Святослав Михайлович Нарцис
Вівторок, 7 червня 2005, 14:37
Останнім часом у мережі з'явилося декілька аудіохітів на тему "Піскун і його візаві". Судячи з їх появи, Святослав Михайлович не виконав перед кимсь свої зобов'язання.
Ми і раніш підозрювали, що він – не ангел. Однак, якщо ці плівки автентичні, то виходить, що український прокурор не просто слизький і хитрий, але рідкісний пройдисвіт, тримати якого в прокуратурі не тільки соромно, але і небезпечно.
Крім цього, не далі як у вівторок наш автор Наталя Лебідь "пройшлася" по Піскуну у зв'язку з його "запопадливістю" розслідувати справу Гонгадзе. І от ще одна стаття про генпрокурора.
Запевняємо читачів, що цей текст – не кампанія проти Піскуна. Це – просто реакція, навіяна читанням прес-релізів генпрокуратури в останні тижні, втриматися від якої було вище наших сил. Можете переконатися самі.
Якщо хто не пам’ятає, свого часу Леонід Кучма звільнив Святослава Піскуна з посади генпрокурора майже з діагнозом "створення культу особистості".
"Останнім часом склалося враження, що в нас не Генеральна прокуратура, а театр. Кожному роздані ролі, а головний режисер - генеральний прокурор", - сказав тоді Кучма.
Здається, старі традиції повертаються.
Святослав Михайлович ніколи не забував про роль його особистості в історії. Хто не пам’ятає його колоритну розповідь про те, що його звільнили раніше, ніж Пукача відпустили з-під варти!
"Мене було звільнено 29 жовтня, - ці віхи в історії держави треба пам'ятати, - а Пукача звільнили 5 листопада", - заявив Піскун на своїй першій прес-конференції.
Тепер генпрокурор журналістів зустрічами не балує, зате підтримує свій імідж за допомогою прес-служби. Останнім часом там значно побільшало інформації про особисту роль генпрокурора в роботі його відомства.
Минулого тижня прес-служба генпрокуратури повідала світу душещемну історію про 14-річну мешканку Харкова, яка була затримана за підозрою в пограбуванні, але була звільнена з СІЗО за дорученням Піскуна.
"Завдяки втручанню генпрокурора Святослава Піскуна Вікторія К., мати якої позбавлена батьківських прав, а вчителі інтернату, де виховувалася дівчина, відвернулися від її долі, – звільнена з-під варти і отримала шанс повернутися до повноцінного чесного життя", йшлося у повідомленні прес-служби Генпрокуратури.
Звичайно, людяність генпрокурора можна лише вітати і жалкувати, що свого часу в житті Віті Януковича не трапився добрий дядя Слава, який повірив би, що з хлопця виросте щось порядне. Тільки не зрозуміло, наскільки суттєвим є цей одиничний випадок у загальній картині роботи ГПУ.
Але ж не тільки долями дівчаток, які стали на хибний шлях, переймається генпрокурор. Якщо вірити повідомленням ГПУ, Святослав Михайлович ще не досипає і через думки про те, чи дійшли зарплати до кишень простих смертних, чи їх раптом ніде не перехопили.
"Зростання заборгованості із заробітної плати, яке спостерігалося останнім часом, не могло не викликати стурбованості Генерального прокурора України Святослава Піскуна, і він постійно вимагає від підпорядкованих прокурорів вжиття усіх передбачених законом заходів для погашення заборгованості та притягнення винних до відповідальності", - повідомляє прес-служба відомства.
Окрім цього, "Генеральний прокурор України Святослав Піскун повертає державі землі Криму".
Під таким заголовком ховається повідомлення про те, що "прокуратура АР Крим" за перші 5 місяців 2005 у сфері землекористування опротестувала майже 1 тисячу рішень про виділення земель, пред’явила до суду понад 200 позовів, до дисциплінарної та адміністративної відповідальності притягнуто близько півтори сотні посадовців місцевого самоврядування тощо.
Іншим фігурантом згаданої новини є "бригада ГПУ", а генпрокурор в цьому випадку, судячи з новини, лише "головував на колегії".
Втім, яка різниця – бригада, слідчий прокурор - коли таке керівництво, напрошується висновок з наступного повідомлення.
Адже "основні принципи організації прокурорсько-слідчої діяльності, а саме принциповість, робота виключно в межах закону, які впроваджує Генеральний прокурор України Святослав Піскун, дають змогу органам прокуратури активно боротися проти тих негативних явищ, які донедавна поширювалися у державі", - переконує прес-служба.
"Особливо він наголошує на необхідності вжиття усіх передбачених законом заходів реагування для усунення порушень прав і свобод громадян, в тому числі й тих, що стосуються виборчого права", - зазначається в тому ж повідомленні.
І так вже ледь не в кожній інформації знайдеться місце теплому слову про Святослава Михайловича.
Слід зауважити, що ця тенденція з'явилася після зміни голови прес-служби відомства. Тому в такій ситуації можуть бути два висновки: або хтось дуже хоче сподобатися начальнику, а той навіть і не знає як міністр Зварич, що про нього пишуть, або ж Піскун і сам не проти. А, можливо, це обопільне бажання.
Прийшовши вперше в генпрокуратуру, Піскун сказав, що хотів би, щоб "почалася якась оновлена віха в діяльності Генеральної прокуратури", а далі продовжив "як самурай, буду зберігати обличчя, своє обличчя".
Тільки не відомо, чому в цьому самураї все більше проглядається Леонід Ілліч Брежнєв.
Ми і раніш підозрювали, що він – не ангел. Однак, якщо ці плівки автентичні, то виходить, що український прокурор не просто слизький і хитрий, але рідкісний пройдисвіт, тримати якого в прокуратурі не тільки соромно, але і небезпечно.
Крім цього, не далі як у вівторок наш автор Наталя Лебідь "пройшлася" по Піскуну у зв'язку з його "запопадливістю" розслідувати справу Гонгадзе. І от ще одна стаття про генпрокурора.
Запевняємо читачів, що цей текст – не кампанія проти Піскуна. Це – просто реакція, навіяна читанням прес-релізів генпрокуратури в останні тижні, втриматися від якої було вище наших сил. Можете переконатися самі.
Якщо хто не пам’ятає, свого часу Леонід Кучма звільнив Святослава Піскуна з посади генпрокурора майже з діагнозом "створення культу особистості".
"Останнім часом склалося враження, що в нас не Генеральна прокуратура, а театр. Кожному роздані ролі, а головний режисер - генеральний прокурор", - сказав тоді Кучма.
Здається, старі традиції повертаються.
Святослав Михайлович ніколи не забував про роль його особистості в історії. Хто не пам’ятає його колоритну розповідь про те, що його звільнили раніше, ніж Пукача відпустили з-під варти!
"Мене було звільнено 29 жовтня, - ці віхи в історії держави треба пам'ятати, - а Пукача звільнили 5 листопада", - заявив Піскун на своїй першій прес-конференції.
Тепер генпрокурор журналістів зустрічами не балує, зате підтримує свій імідж за допомогою прес-служби. Останнім часом там значно побільшало інформації про особисту роль генпрокурора в роботі його відомства.
"Зростання заборгованості із заробітної плати, яке спостерігалося останнім часом, не могло не викликати стурбованості Генерального прокурора України Святослава Піскуна, і він постійно вимагає від підпорядкованих прокурорів вжиття усіх передбачених законом заходів..."
Минулого тижня прес-служба генпрокуратури повідала світу душещемну історію про 14-річну мешканку Харкова, яка була затримана за підозрою в пограбуванні, але була звільнена з СІЗО за дорученням Піскуна.
"Завдяки втручанню генпрокурора Святослава Піскуна Вікторія К., мати якої позбавлена батьківських прав, а вчителі інтернату, де виховувалася дівчина, відвернулися від її долі, – звільнена з-під варти і отримала шанс повернутися до повноцінного чесного життя", йшлося у повідомленні прес-служби Генпрокуратури.
Звичайно, людяність генпрокурора можна лише вітати і жалкувати, що свого часу в житті Віті Януковича не трапився добрий дядя Слава, який повірив би, що з хлопця виросте щось порядне. Тільки не зрозуміло, наскільки суттєвим є цей одиничний випадок у загальній картині роботи ГПУ.
Але ж не тільки долями дівчаток, які стали на хибний шлях, переймається генпрокурор. Якщо вірити повідомленням ГПУ, Святослав Михайлович ще не досипає і через думки про те, чи дійшли зарплати до кишень простих смертних, чи їх раптом ніде не перехопили.
"Зростання заборгованості із заробітної плати, яке спостерігалося останнім часом, не могло не викликати стурбованості Генерального прокурора України Святослава Піскуна, і він постійно вимагає від підпорядкованих прокурорів вжиття усіх передбачених законом заходів для погашення заборгованості та притягнення винних до відповідальності", - повідомляє прес-служба відомства.
Окрім цього, "Генеральний прокурор України Святослав Піскун повертає державі землі Криму".
Під таким заголовком ховається повідомлення про те, що "прокуратура АР Крим" за перші 5 місяців 2005 у сфері землекористування опротестувала майже 1 тисячу рішень про виділення земель, пред’явила до суду понад 200 позовів, до дисциплінарної та адміністративної відповідальності притягнуто близько півтори сотні посадовців місцевого самоврядування тощо.
Іншим фігурантом згаданої новини є "бригада ГПУ", а генпрокурор в цьому випадку, судячи з новини, лише "головував на колегії".
Втім, яка різниця – бригада, слідчий прокурор - коли таке керівництво, напрошується висновок з наступного повідомлення.
Адже "основні принципи організації прокурорсько-слідчої діяльності, а саме принциповість, робота виключно в межах закону, які впроваджує Генеральний прокурор України Святослав Піскун, дають змогу органам прокуратури активно боротися проти тих негативних явищ, які донедавна поширювалися у державі", - переконує прес-служба.
"Основні принципи організації прокурорсько-слідчої діяльності, а саме принциповість, робота виключно в межах закону, які впроваджує Генеральний прокурор України Святослав Піскун, дають змогу органам прокуратури активно боротися проти тих негативних явищ, які донедавна поширювалися у державі...."
Адже "Піскун вимагає невідкладного та принципового реагування на порушення закону, незалежно від того хто їх скоює", - наголошується в повідомленні ГПУ. "Особливо він наголошує на необхідності вжиття усіх передбачених законом заходів реагування для усунення порушень прав і свобод громадян, в тому числі й тих, що стосуються виборчого права", - зазначається в тому ж повідомленні.
І так вже ледь не в кожній інформації знайдеться місце теплому слову про Святослава Михайловича.
Слід зауважити, що ця тенденція з'явилася після зміни голови прес-служби відомства. Тому в такій ситуації можуть бути два висновки: або хтось дуже хоче сподобатися начальнику, а той навіть і не знає як міністр Зварич, що про нього пишуть, або ж Піскун і сам не проти. А, можливо, це обопільне бажання.
Прийшовши вперше в генпрокуратуру, Піскун сказав, що хотів би, щоб "почалася якась оновлена віха в діяльності Генеральної прокуратури", а далі продовжив "як самурай, буду зберігати обличчя, своє обличчя".
Тільки не відомо, чому в цьому самураї все більше проглядається Леонід Ілліч Брежнєв.
