Азаров з Кравченком ідуть "вибивати" борги

П'ятниця, 4 квітня 2003, 16:25
Зроблені останнім часом кроки уряду, спрямовані на мобілізацію у держбюджет додаткових коштів, змушують підняти питання - чи можливе безтурботне виконання бюджету-2003. Експерти відзначають, що з огляду загрози зриву плану бюджетних надходжень, Кабмін може застосувати до боржників "силові" методи, що, у свою чергу, викличе ще більш помітне, ніж сьогодні, погіршення інвестиційного клімату в Україні.

Схоже, уряд Віктора Януковича песимістично ставиться до перспективи виконання прибуткової частини держбюджету-2003. До такого висновку можна прийти на підставі аналізу низки подій, які прямо чи опосередковано вказують на несприятливий, на думку аналітиків, розвиток подій у сфері державних фінансів.

Ключовим саме тут спостерігачі вважають створення у рамках Кабміну робочої групи, яка повинна координувати дії центральних органів влади щодо забезпечення податкових та інших надходжень до держбюджету.

Очолив групу перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров, до її складу увійшли 13 чоловік, серед яких - голова Державної податкової адміністрації Юрій Кравченко (заступник керівника групи), керівники міністерств, відомств та найбільших державних компаній. Паралельно Кабмін доручив облдержадміністраціям створити аналогічні робочі групи на місцях на чолі з заступниками губернаторів для координації роботи місцевих органів влади щодо забезпечення в повному обсязі бюджетних надходжень у регіонах.

Групи повинні вивчати стан поточних розрахунків платників податків з державним та місцевим бюджетами і рекомендувати заходи зі зниження податкового боргу. Відповідно до задуму ініціаторів створення нової структури, "група Азарова" буде готувати пропозиції Кабміну щодо ухвалення адміністративних і дисциплінарних заходів для впливу на керівників підприємств-боржників, за змінами у нормативно-правових актах з питань оподатковування, щодо введення заходів для легалізації "тіньових" грошових потоків.

Експерт Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Дмитро Сологуб відзначає, що, швидше за все, приводом для створення робочої групи є бажання уряду перестрахуватися у прагненні отримання стовідсоткового виконання бюджету. Проте такі побоювання викликає той факт, що новий орган очолив саме Микола Азаров - колишній голова податкової адміністрації, а його заступником став нинішній голова ДПАУ.

Як показує практика взаємин податкових органів та українського бізнесу, перші періодично використовують методи, що виходять за рамки правового поля. Наслідки саме таких дій потім успішно оскаржуються в судах.

Спостерігачі поки що не готові спрогнозувати, чи зможуть колишній і нинішній керівники Державної податкової адміністрації у процесі видачі уряду рекомендацій щодо зниження податкового боргу відмовитися від деяких специфічних форм, про застосування яких говорять підприємці...

У рамках поліпшення показників поповнення бюджету аналітики схильні розглядати і вимогу Кабміну до ВАТ "Укртелеком" щодо перерахування у держбюджет 100% коштів, отриманих від продажу 25%-го пакета акцій ЗАТ "Український мобільний зв'язок". Раніше, нагадаємо, держбюджет повинен був отримати тільки 60% від отриманої внаслідок продажу UMC суми ($87,1 млн.). Інші кошти передбачалося направити "Укртелекому" та Держкомзв’язку.

Нарешті, у цьому ж ключі аналітики сприйняли ініціативу Кабінету Міністрів про виплату протягом 20 років соціальної компенсації громадянам, що втратили грошові заощадження у зв'язку з ліквідацією фінансової системи СРСР. Як загальну суму втрат Кабмін називає 28,55 млрд. грн. Саме ці гроші, а не ті про які йшлося раніше 131,96 млрд. грн., уряд на сьогодні вважає відносно реальними для виплати. Цей крок Кабміну ніяк не вплине на поточні виплати вкладникам Ощадбанку колишнього СРСР, проте підкреслює прагнення кабінету Януковича до скорочення державних витрат, вважають спостерігачі.

Утім, експерти відзначають, що у діючого уряду поки що не спостерігається зривів у сфері наповнення бюджету: у січні-лютому виконання прибуткової частини бюджету по загальному фонду склало 97%. Більш того: як заявив, відкриваючи сьогоднішнє засідання уряду Микола Азаров, у першому кварталі держбюджет виконаний за прибутками та витратами "більш, ніж на 100"%.

При цьому, на думку низки експертів, Кабмін Януковича, пам'ятає про сумний досвід своїх попередників, прагне уникнути невиконання плану надходжень від приватизації (2,1 млрд. грн.). Серед підстав для такого припущення - тривала відставка голови Фонду держмайна Олександра Бондаря, відзначив Дмитро Сологуб. Аналітики не виключають, що тривала невизначеність зі спадкоємцем Бондаря може відстрахати і без того нечисленних закордонних інвесторів від участі в українській приватизації, що у свою чергу може призвести до зриву планів приватизації на цей рік.

Під сумнівом залишається і надання нашій державі траншу від Світового банку на суму $250 млн., що погрожує додатковою напругою при виконанні бюджету поточного року, на який припадає пік виплат зовнішнього боргу.
Подібної думки дотримуються й аналітики міжнародного рейтингового агентства Standard&Рооr's. Експерти агентства відзначають, що плани надходжень від приватизації хоча і набагато реальніші ніж минулорічні, але все-таки можуть бути зірвані. "Навіть скорочений плановий показник надходжень може виявитися завищеним, - вважає експерт Standard&Рооr's Хелена Хессел. - Так, у 2002 році прибутки від приватизації склали не набагато більше 600 млн. грн., а у поточному році темпи приватизації вже відстають від запланованих".

Окрім того, нерозв'язаність багатьох економічних проблем – наприклад ухвалення Податкового кодексу, відшкодування ПДВ експортерам – перешкоджає узгодженню нової програми співпраці Києва з Міжнародним валютним фондом. Це, у свою чергу, затримує отримання позик Світового банку. На думку пані Хессел, за відсутності коштів від СВФ та СБ Україна зіштовхнеться з проблемою значного фінансового дефіциту.

Таким чином, великі виплати за зовнішніми зобов'язаннями поточного року та відсутність зовнішнього фінансування підштовхують уряд Януковича до застосування важелів адміністративного впливу на процес наповнення бюджету. Проте настільки специфічні підходи можуть погіршити і без того не найпривабливіший інвестиційний клімат у нашій державі. При цьому цілком може бути не виконане і завдання з 100%-го наповнення бюджету, підкреслюють експерти.

Реклама:
Шановні читачі, просимо дотримуватись Правил коментування
Реклама:
Головне на Українській правді