Україні треба робити посили жителям Криму – Джемілєв
Україні варто було б оголосити, що жителів анексованого Криму, які не чинили злочинів щодо українців, Україна не звинувачуватиме в держзраді.
Така думку висловив один із лідерів кримськотатарського народу й народний депутат України Мустафа Джемілєв в інтерв'ю Ліга.net.
Він зазначив, що є "страх у людей, які вітали окупантів: вони бояться, яким тепер буде ставлення до них із боку України – це не лише рядові жителі, але й колаборанти".
"Я думаю, Україні треба робити якісь посили. Колаборант від колаборанта різниться. Якщо ти не чинив злочинів у відношенні громадян України й просто працюєш у тих структурах, які займаються забезпеченням життя півострова, – ми це не будемо розглядати як зраду", – сказав Джемілєв.
За його словами, ті, хто підтримував анексію, не зізнаються, навіть якщо їхнє ставлення до цього змінилося, тому "говорити про настрої (у Криму) дуже важко".
Джемілєв також зазначив, що більшість кримчан має українські паспорти.
"Зараз, коли є можливість отримати безвізовий в'їзд, за біометричними паспортами кинулися, у тому числі, й активні колаборанти. Вони приїжджають сюди вільно", – сказав він.
"Що говорити, якщо Анатолій Могильов може запросто приїжджати сюди – і його ніхто не затримає, такий у нас розгул демократії. При цьому він виступає по телебаченню й говорить, що Меджліс – це страшніше за сепаратистів", – констатував уповноважений президента України зі справ кримськотатарського народу.
Говорячи про ідею кримськотатарської автономії, Джемілєв сказав, що необхідно змінити 10 розділ Конституції, у якому говориться про АРК.
"Ми прагнемо, і президент це розуміє, щоб її було переформатовано з просто територіальної автономії в національно-територіальну. У Конституції має бути сказано, що автономна республіка створюється як форма самовизначення кримськотатарського народу", – сказав він.
"Але основне – це функціонування кримськотатарської мови на території Криму нарівні з державною і, звісно, адекватне представництво кримських татар у владі для захисту базових інтересів корінного народу", – заявив Джемілєв.
І хоча до вересня ці зміни мали б бути погоджені в конституційній комісії й передані у Верховну Раду, він сумнівається в підтримці:
"Спочатку законопроект ухвалюється більшістю в 226 голосів, направляється в КС, і потім справді потрібно знайти 300 голосів. Попереду, звісно, дуже непроста робота. Я не думаю, що так легко вдасться зібрати не те, що 300, – навіть 226. І серед депутатів, і в суспільстві немає достатньої інформації, знання цієї проблеми".
Олена Рощенко, УП
