Игорь Князев: Комплексным решением должна стать термомодернизация зданий вместе с установкой индивидуального теплового пункта

1446 просмотров
0
Понедельник, 12 июня 2017, 14:40

З початком опалювального сезону всі міста взялися активніше турбуватися про забезпечення надійного опалення житлових масивів. Ряд міст України, таких як Черкаси, Луцьк, Львів, Тернопіль, Житомир та Івано-Франківськ, ще раніше долучились до програм кредитування Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР). Про те, як банк активно кредитує заходи з тепломодернізації житлових будинків та об’єктів соціальної сфери, а також бере участь в реформуванні всього сектору теплопостачання, розповів експерт департаменту муніципального фінансування ЄБРР Ігор Князєв.

Експерт департаменту муніципального фінансування ЄБРР Ігор Князєв
Експерт департаменту муніципального фінансування ЄБРР Ігор Князєв

Які програми ЄБРР для муніципалітетів у сфері енергопостачання вже реалізовані? Які переваги несуть такі проекти безпосередньо для міста і його жителів?

Стратегія банку наступна: енергоефективність від проекту і економія, яка буде досягнута,  має перекривати витрати на обслуговування кредиту. Наприклад, певне підприємство, що взяло кредит у ЄБРР, щороку фактично буде економити газ і електроенергію та інші ресурси на суму, яка буде перевищувати платежі по тілу кредиту та відсоткам. Це вкрай важливо для компаній та жителів, оскільки є позитивний вплив на тариф – його розмір не повинен збільшуватися. Ми перевіряємо всі проекти з цієї точки зору і якщо десь є заходи, які не дають такого високого ступеня ефективності, але вони потрібні з технічної точки зору, ми залучаємо пільгове кредитне фінансування і гранти з боку міжнародних фондів. В усіх вище перерахованих проектах та містах у нас є задіяними грантові кошти, наприклад, у проекті в Івано-Франківську ми використали грант від Шведського агентства міжнародної співпраці з розвитку (SIDA). Гранти, в основному, використовуються на реалізацію заходів пов'язаних з управлінням і використанням тепла в будинках. В першу чергу – це установка індивідуальних теплових пунктів (ІТП). Частково гранти використовуються для реалізації проектів, що пов'язані з переходом на альтернативні джерела при виробництві тепла.

Кожен з наших проектів передбачає три напрями: підвищення ефективності виробництва тепла, зменшення втрат при транспортуванні тепла по теплотрасам, за допомогою використання попередньо ізольованих труб, і забезпечення спрямування споживання тепла за рахунок встановлення ІТП.

Які програми у сфері енергопостачання необхідно реалізувати найближчим часом? Які норми законодавства допомагають або заважають впровадженню таких проектів?

Є цілий ряд законодавчих моментів, які суттєво і негативно впливають на існуючу ситуацію. Якщо ми подивимося на сектор централізованого теплопостачання як лікар, то ми побачимо, що у нашого "пацієнта" зараз серйозна криза. А виникла вона, тому що тривалий час тарифи на тепло були нижче рівня собівартості. Тоді, держава повинна була платити відповідну компенсацію у вигляді субвенцій на адресу теплопостачальним компаніям (теплокомуненерго). Ці субвенції надходили, але не повністю, часто із затримками, відповідно накопичувалася заборгованість теплокомуненерго перед "Нафтогазом України" і його дочірніми підприємствами. "Нафтогаз", як будь-яка інша організація, почав нараховувати пеню і штрафні санкції. Ця пеня і штрафи не могли бути закладені у тариф теплокомуненерго (тобто не могли бути відшкодовані компанії), що продовжувало погіршувати ситуацію.

Таким чином заборгованість перед "Нафтогазом" продовжувала рости і станом на початок 2016 року виникла ситуація, коли борги перед "Нафтогазом" і його дочірніми підприємствами в два рази перевищували борги всіх споживачів тепла перед теплокомуненерго. Цю ситуацію потрібно було якимось чином вирішувати, адже вийшов так званий "сніжний ком", який на якомусь етапі перетворився в лавину. Це сталося тоді, коли був введений спеціальний алгоритм розподілу платежів (до 90%), які надходили в теплокомуненерго, згідно постанови Кабінету міністрів № 217. За цим алгоритмом кошти автоматом перераховувалися "Нафтогазу". Останній також був змушений подати до суду для  стягнення старих заборгованостей, в результаті чого рахунки понад 100 із 170 компаній були заблоковані. Крім того ми всі знаємо, що в значній мірі зросли частки субсидій, а всі субсидії йдуть взаємозаліком через "Нафтогаз". У теплопостачальних компаній залишалися якісь крихти (якщо рахунки не були заблоковані), тоді вони могли бути використаними на заробітну плату, на термінові ремонти та ін. Але в реальності цих грошей часто не вистачало.

Для того, щоб вийти з цього замкненого кола, була створена спеціальна робоча група, на рівні віце-прем'єр-міністра Геннадія Зубко. Денис Гайовий Марк  Магалецький, я, і ще ряд співробітників банку увійшли в цю групу. В рамках цієї робочої групи розробили ряд змін до законодавчих актів, зокрема це закон про реструктуризацію заборгованості теплокомуненерго, що дозволить вирішити три речі: реструктурувати старі борги, за допомогою муніципальної підтримки терміном на 5 років; забезпечити списання пені і штрафних санкцій; і врешті-решт – забезпечити виплату заборгованості, яка існує на сьогоднішній момент з боку держави по відношенню до теплокомуненерго. Ці заходи повинні певною мірою стабілізувати фінансовий стан сектору теплопостачання, який на сьогодні вкрай важкий. Без вирішення ситуації зі старою заборгованістю, компанії навряд чи  зможуть самостійно вирішити питання з виникненням нових боргів.

На жаль, ще досі не вирішено питання щодо схвалення порядку затверджень інвестиційних програм для компаній в сфері тепло- і водопостачання. Діючий порядок затверджений наказом Мінрегіонбуду та постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг (НКРЕКП). Цей порядок прямо суперечить правилам закупівель всіх міжнародних фінансових організацій. Чому? Тому, що він передбачає наявність проектно-кошторисної документації, яка в будь-якому випадку містить інформацію про виробників, перед тим як проходить якийсь тендер. Крім того, відповідно до існуючого порядку, вимагається наявність пропозицій перед початком відкритого тендеру. Ці речі однозначно потрібно прибрати, вони вкрай негативно впливають на ситуацію і взагалі наявність якоїсь проектної документації перед тендером, який часто передбачає підготовку цієї документації – це абсолютно неправильно.

Є ще цілий ряд моментів, які потребують коригування. В першу чергу це стосується тарифної політики. Слід зазначити, що якщо коригується тариф на газ і електроенергію, то автоматично повинен коригуватися тариф і на тепло, оскільки газ та електроенергія складають основну частину в ціні на теплову енергію. Для багатьох підприємств природний газ, фактично становить до 90% від собівартості тепла. В квітні 2016 року було прийнято рішення підвищити тарифи на газ, але в той же час не були скориговані тарифи на гарячу воду, а коригування відбулось лише 2 місяці потому. Це вкрай негативно вплинуло на роботу теплокомуненерго, які змушені були працювати і постачати гарячу воду собі у збиток. Всі ці речі повинні координуватися. Також відмічу, що ми ні в якому разі не говоримо, що ми проти гармонізації тарифів на газ (встановлення Кабміном однієї ціни з 1 травня 2016 року на рівні 6879 грн. за 1 тис. куб. м). Рішення було однозначно правильним, воно неминуче, проте важко сприймається населенням, але це було потрібно в даній ситуації. Однак всі ці речі (визначення ставок тарифу на різні енергоносії) повинні чітко збігатися у часі.

Що Ви можете сказати про ідею скорочення споживання енергоресурсів, замість збільшення їх виробництва? Чи готові міста сьогодні говорити про це з населенням?

Ідея зниження споживання закладена в усі наші проекти. За рахунок того, що встановлюються ІТП, забезпечується економія споживання на рівні до 30%. Наш проект в Черкасах показав, що у весняний та осінній періоди економії може бути навіть до 40% за рахунок того, що в таких пунктах встановлюється погодне регулювання, що автоматично змінює кількість подачі тепла в залежності від погодних умов.

Ми знаємо про неоднозначне ставлення НКРЕКП до установки ІТП, який вважає що теплокомуненерго не повинні ставити ці пукти, натомість ІТП повинні встановлюватися виключно за рахунок грошей споживачів, таким чином комісія не готова закладати витрати на установку теплового пункту в тариф теплопостачальної компанії. Такий підхід певною мірою гальмує процес встановлення ІТП, але банк вважає що це один з найбільш енергоефективних заходів, тому ми будемо продовжувати включати цей компонент в наші інвестиційні програми і приділяти особливу увагу йому, в тому числі за допомогою грант-підтримки фонду E5P.

Яким Ви бачите розвиток заходів щодо енергоефективності у будівлях об'єктів соціальної сфери, наприклад, школах, дитячих садках або лікарнях?

Часто коли міста кажуть, що вони знижують споживання, використовуються радикальні методи зниження, такі як просто перенос канікул у дітей в школах або ж відключення гарячої води на тривалий час. Ці заходи забезпечують економію газу, але вони призводять до того, що знижується комфорт людей і вони змушені шукати альтернативні джерела, наприклад, бойлери. Комплексним рішенням цієї проблеми має стати термомодернізація будівель разом з установкою ІТП. Також, ще минулого року Кабмін своїм рішенням знизив мінімальну температуру опалення квартир до 16°С. Тепер мабуть будуть знижувати до 14°С. Проте будемо сподіватися, що влада все ж таки стримає власний ентузіазм.

Також в сфері реалізації заходів енергоефективності бюджетних будівель ми співпрацюємо з фондом Е5Р. Вже є підписаний проект для Дніпра на загальну суму 20 млн євро з використанням гранту від Е5Р в розмірі 2,5 млн євро. Даний проект передбачає тепломодернізацію 80 шкіл та дитячих садків. На наступному тижні має стартувати оновлена тендерна процедура по цьому проекту. Паралельно ми ведемо роботу з Одесою, Кривим Рогом та Кременчуком. На сьогодні ми готуємо новий перелік міст для наступної програми енергоефективності. 

Яка ваша оцінка використання мазуту як палива для виробництва теплової енергії?

Зараз у більшості міст мазут як паливо не використовується. Використовується газ, тріска і пелети та інші альтернативні ресурси. Традиційно, мазут використовувався як резервне паливо на деяких теплоенергоцентралях. Спалювання мазуту має екологічно негативні наслідки. На даний момент ЄБРР не фінансує жодну компанію-теплокомуненерго, якщо одним з компонентів її інвестиційної програми було встановлення котлів, що працюють на мазуті. Якщо ми фінансуємо, то ми намагаємося або підвищувати ККД котлів, за рахунок встановлення більш сучасних пальників, або за рахунок встановлення економайзерів або ми відбираємо котельні, де може бути встановлено котли на альтернативних джерелах палива і тоді переходимо на такі джерела. До речі, на сьогодні є зміни в законодавчій базі, які фінансово стимулюють компанії переходити на альтернативні джерела.

Що б ви порадили мешканцям Житомира, Чернівців або Львова для того, щоб знизити споживання енергоресурсів?

По-перше, запастись терпінням… Років зо два точно треба. Такі речі швидко не робляться. Наприклад, реконструювати котельню та перекласти труби не можливо за один місяць, як би ви цього не хотіли. По-друге, активно стежити за існуючими програмами субсидій. Якщо сім'ї не мають достатньо доходів, то варто вчасно подавати необхідні документи для цих програм. По-третє, треба намагатися зробити комплексну модернізацію будівлі, не кожному окремо, а об'єднатися всім жителям багатоквартирного будинку, наприклад, для утеплення фасадів, заміни вікон, встановлення ІТП, тощо. Заходи з термомодернізації підвищать вартість самої нерухомості, забезпечать економію тепла та підвищать комфорт всередині самої будівлі. Навіть, якщо у вас новий будинок і встановлений ІТП, декілька заходів з енергоефективності все одно не завадить. 

Я хочу наголосити, що якщо будинок має якісну теплоізоляцію, то споживання в ньому енергоресурсів на 30-40% менше ніж в інших будинках з аналогічною площею.

Що Ви можете сказати про Львів? Чи всі будинки в ньому старі?

Ні. У Львові досить багато новобудов і там намагаються враховувати ці моменти. Більшість новобудов не приєднуються до системи централізованого опалення. Це відбувається через те, що люди не впевнені в майбутньому централізованого опалення в існуючих умовах та при нинішній заборгованості. Для багатоквартирних будинків альтернативи централізованого опалення немає, установка індивідуальних котлів - це шлях в минуле. По-перше, тому що це небезпечно, а по-друге, такий підхід має негативні екологічні наслідки.

За яких умов можна очікувати збільшення інвестицій в муніципальну інфраструктуру від міжнародних донорів найближчим часом?

Донори дають гранти, а інвестиції та кредити надають міжнародні фінансові організації. Ми намагаємося нашим клієнтам давати комплексний продукт, комбінуючи кредити з грантами, щоб знизити навантаження на споживачів. Для того, щоб залучити більше інвесторів в цю сферу і розширити кількість проектів, потрібно вирішити ті проблеми, які є в даному секторі на сьогодні. Це вкрай важке фінансове становище існуючих теплокомуненерго, що пов'язане з тарифною політикою і значною заборгованістю перед газовиками ("Нафтогазом України").

Для залучення кредитування вкрай необхідне професійне тарифоутворення. Часто тарифи не покривають інвестиційну складову. Жоден інвестор, в тому числі міжнародна фінансова організація, не вкладатиме свої гроші, не маючи механізму повернення. Ще є безліч інших моментів, які ускладнюють життєдіяльність теплокомуненерго, наприклад, той факт, що компанії повинні проходити величезну кількість експертиз, також не вистачає синхронізації платежів за газ і тепло.

Також зазначу, що по всіх містах ресурси досить обмежені, але тим не менш, міста звертаються до нас за допомогою та комплексним рішенням. Крім того, ми аналізуємо фінанси самої теплопостачальної компанії на предмет того, на який кредит вона може претендувати. Ми завжди намагаємося залучати інвестиційні гранти та гранти на підтримку групи організації проекту і гранти на корпоративний розвиток. Ці гранти дуже потрібні для теплокомуненерго, щоб вийти з такої складної ситуації.

Чи може збільшитися кількість міст, які задіяні в програмі кредитування ЄБРР?

Ми готові до співпраці з усіма містами і ми працюємо під муніципальної гарантії (отримані від місцевої влади). Зміна в порядку затвердження таких гарантій не дала можливості більшості міст подати документи на схвалення, проте уряд вніс свої корективи і тепер ми можемо рухатися далі. Проте надання гарантій для наших програм і проектів NEFCO (Екологічна фінансова корпорація країн північної Європи) залишаються певною мірою заблокованими.

Чи можна порівнювати ситуацію з муніципальними проектами в Україні з ситуацією в інших країнах? У чому ключові відмінності, які ринки вже пройшли схожий шлях, який досвід ЄБРР має за останні роки?

У частині транспортних проектів енергоефективності ми йдемо слідом за Східною Європою і Прибалтикою. Ми виходимо на ті ж питання, що і Польща або Литва 15 років тому. Теоретично, Україна може орієнтуватися на Польщу, яка при таких умовах протягом 10 років пройшла шлях впровадження енергоефективності. Ще один характерний приклад це країни Прибалтики. Власне кажучи, вони повністю пройшли всі етапи та в значній мірі перейшли на альтернативні джерела.

Говорячи про центральне опалення, варто зазначити, що частина країн пострадянського простору багато в чому втратили інфраструктуру теплопостачання (теплотраси та котельні, що опалюють значну кількість будинків одночасно). Наприклад, у Вірменії, в Єревані намагаються відновити невеликі ділянки такої інфраструктури. Але це виглядає трохи моторошно, коли з кожного вікна стирчить якась труба.

Тому, з цієї точки зору добре, що ми не пройшли той шлях, який пройшли Грузія і Вірменія. Будемо сподіватися, що ми не доведемо теплопостачання до такого стану і не зруйнуємо існуючу інфраструктуру.

Если вы заметили ошибку, выделите ее мышкой и нажмите Ctrl+Enter.
Авторизуйтесь чтобы писать комментарии
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення