом.

Також у поданні йдеться, що закон Колесніченка-Ківалова є дискримінаційним у відношенні до мов національних меншин, вживаних в Україні, які не потрапили у перелік із 18-ти мов, які можуть претендувати на статус регіональних чи мов нацменшин.

"Мовний закон" Колесніченка-Ківалова був ухвалений улітку 2012 року при владі Віктора Януковича і викликав хвилю протестів, зокрема акцію голодування під "Українським домом" у Києві. Громадськість вважала, що він надає привілеї російській мові і роз’єднує Україну.

Щойно Янукович утік із України в лютому 2014 року внаслідок масових протестів, названих "Майдан", у парламенті заговорили про скасування "мовного закону" - але не скасували.

Сепаратисти у Криму і на сході Україні використали спробу скасувати цей закон як один із аргументів для збурення народу проти нової влади у Києві і просування ідеї відокремлення.

Витримки з депутатського подання щодо визнання неконституційним "мовного закону"