"…І останні стануть першими"

Понеділок, 7 лютого 2005, 12:50
Грандіозна кадрова ротація найвищої сходинки української влади – одна з передумов якісного оновлення держави і суспільства – стає реальністю. Ну, справді, Юрко Луценко – хрипучий голос Майдану і улюбленець журналістів (адже: безвідмовний, говорить образно, з акцентами, як кажуть телевізійники, "синхронами") – головний "мент"?..

А Олександр Турчинов? Християнин-євангеліст, письменник-початківець, який, шалено втомлений, у ніч третього туру виборів майже не пожартував, коли казав, що тепер хотів би стати проповідником. А став – чільним есбістом!..

Це вам не провокаційно-безглузда дискусія "про люстрацію". Це реальне, причому, без масового та беззаконного порушення прав людини, люстрація в її первісній суті – очищення влади від найбільш ганебних представників режиму Кучми. Тепер, справді, можемо казати, Україна – без Кучми. Ну, майже.

Переселення кількох десятків народних депутатів з будинку під куполом у будинок із колонами стає початком ще одного не менш масового процесу – переїзду аналогічної кількості відомих, маловідомих і зовсім невідомих політиків у Київ. Бо, згідно чинного закону про вибори, заповнення Верховної Ради "замість депутатів, які вибули" відбувається двома шляхами. Просуванням униз виборчого списку та повторними виборами в одномандатних округах. З останнім сьогодні найважче.

ЮРИДИЧНА "ЗАГОГУЛІНА"

У день представлення нового уряду Комітет виборців України оприлюднив заяву з приводу забезпечення можливості проведення так званих "довиборів". Експерти КВУ прогнозують, що ротація депутатів, обраних у мажоритарних округах, є "проблематичною".

Річ у тім, що частина 7 статті 15 чинного закону "Про вибори народних депутатів України" робить неможливим проведення перевиборів ("проміжних виборів в одномандатному окрузі") парламентарів замість тих, хто вибув. У документі чорним по білому написано, що вони: "протягом одного року до дня проведення чергових виборів не проводяться".

А оскільки від дати оголошення проміжних виборів до дня голосування має бути не менше шістдесяти днів, то, зрозуміло, що виникає юридична, як казав Борис Єльцин, "загогуліна". Без її врегулювання алгоритм поповнення Верховної Ради народними посланцями залишатиметься під питанням.

У цій ситуації існують два взаємовиключних варіанти. Або протягом року громадяни 16 округів не матимуть "свого" нардепа. Або депутати терміново ухвалять зміни до виборчого закону. Власне, "нашоукраїнці" Юрій Ключковський та Віктор Пинзеник уже внесли законопроект щодо терміну проведення виборів (реєстраційний номер 7008 від 26 січня 2005 р.).

У свою чергу, після голосування за ці зміни, Центрвиборчком має оголосити проведення проміжних виборів в округах, які "осиротіли" через складання депутатами повноважень.

Вивільняються округи в Києві (там, де обирались Терьохін та Поліщук), Івано-Франківщині (Зварич та Ткач), Київській області (Жовтяк), Закарпатті (Балога), Житомирщині (Жебрівський), Волині (Бондар), Херсонщині (Ніколаєнко), Криму (Іванов), Тернопільщині (Стойко), Львівщині (Олійник), Дніпропетровщині (Касьянов), Запоріжжі (Артеменко), Чернігівщині (Атрощенко), Хмельниччині (Олуйко).

Якщо Верховна Рада ухвалить необхідні зміни, а ЦВК оперативно оголосить повторні вибори, тоді на нас чекатиме півтора десятка маленьких репетицій майбутніх парламентських виборів.

БІЛЬШЕ "ЧОРТОВОЇ ДЮЖИНИ"

Зрозуміло, що найбільші зміни очікуються у складі іменної фракції президента. У виконавчу владу отримали призначення 14 депутатів-"нашоукраїнців". Парламентське крісло № 1 Віктора Ющенка вже обживає Олена Бондаренко, голова Київської обласної організації партії "Наша Україна" (колишньої ПРП), депутат минулого скликання від НРУ. Решта кандидатів у депутати, починаючи з 75-го номера списку "Нашої України", чекають моменту складення повноважень одноблочниками-міністрами.

Рахуємо на пальцях: замість Пинзеника (№ 5), Тарасюка (№ 9), Безсмертного (№ 13), Кириленка (№ 20), Рибачука (№ 29), Червоненка (№ 30), Жванії (№ 33), Ігнатенка (№ 38), Шандри (№ 39), Павленка (№ 40), раніше призначеного першого помічника Президента України Третьякова (№ 41), Червонія (№ 55), Томенка (№ 62), Білозір (№ 70) у парламент мають пройти відразу чотирнадцять (!) аксакалів виборчого списку "Нашої України".

Це безпартійний голова правління Київської облспоживспілки Володимир Пак, лідер Хмельницької обласної організації УНП Левко Бірюк, начальник Львівського регіонального відділення Фонду держмайна Степан Давимука (НРУ), екс-депутат Михайло Ратушний (УНП), витіснений із проводу КУНу Сергій Жижко, "тимчасово не працююча" (а насправді керівник приймальні Віктора Ющенка) Віра Ульянченко (нібито член партії "Вперед, Україно!"), член Національної Ради з питань телебачення та радіомовлення Віталій Шевченко (УНП), голова Держкомпідприємництва у відставці Микола Сидоренко (позапартійний), ще один колишній нардеп Юрій Криворучко (НРУ), безпартійний начальник Черкаського управління Нацбанку Олександр Черевко, голова Херсонського обласного відділення НРУ Олександр Ткаленко, віце-президент ЗАТ "Техно-центр" Валерій Келестин (УНП), віце-градоначальник Михайло Поживанов (партія "Наша Україна"), голова Ради приватних підприємців України Ксенія Ляпіна (про її партійність нічого не відомо).

Але з цього переліку вже точно можна вилучити щойнопризначеного губернатора Черкащини пана Черевка. А також, за інформацією дуже обізнаного джерела у новій українській владі, Віра Іванівна Ульянченко, яку авторитетне "Дзеркало тижня" скерувало у парламент, замість мандату отримає нову престижну посаду – особистого секретаря президента України. Яким чином відбудеться розподіл посадових обов'язків між першим помічником і секретарем поки що достовірної інформації немає.

Також є питання щодо того, який вибір зроблять панове Давимука, Шевченко та Поживанов. У кожного з них є можливість – залишитись на державній службі чи знову піти в публічну політику. Отже, список нових депутатів за кілька днів поповниться ще 2-5 позиціями.

У такому випадку депутатами майже гарантовано стають парламентарій минулого скликання Анатолій Корчинський (партія "Солідарність") та Лариса Усаченко, позапартійна, голова профспілок фермерів та приватних землевласників. І з великою вірогідністю – лідер львівських християнських демократів (ті, що Стретовича) Антон Ружицький, голова Миколаївського крайового НРУ Юрій Діденко та довірена особа Віктора Ющенка в Дрогобичі Богдан Буца (позапартійний).

У цій ситуації найбільше жаль відомого українського поета та (трошечки) політтехнолога Володимира Цибулька. Список "Нашої України" запинився якраз перед його прізвищем... Не сумуй, Володю! У зв'язку із подальшим формуванням нової владної вертикалі, не виключено, що ще хтось із парламентських соратників Віктора Андрійовича отримає спокусливу пропозицію, і тоді автор "Майн кайфу" отримає статус не просто народного поета кінця ХХ - початку ХХІ століття, але і народного депутата.

Якщо порахувати партійність тих, хто вибув і тих, хто прийшов, виходить така картина. Колишня ПРП: було 2, буде 1, НРУ – 2 і 3, УНП – 2 і 4, Молодіжна партія Павленка і Християнсько-соціальна партія Білозір втрачають своїх єдиних парламентських репрезентантів. Натомість законодавцями стануть ще по одному члену Конгресу українських націоналістів та "Солідарності". Замість шістьох безпартійних з групи "Разом" приходять четверо не належних до жодної партії.

БЮТ-СПУ: ЗМІНИ КОСМЕТИЧНІ

Молодші партнери переможної коаліції "Сила народу" Блок Юлії Тимошенко та Соціалістична партія теж приведуть у парламент кілька нових облич.

СПУ після виснажливих торгів із главою держави, які декому здалися схожими на шантаж, отримала право осучаснити фракцію п'ятьма товаришами. Нагадаю, пішли у міністри Луценко та Баранівський, у полтавські та одеські губернатори Бульба та Цушко. І вже озвучено, що на підпис Ющенкові передано кандидатуру Валентини Семенюк на посаду глави Фонду державного майна.

Отже, на заміну виходять екс-депутати минулих скликань Володимир Мухін (нині – радник Уповноваженого з прав людини) та Михайло Степанов, лідери кіровоградських та сумських соціалістів Микола Садовий (він же – заступник голови уже легендарного тервиборчкому № 100, який не підписав фальсифікований владою протокол) та Леонід Мордовець, а також перший заступник голови Спілки молодих соціалістів Євген Філіндаш.

Якщо це станеться, то регіонал Віталій Хомутинник втратить неофіційний титул наймолодшого депутата Верховної Ради. Лідер "Молоді регіонів України" народився у 1976 році, а Філіндаш – роком пізніше.

Блок Юлії Тимошенко отримав мало посад, але вони того варті. Незрівняна Юля на чолі Кабміну, а Турчинов – на чолі спецслужб... У такий тандем у дні Майдану, думаю, не вірили навіть найбільші оптимісти.

Тепер місця двох чільних бютівців посядуть Віталій Корж, президент відомої компанії "Глобал Юкрейн", і депутат минулого скликання, свого часу скандальний миколаївський кримінальний журналіст Олександр Настенко.

Цікаво, що у деяких публікаціях пана Коржа іменують "колишнім чоловіком" телеведучої Оксани Марченко, дружини відомого опозиціонера Віктора Володимировича Медведчука.

Результати проведеного розслідування свідчать: прізвище Оксани раніше справді було Корж, але її чоловіка звали Юрієм. Останній є сином майбутнього члена фракції БЮТ від УРП "Собор" і теж працює у ІТ-фірмі – генеральним директором.

ДЕРЖСЕКРЕТАР ЗІНЧЕНКО СПРИЯЄ ЕСДЕКАМ

До речі. Можна припустити, що непризначення у Кабмін членів ПППУ Кінаха та НАПУ Литвина, зокрема, колишніх членів "Демплатформи в НДП", пов'язано з небажанням збільшувати у парламенті кількість членів блоку.... "За Єдину Україну!".

Це дивно звучить, але небіжчиця "Єда" ще жива у комп'ютері ЦВК. І якщо б Ющенко призначив у Мінохоониздоров'я Сергія Шевчука, то тоді б у Раду пройшов хтось зі списку Кучми-Литвина зразка 2002 року. Правда, там теж не всі, так би мовити, генетичні "янучари". Адже у цьому ареопазі можна побачити нині "помаранчевих" Кінаха, Андрія Деркача, Оніщука та інших.

Цікава метаморфоза відбудеться із фігуральним, а не фактичним кріслом Державного секретаря України і поки що віце-спікера Олександра Зінченка. Нагадаю, навесні 2002 року він був обраний до парламенту від виборчого списку СДПУ(о). Про його тодішню цінність для партії футболістів і адвокатів свідчить третій номер. І це при тому, що перший президент Леонід Кравчук тоді вдовільнився лише п'ятим місцем...

Що було потім відомо – аж до з'яви чільного есдека на посаді керівника виборчої кампанії Віктора Ющенка влітку 2004 року. Об'єднані соціал-демократи не раз порушували питання про невідповідність його посади і портфельної угоди, за якою місце заступника голови парламенту мало належати СДПУ(о), Так ось, нарешті справедливість буде відновлено.

Замість нашоукраїнця Зінченка лави фракції Медведчука-Шуфрича має поповнити 32-річний Сергій Зелінський, безпартійний голова молодіжної громадської організації "Асоціація молодих вчених", екс-заступник голови Державного комітету у справах сім'ї та молоді, голова виконкому УНКМО – парасолькового об'єднання молодіжних організацій на підтримку СДПУ(о) за державний кошт.

Зацікавлених у дослідженні "фінансових художеств" пана Зелінського раджу прочитати статтю журналістки Роксани Гедеон "Молодь у законі".

P.S. Після виходу матеріалу до автора звернувся заступник голови виконкому СДПУ(О) Юрій Говоруха і зробив суттєве уточнення: "Якщо Зінченко покладе свій мандат народного депутата, то замість нього буде визнаний обраним не Зелінський, а Олександр Кисельов (зараз – заступник голови правління НАК "Нафтогаз України", №29 у списку).

Справа у тому, що майже непоміченим виявився факт рішення останнього з'їзду СДПУ(О), який пройшов 10 липня 2004 року в Харкові, щодо виключення з партійного списку окремих громадян. Так, з нього були виключені: Зелінський (№28), Дубограй (№44), Волосянко (№118), Школьна (№119) та Савченко (№184), а також було прийнято звернення до ЦВК про виключення з списку померлого Гончарука (№106).

Відповідно до чинного законодавства документи щодо цього були вчасно подані до ЦВК, яка своїм рішенням № 202 внесла відповідні зміни до виборчого списку СДПУ(О). Копія цієї постанови була надіслана як СДПУ(О) так і кожному з виключених (звісно крім Гончарука).

Проте, останнім часом Зелінський та його кум Рябіка поширюють іформацію щодо майбутнього входження першого з них до парламенту. Оскільки рішення було прийняте і з'їздом і ЦВК в межах чинного законодавства, у відкритому режимі, правових підстав вважати Зелінського претендентом на мандат народного депутата України цього скликання немає", повідомляють в СДПУ(О).


Доречні публікації:

"Криворож"-сталь в голосе президента Ющенко

Переможців не судять

Ющенко, де Гонгадзе?



powered by lun.ua
Головне на Українській правді