Депортованому з Криму не припинили виконавче провадження
Суд анексованого Криму відмовився припинити виконавче провадження щодо депортації кримського активіста Недіма Халілова, вивезеного з півострова до Росії.
Про це повідомив кримський адвокат Еміль Курбедінов у Facebook 7 серпня.
"Суд відмовився задовольнити заяву Недіма Халілова і його адвокатів про припинення виконавчого провадження щодо його депортації. Однак це лише початковий етап, який нам був необхідний", – написав він.
"На суді був присутній, також представник виконавчої служби - і просив не припиняти виконавче провадження щодо депортації Недіма Халілова", ─ додав Курбедінов.
"Адвокати подадуть наступну заяву, якою ми зобов'яжемо виконавців відзвітувати в повному обсязі і обгрунтувати причини фактичного позбавлення волі Недіма Халілова", – заявив він.
За словами захисника, ув'язнення Халілова у центрі тимчасового утримання іноземних громадян, за сотні кілометрів від Криму, "вже перетворилося не в необхідну процедуру видворення, а в покарання і позбавлення волі".
Агентство "Кримські новини" (QHA) пише, що рішення прийняв Залізничний районний суд Сімферополя.
Влітку 2016 року координатор організації "Рух опору кримських татар" Недім Халілов попросив Центральний суд Сімферополя визнати дії російської влади в Криму щодо кримських татар незаконними. Він вимагав надати кримськотатарській мові статус державної і вести судові засідання нею.
7 листопада 2016 року за рішенням суду Халілова вивезли з Криму в Краснодарський край РФ за нібито порушення міграційного законодавства, а через півтора місяці, 29 грудня, перевезли його до фільтраційного табору в Ростовській області Росії.
21 листопада 2016 року Халілов на знак протесту оголосив голодування, але 5 січня 2017 року у зв'язку з виснаженням після 45-денної відмови від їжі він припинив його.
Наприкінці червня поточного року стало відомо, що Халілова перевели до спецприйомника у Ставропольському краї РФ, зазначає "Крим. Реалії".
Сам Халілов стверджує, що не порушував міграційних правил: за словами активіста, він поїхав до Ташкента за радянським паспортом і побоювався, що за цим документом до Криму його вже не пропустять, тому оформив узбецький паспорт, – однак той документ діяв до 2009 року, і Халілов "автоматично вибув" з громадянства.
За словами активіста, у нього немає громадянства, тож і депортувати його не могли ні в Узбекистан, ні в іншу країну.
