Черги у приймальні Литвина

10 переглядів
Леонід Амчук, УП
П'ятниця, 24 грудня 2004, 12:35
Літосферні плити української політики прийшли у рух. Помаранчева революція перекинулась землетрусом на парламент, і під уламками може зникнути кілька політичних сил, які протягом років були прикрасою кучминого ландшафту. А на їх місці постануть нові конструкції – зведені архітекторами нової епохи.

Депутати готуються жити в новій владі. Причому вчорашнім кучмістам ідея переходу в опозицію здається такою ж безглуздою, як півроку тому – підтримувати Ющенка. І ледь не щодня повідомляють про вихід депутатів із фракцій колишньої більшості.

У тому, що 26 грудня переможе Ющенко, уже не сумніваються його парламентські вороги. Переконаних, що все закінчиться третім туром і четвертого не буде, стає дедалі більше серед донецьких і есдеків. Які відчувають невідворотність життя в опозиції. При цьому шукаючи шляхи приходу до парламенту лідера цієї коаліції Януковича.

У четвер несподівано і чи не вперше в історії Верховної Ради депутат захотів скласти з себе повноваження. Звати дивака Володимир Зубанов і він член фракції "Регіони України", а обирався до парламенту за округом №60 в Донецькій області.

Рішення звільнити округ було ухвалено настільки швидко, що ніхто навіть не намагався знайти логічний привід для "депутатського суїциду". Сам Зубанов пояснив, що не може бути депутатом, тому що планує займатися власною партією. Тобто хоче розбудовувати нове політичне утворення, вийшовши для цього з публічної політики.

Звісно, колеги-депутати поставили під сумнів абсурдність цього пояснення. Скільки б парламентські соратники Януковича не розповідали, що їх кандидат не збирається обиратися до Верховної Ради за цим округом, їм ніхто не вірить.

Єдине – розглядають кілька варіантів, для кого міг би Зубанов звільнити територію. Крім Януковича, називають екс-генпрокурора Васильєва, а також брата віце-прем'єра Андрія Клюєва Сергія. Згідно із "аудіозаписами Рибачука", зробленими в штабі Януковича, Сергію Клюєву слід остерігатися кримінального переслідування. Врятувати від якого може депутатський мандат.

Тому, коли парламент відмовився звільнити Зубанова, у кулуарах народився дуже чорний жарт. "Вони не захотіли проголосувати за складення його повноважень – відтак вони проголосували за його автокатастрофу".

Очевидно, що опозицію президенту Ющенку на півтора роки, які залишилися цьому парламенту, складатимуть три політичних соратники – СДПУ(о), "Регіони України" і Компартія.

Зараз утрьох вони мають 150 голосів, і це мінімальна чисельність гарантованої опозиції, яка зберігатиметься і далі. Можливо, хтось вийде з цих фракцій, щоб вступити у нову більшість.

Всі інші депутати намагаються одночасно вирішити два завдання – увійти у владу після перемоги Ющенка і знайти шлях до нового парламенту, який буде обиратися у 2006 році за партійними списками.

Найбільші проблеми настали для Народно-демократичної партії та "Трудової України". За останні дні чисельність цих фракцій знизилася до катастрофічної межі. Щоб не зникнути, у четвер вони об'єдналися у єдиний гібрид, мета якого – протягнути якнайдовше до того моменту, коли вони зможуть визначитися із власним майбутнім-2006.

Коли лідер "трудовиків" Тігіпко йшов з посади глави штабу Януковича і керівництва Нацбанком, він збирався стати ефективною опозицією Ющенку. Однак забув порадитися зі своєю фракцією, яка дуже на нього образилася. Тепер для реалізації цієї програми-мінімум у Тігіпка немає людей в парламенті. А для успішного балотування в 2006 році – ресурсів. Тігіпко ризикує взагалі зникнути з політичного життя, як це сталося, наприклад, з Хорошковським.

Пустовойтенко ж пожинає плоди своєї слабкості, коли влітку він відмовився підкоритися рішенню місцевих осередків НДП і самостійно взяти участь у виборах. Тепер би він міг претендувати на гідне місце в системі влади Ющенка. Однак вийшло інакше – і на нього чекає забуття у складі нової політичної сили, яка буде сформована серед колишніх учасників більшості за Януковича.

Вибір для сотні депутатів, які зараз опинилися у невизначеності, невеликий. Точніше, майже безальтернативний. Десяток депутатів групи "Центр" (окрім Мусіяки і Сівковича) найпевніше, будуть учасниками "Нашої України" або утворення, яке виникне на її місці.

Для всіх інших двері у майбутнє ведуть до приймальні Володимира Литвина.

Власне, уже всі помітили, що спікер збирає потужну фракцію, яка переродиться у політичну силу під вибори 2006 року. За одним сценарієм, з назви "Народна аграрна партія України" приберуть друге слово. І Литвин стане на чолі Народної партії України, яка має відповідник на Заході – Європейська народна партія найпотужніша на континенті. Щоправда, тоді назва партії Литвина звучатиме майже аналогічно структури Костенка, яка має ім'я Українська народна партія.

Другий варіант – Литвин отримає бренд Демократична партія України, який поки контролює Ганна Антон'єва.

Поки з назвою визначеності немає, очевидно інше – партія Литвина змінює лінію поведінки у парламенті. На поточному тижні фракція Народної аграрної партії змінила лідера – замість м'якого Михайла Гладія її очолив молодий бізнесмен, співвласник нафтопереробного заводу "Галичина" Ігор Єремеєв.

Зроблено це для того, щоб НАПУ більш жорстко захищала свої інтереси. Якщо раніше фракція народних аграрників могла підтримати в якомусь голосуванні Ющенка чи Януковича просто завдяки особистим стосункам, то тепер це має підкріплюватися чіткими кроками у відповідь.

Але, звісно, Народна (Аграрна) партія, яка щодня збільшується у чисельності – це не весь резерв Литвина, але його основа.

У четвер стало відомо, що Степана Гавриша Кучма призначив суддею Конституційного суду. Щоправда, складення присяги Гавришем-суддею, яке мало відбутися в п'ятницю у парламенті, перенесли. Якщо ж він остаточно погодиться працювати у КС, на ринок виходить ще тринадцять вільних депутатів з групи "Демократичні ініціативи" – з яких ледь не всі легальні мільйонери. І всім їм треба шукати шлях до майбутнього парламенту.

Без Гавриша створити свою структури для участі в виборах-2006 вони не зможуть хоча б тому, що власне партією не буде кому займатися. Відтак шлях один – до вже існуючих утворень. Однак складно уявити, що до "Нашої України" повернуться Сандлер чи Галієв, яких з ганьбою виключили з фракції Ющенка два з половиною роки тому - за порушення дисципліни при голосуванні за спікера.

Вони не повернуться не лише тому, що це морально неможливо – але і тому, що реалізуватися у сформованому організмі "Нашої України" набагато складніше, ніж у тій структурі, яка лише створюється. Крім того, у Ярославського – найбагатшого з "Демініціатив" і неформального лідера харківської групи – непогані відносини з Литвином.

Також на Литвина зорієнтована 20-депутатна група "Єдина Україна" Богдана Губського. Він давно вже пропонує свої послуги спікеру, і навіть створив партію із милою для Литвина назвою – він постійно ностальгічно згадує часи свого лідерства в "За єді". Однак союз Литвина і Губського так і не відбувся – можливо, тому що перший вважає другого людиною Медведчука. Так само як і Задорожнього.

Крім того, своє майбутнє з Литвином пов'язує й Ігор Шаров з групою в півтора десятка позафракційних екс-членів "Трудової України".

Альтернативою Литвину для невизначених депутатів може стати Анатолій Кінах. На міжфракційному ринку є чотири члени Партії промисловців і підприємців. Для створення фракції їм не вистачає десяти осіб, але є фактор, який допоможе Кінаху створити свою парламентську одиницю – він вірно допомагав Ющенку після першого туру і тепер гарантовано братиме участь у розподілі влади.

За однією з версій, Кінах отримає посаду секретаря Ради нацбезпеки. Однак якщо він матиме свою фракцію, то буде привід домовлятися з Ющенком про більший комплект портфелів.

Визначатися зі своїм майбутнім депутатам доведеться якнайшвидше. Уже зараз відчувається дефіцит вільних лотків, до яких екс-кучмісти можуть покласти свої яйця. Крім того, очікується, що на наступній сесії буде збільшено прохідний бар'єр до наступної Верховної Ради з 3% до 5%, а може, навіть, і 8%. Відтак поле реальних політсил ще більше звузиться.

Конкуренція за місця в прохідних частинах списків партій-фаворитів збільшить вартість мандату. За словами одного з депутатів, якщо для проходження до цього парламенту платили 1,5 мільйона доларів, то тепер ціна може сягнути п'яти.

Щоправда, є ще один політик, до якого можна попроситися у виборчий список і отримати реальний шанс потрапити до наступного парламенту. Але не відомо, чи хоче він сам балотуватися. І чи не будуть його розцінки надвисокими. Звати його Леонід Кучми.


Тігіпко пішов від Януковича сплановано, але без президентських амбіцій

ТІГІПКО ПІШОВ З ПОСАДИ ГОЛОВИ НБУ І З ШТАБУ ЯНУКОВИЧА. І переходить в опозицію до Ющенка

ВЕРХОВНА РАДА НЕ ДОЗВОЛИЛА ЗВІЛЬНИТИ ОКРУГ ДЛЯ ЯНУКОВИЧА. У Литвина поповнення

Як Янукович фальсифікував вибори. Частина 3

powered by lun.ua
Кулик vs оточення Порошенка. Хто і що стоїть за підозрами Гонтаревій, Ложкіну та Філатову
Як Коломойський і Боголюбов вивели з Приватбанку 5,5 мільярда доларів
Достроково легітимний: чому Захід безпрецедентно швидко визнав перемогу Зеленського
ДФС під блоком. Хто очолить митницю і податкову
Усі публікації