Україна стоїть на порозі нової громадянської революції. Вона тиха, мирна, без захоплення вокзалів, телеграфів та мостів. Йдеться про революцію в свідомості суспільства та появу нових громадян.
Представники громадськості закликають майбутнього президента взяти участь у Громадянському форумі в першу п'ятницю після інавгурації.
Якою має бути платформа для майбутнього об'єднання? Перш за все в цьому питанні повинна своє консолідоване слово сказати справжня, а не фальшива еліта країни. Хто ж ця "справжня еліта", спитаєте ви.
Я не вибачу їм, політиками, які все зрадили і нічого не змінили. Я не вибачу сліз моєї 92-річної бабусі, яка за кілька тижнів до своєї смерті дивилась по телевізору сюжет про чергові конфлікти між Ющенком і Тимошенко й не могла стримати сліз.
Стратегічно виграють ті спільноти, де є високий рівень взаємодовіри й відповідальності, тобто - значний соціальний капітал. І навпаки - програють ті спільноти, де соціальний капітал низький: ніхто нікому не довіряє, контракти не виконуються, банки банкрутують, інституції неефективні й безвідповідальні, за кожну послугу доводиться платити хабар.
Наразі, виходячи з аналізу передвиборчих програм, ми не бачимо жодного шансу отримати Гаранта, який би збирався гарантувати дотримання екологічних прав.
"Новим громадянам" потрібно, насамперед, визнати для самих себе: Україна ВЖЕ відбулася як унікальна, сильна, перспективна країна. І потрібно цю силу, міць, унікальні здібності нашого народу - визнати, виявити і розвити. (рос)
Я вже знаю, за кого буду голосувати. Мені не подобається усе, що робить мій кандидат. Але я вибираю НЕ його. А той розклад сил, який, як мені здається, дозволить мені зробити наступний вибір ще більш усвідомлено.
…здавалося б, за численними висновками політологів і економістів, Україна вже досягла свого "кризового дна". Однак, з'ясувалося, що і дно наше українське особливе – грузле, мулисте, ще й якесь похиле... (рос)
Ми терпимо свавілля чиновників, і віримо, коли вони пояснюють: "Така у нас робота". Брехня! Немає такої роботи, на якій треба бути падлюкою. А якщо навіть є – нема чого порядній людині обирати таку роботу. Падлюка в кабінеті залишається падлюкою і за його межами – на вулиці, вдома.
Тобто з точки зору нормального розвитку країни листопад 2004-го навіть не був першим актом, це був пролог, який може передбачати подальшу довгу драматургію
Президент корпорації "МАКО" Олександр Янукович заявив, що його бізнес почав розвиватися задовго до того, коли його батько виграв президентські вибори.