Эй, комбаты и младореформаторы, где вы?

Від самого початку діяльності новообраного парламенту ані громадськість, ані експерти не покладали на нього багато надій і пророкували йому недовгий вік.

Песимізм породжували чисельні чинники й факти: геть дискредитована пропорційно-мажоритарна система, за якою обиралася Верховна Рада, потрапляння до неї олігархічного охвістя, у тому числі прислужників "Сім’ї", голосувальників за закони 16 січня й таких одіозних осіб, як "підрахуй" Ківалов, земельний корупціонер Довгий.

Нічого доброго не віщували й сумні "дежавю" – квотний принцип обрання очільників парламенту та міністерств, утворення владних "династій" з діточок чинних високопосадовців, протягування в парламентські крісла випадкових осіб, далеких від політики – представників ресторанного, шоу-бізнесів тощо.

Єдина надія була на "свіжу кров" нової Ради – військовиків з донбаського фронту, загартованих ідейних борців з ВО "Свобода", сміливих журналістів-викривальників злочинів попередньої влади, низку молодореформаторів з лав "Батьківщини", "Самопомочі", НФ й БПП.

Ці "нові обличчя" декларували свої наміри об’єднатися, енергійно просувати реформи й повести рішучу боротьбу з корупцією, зрадництвом, хабарництвом...

Пройшло вже чимало часу після прийняття присяги парламентаріями цього cкликання, але, на жаль, депутати-неофіти, що на них громадськість покладала стільки надій, ще нічим суттєвим себе не виявили.

Значна частина розчинилися в своїх фракціях і навіть голосу не подають, як-от підопічні Юлії Тимошенко, що сидять тихенько, як курчата під квочкою.

Тим часом у країні відбувається повзуча реставрація й трохи не реабілітація режиму Януковича: серйозні реформи ще й не розпочиналися, суди звільняють з-під варти убивць Небесної Сотні, майно "Сім’ї" та наближених до неї ось-ось вислизне з-під санкцій, у зоні воєнних дій на Донбасі поширюється жвава торгівля й мало не братання з терористами.

Створені в грудні кілька регіональних депутатських об’єднань та об’єднання Мамчура мають надто вузьку спрямованість, дублюють одне одного. Є потреба формування одного широкого міжфракційного. Усередині його – для кращої координації зусиль – створити секції економічних реформ, військову, антикорупційну тощо.

І: рішуче просувати люстрацію, що явно захлинулася вже на першому рубежі – в судовій системі.

Проаналізувати прийнятий бюджет і внести пропозиції щодо перенесення тягаря податків із загалу на олігархів.

Запропонувати шляхи швидкої конфіскації майна й активів "Сім’ї" та вірних слуг попереднього режиму.

Домогтися позбавлення мандатів і притягнення до відповідальності усіх, хто голосував за диктаторські закони від 16 січня.

Контролювати хід розслідування злочинів проти майданівців.

Домогтися скасування результатів голосування про призначення голови РНБО й провести його знову в легітимний спосіб.

Виробити й запровадити заходи щодо усунення з парламенту такого кнопкодавства.

Узяти під контроль проведення реформ в усіх сферах, докладно інформувати суспільство про проблеми, які при цьому виникають.

Пильно контролювати процес створення громадського ТБ, не допустити гальмування цього процесу.

Розробити засади політики української держави щодо окупованих територій Криму й Донбасу, у тому числі, й запровадження санкцій проти зрадників, терористів та певних підприємств.

Розробити програму щодо забезпечення вступу України до НАТО, як гарантію територіальної цілісності та суверенітету нашої держави тощо.

Виконуючи ці та інші важливі для держави завдання, міжфракційне об’єднання повинно спиратися на широке інформування й підтримку населення.

Слід відновити регулярні віча в Києві та в областях і на них звітувати про роботу й проблеми, що виникають. Треба відновити й акції "Автомайдану" з поїздками до осель високопосадовців, які підлягають люстрації, гальмують реформи чи удаються до корупційних дій.

Маємо відновити дух Майдану в собі й у всіх українцях і рішуче обстоювати обмиті кров’ю героїв ідеали Революції Гідності!

В’ячеслав Гнатюк, спеціально для УП