Апеляційний суд Києва: теорія неймовірності

Понеділок, 19 грудня 2011, 08:23

Незнання математики давно грає сумні жарти з начальством усіх рівнів. Завдяки математиці шахрайство можновладців стає видимим навіть для тих, хто не знає, що робиться за лаштунками, та не хоче вірити сенсаційним заявам опозиціонерів.

Молодь у Росії вже виходить на мітинги із плакатами "Чурову не верим! Верим Гауссу!", оскільки розподіл голосів за партію влади очевидно не відповідає нормальному розподілу.

Наша влада нічим не грамотніша від російської. У тому числі – судова. І це яскраво показало призначення колегії суддів для розгляду апеляції на вирок Юлії Тимошенко в Апеляційному суді Києва.

Як відомо, колегія призначалася двічі. Уперше – у складі суддів Ірини Горб, Людмили Осіпової та Оксани Павленко. Вдруге – у складі суддів Олени Сітайло, Тетяни Фрич і Ольги Юрдиги.

Будь-який "технар", прочитавши склад цих судових трійок, одразу замислиться: чому одні жінки? Невже серед суддів нема чоловіків?

Можливе лише два пояснення цьому факту. Перше – випадковість. Друге – політична гра: мовляв, хай жінку карають жінки.

Цікаво, що, в органах прокуратури – засилля чоловіків. Жодної жінки – заступника Генерального прокурора, 4 жінки з 21-го начальника структурних підрозділів Генпрокуратури, лише одна жінка серед 32-х прокурорів обласного рівня. Однак, незважаючи на це, провідну роль у державному обвинуваченні проти Тимошенко грає прокурор Лілія Фролова.

Пані прокурор навіть не приховує свого бажання конкурувати в жіночності з лідером опозиції. Навіть покусилася на юльчину косу...

То випадковість, чи політика?

Розберемося, чи можливо, щоб обидві трійки суддів-жінок були обрані випадково.

Апеляції на всі вироки київських районних судів розглядає судова палата в кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва, склад якої оприлюднений на сайті суду. Як бачимо, з 44 суддів – 28 жінок.

Чому серед суддів так багато жінок? Очевидно, тому що чоловіки-прагматики бачать більше кар'єрних перспектив у органах прокуратури. І, мабуть, переважно чоловічий прокурорський колектив влаштовує засилля жінок у судах. Бо є такий суто чоловічий стереотип, що жінками легше маніпулювати.

Однак повернемося до нашої "випадковості". Порахуємо її ймовірність.

Відповідно до статті 16-2 Кримінально-процесуального кодексу України, колегія суддів для розгляду тієї чи іншої справи визначається випадково.

Імовірність випадкового обрання жінки серед суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду міста Києва дорівнює 28/44. Тобто, близько 64% або 0,6 (36) в абсолютній величині, від 0 – "неможливо" до 1 – "обов'язково".

Як відомо з теорії ймовірностей, імовірність співпадіння двох подій дорівнює добутку ймовірностей у абсолютних величинах.

Отже, імовірність того, щоб двічі було обрано по три судді жіночої статі, дорівнює 28/44 в 6 ступені, або близько 0,066 (6,6%).

Звичайно, "чудеса" іноді трапляються. Проте – не без людського втручання.

Про першу трійку захисники Юлії Тимошенко казали, що ці судді працюють в Апеляційному суді міста Києва лише півроку, і були переведені із Шевченківського районного суду міста Києва.

Усі троє суддів із другої трійки лише в березні цього року були обрані на посади суддів Апеляційного суду міста Києва. Сергій Власенко заявив, що, за його інформацією, чоловік судді Фрич є начальником одного з управлінь Генеральної прокуратури.

Усе це викликає певні підозри.

Але тим, хто мало стикався з вітчизняним правосуддям, ці факти мало що кажуть. І прихильники діючої влади можуть до хрипоти доводити, що ймовірність 7% – це не нульова ймовірність, тому автоматизована система могла шість разів обрати жінок-суддів.

Але теорія ймовірності – на боці представників опозиції, які сумніваються в чесності призначення колегії суддів.

Здавалося б, випадкове призначення суддів – проста формальність. Однак у правосудді головне питання – а судді хто? Закон один для всіх. Якщо це не так, тоді закон втрачає силу, і суд стає лише декорацією для свавілля.

Отже.

Відповідно до точного розрахунку за правилами теорії ймовірностей:

Вірогідність фальсифікації призначення колегії суддів для розгляду апеляції на вирок Юлії Тимошенко складає 93%.

Шила в мішку не сховаєш. Цей суд – нелегітимний.

Юрій Шеляженко, бакалавр з математики, редактор газети "Правдошукач", спеціально для УП

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція "Української правди" не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.
Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування

Як жити з травматичними подіями. Поради від психотерапевтки Едіт Егер, яка пережила Голокост, та її внука

Четвертий рік функціонування ринку землі: все скуплять латифундисти?

Перезавантажити адвокатуру: справа Шевчука як індикатор несправності системи 

Чи варто бити на сполох через "надто" низьку інфляцію

Як не отримати штраф власникам контрольованих іноземних компаній

Як Росія обходить західні санкції при експорті нафти і газу