Коломойский и Опоблок: "дружба навеки" или "пакт о ненападении"?

2608 просмотров
Пятница, 09 июня 2017, 13:00
Артем ЗахарченкоАртем Захарченко
глава аналитического департамента Центра контент-анализа

Медіа-аналіз "битви за НБУ" у квітні-травні 2017 року свідчить про певне покращення стосунків між цими двома групами впливу.

Після того, як 10 квітня голова Національного банку Валерія Гонтарева оголосила, що йде у відставку, критики її діяльності у медіа відчутно побільшало. Зазвичай кадрові зміни обговорюються у ЗМІ кілька днів, але критика Гонтаревої тривала понад місяць.

Отже, у медіа відновилася інформаційна війна кінця 2016 року, яка, як ми тоді показували, велася за участі групи "Приват". Зворотні обвинувачення на адресу групи, перш за все щодо виведення коштів з "Приватбанку" перед націоналізацією, також активізувалися саме в цей період: у травні 2017.

Сумарно в ТОП-100 українських інтернет-медіа, а також на телебаченні, у пресі та на радіо ми зафіксували 297 повідомлень в рамках обох кампаній, що мали близько 2,1 мільйонів контактів з аудиторією.

Вивчення цієї інформаційної війни дало нам можливість зробити певні цікаві висновки про неформальні коаліції, що сформувалися останнім часом довкола розподілу "портфелів" у владі. Зокрема, тепер стосунки між владою, Ігорем Коломойським та "старою опозицією" сильно змінилися порівняно з листопадом 2016.

Ці висновки підкріплюються також оприлюдненим нами раніше дослідженням про "війну за прем'єра", що тривала на кілька тижнів раніше, і в якій брали участь ті самі групи інтересів.

Гонтарева залишилася майже без захисників

Критика будь-кого – чи то Нацбанку, чи то Коломойського – закономірно цікавила медіа набагато більше, ніж позитивна інформація про цих діячів.

Кількість контактів з аудиторією меседжів різних сторін інформвійни
Кількість контактів з аудиторією меседжів різних сторін інформвійни

Негатив щодо Валерії Гонтаревої лунав з трьох сторін.

По перше, від спікерів-опозиціонерів – з "Батьківщини", Опоблоку, партій "За життя" Вадима Рабіновича та "Основа" Сергія Тарути. По-друге, від ньюзмейкерів колишніх власників "Привату", а, по-третє, від інших зацікавлених осіб на кшталт Олега Бахматюка, екс-власника виведеного з ринку банку "Фінансова ініціатива".

Цікаво, що із критиків НБУ сам піддається організованій критиці у відповідь тільки Ігор Коломойський. Активних піар-кампаній проти Тарути, Рабіновича або Опоблоку за час дослідження зафіксовано не було.

Але і джерел негативу щодо Коломойського було небагато: окрім розслідувань медіа, які входять до категорії "якісні", зокрема, "Радіо свобода" – негативні твердження про нього ішли лише від представників Нацбанку, особисто Петра Порошенка та кількох незалежних економістів.

Захищалася група "Приват" через свої звичні канали "дружніх" медіа – Depo, ТСН тощо.

А от Гонтареву не захищав майже ніхто. І лише її медійна вага та висновки кількох фінансових аналітиків допомагали доносити до аудиторії хоч якийсь позитив.

Не підтримували екс-голову НБУ навіть провладні медіа з групи Ігоря Кононенка, які єдині у квітні-2017, під час "війни за прем'єра", виступали категорично проти Гройсмана, на противагу пулу ЗМІ, близьких до "Привату" та "Народного Фронту". У "війні за НБУ" вони підключилися до критики Гонтаревої, тобто, до тез своїх нещодавніх опонентів.

Кількість повідомлень з меседжами різних сторін інформвійни, залежно від категорії медіа
Кількість повідомлень з меседжами різних сторін інформвійни, залежно від категорії медіа

"Дружба навіки" чи "пакт про ненапад"?

Під час минулої медіа-сварки між тепер уже колишніми власниками "Приватбанку" та тепер уже колишнім керівництвом НБУ, яка тривала у жовтні-грудні 2016 і закінчилася націоналізацією "Привату", опозиційні сили – Опоблок, "Батьківщина" та партія "Основа" – та близькі до них медіа активно підхоплювали поширення компромату щодо обох сторін. Особливо активними та заанґажованими тоді були газета "Вести", сайт "Апостроф" тощо.

Тепер ситуація інша: близькі до Опоблоку та проросійські медіа продовжують активно критикувати команду Гонтаревої, проте негатив щодо Коломойського вони поширюють слабко, до того ж, не виступають його першоджерелами.

В контексті того, що "опозиційні" медіа разом з "приватівськими" у квітні-2017 також сприяли позиціонуванню Володимира Гройсмана, можна запідозрити певне порозуміння між групою "Приват" та "старими" опозиціонерами.

Кількість контактів з аудиторією тез, які найбільш активно поширювалися учасниками інформвійни
Кількість контактів з аудиторією тез, які найбільш активно поширювалися учасниками інформвійни

Наступники: невизначеність

Метою інформаційної війни могла бути спроба політичних сил та бізнес-структур отримати лояльного голову НБУ, або ж просто добитися від попереднього чи наступного керівництва Нацбанку відмови від розслідування певних кримінальних справ – кажімо, відповідальності за виведення коштів з "Приватбанку".

Судячи з заяв у медіа, більш імовірною є друга версія. Адже ми не помітили зусиль з просування якогось конкретного кандидата.

З 17 квітня до 17 травня вийшло 35 новин, в яких 9 осіб називали ймовірними наступниками Валерії Гонтаревої: співробітники Нацбанку, банкіри, політики. При цьому влада уникала конкретних прізвищ.

Натомість спікери і медіа, критичні до НБУ, перш за все Тарута і Олександр Дубинський, називали серед претендентів Володимира Лавренчука, Романа Шпека і Олександра Гриценка. Решта прогнозів базувалися на заявах "джерел" або аналітиків.

Однак у прогнозах не було помітно яскраво вираженого схвалення жодної з кандидатур. Часто вони використовувалися просто як ще один привід для критики влади. З одного боку, в такому контексті називалися чиновники й політики (Тігіпко, Ющенко, Яценюк), прізвища яких можуть викликати у читачів негативну реакцію. З іншого боку, при згадці банкірів (Лавренчук – "Райффайзен банк Аваль", Гриценко – "Укрексімбанк") часто зазначалося, що вони нібито займалися зловживаннями на фінансовому ринку.

Кількість публікацій зі згадками прізвищ різних претендентів на посаду голови НБУ
Кількість публікацій зі згадками прізвищ різних претендентів на посаду голови НБУ

Так чи інакше, станом на початок червня Рада так і не прийняла відставку Гонтаревої, як і не заслухала давно очікуваного звіту Володимира Гройсмана.

Можна припустити, що у влади немає консенсусу щодо нового керівника фінансового регулятора, і взагалі щодо здатності депутатів знайти більшість голосів для ухвалення кадрових питань.

Адже після 16 травня, коли парламент знову зібрався, дискусія про керівника НБУ з таким розмахом більше не точилася. А отже, організатори кампаній не чекають швидкого рішення президента.

Повну версію нашого аналізу можна побачити за посиланням.

Артем Захарченко, спеціально для УП

Реклама:
Уважаемые читатели, просим соблюдать Правила комментирования
Реклама:
Информационная изоляция Донбасса или Еще один "грех" Facebook
Почему невозможно таргетировать рекламу в соцсетях по всей Украине (укр.).
̶Н̶е̶ для прессы. Почему Раде следует восстановить прозрачность
Как Банковая планирует дальше блокировать назначение Клименко руководителем САП
Руководство страны может попытаться использовать ручную комиссию сейчас, затянув назначение Клименко на несколько месяцев и переиграть уже даже утвержденные результаты (укр.).
Кредиты и ипотека во время войны
Как государство поддерживает тех, у кого есть кредиты в банках и что делать, чтобы не допустить массового банкротства после войны? (укр.)
Зеленое восстановление транспорта: удобно для людей
Какие принципы следует учесть при восстановлении городов, чтобы улучшить систему общественного транспорта? (укр.)
Запустите малую приватизацию в условиях войны. Что для этого нужно?
Зачем возобновлять процесс приватизации во время войны? (укр.)
Оккупанты воруют украинское зерно: поименный список мародеров
Кто помогает вывозить и какие компании покупают у россиян украденное украинское зерно? (укр.)