Перша п’ятірка лузерів

10 переглядів
Олесь Доній, для УП
П'ятниця, 2 грудня 2005, 11:39

30 листопада один з речників провладного "Народного Союзу Наша Україна" Микола Катеринчук оприлюднив п’ятірку партії, буцімто схвалену шляхом рейтингового голосування на регіональних конференціях НСНУ. На першому місці опинився Віктор Ющенко, наступні - Єхануров, Кличко, Безсмертний і сам Катеринчук.

Таке враження, що НСНУ свідомо йде на політичну загибель, що не може залишити байдужим будь-кого з рядових учасників помаранчевої революції.

Не так важливо, за кого ми збираємося голосувати з числа партій помаранчевої коаліції: чи то за прохідні НСНУ, БЮТ, Соцпартію - чи за поки що непрохідні УНП з її "Народним Блоком", ПРП з її невизначеністю чи за "Пору". Але навряд чи хтось з симпатиків коаліції бажає катастрофи "Народному Союзу Наша Україна", де почесним головою є глава держави.

Попри всі помилки влади, Ющенко - це президент, який нерозривно пов’язаний з помаранчевою революцію. Катастрофічне падіння довіри до нього може позначитися і на ставленні людей до самих принципів свободи і демократії, задекларованих на Майдані.

Складається враження, що рідне НСНУ хоче добити свого почесного голову. Адже якщо президент все-таки очолить передвиборчий список, то він повинен написати заяву, що в разі обрання до парламенту подасть у відставку з посади, яку нині займає - тобто піде з крісла президента.

Відразу по надходженню такої заяви ЦВК мусить розпочати підготовку дострокових президентських виборів.

Отже, 2006 рік може стати не лише роком зміни парламенту, але й роком зміни президента.

Якщо ЦВК не наважиться розпочати процедуру дострокових виборів, це означатиме, що замість правового розв'язання питання в країні знову запанував адмінресурс. Тобто Україна повертається в часи кучмізму.

"Народний Союз Наша Україна" на чолі з Ющенком, безперечно, візьме на кілька відсотків голосів виборців більше, але це будуть голоси конформістського електорату, який готовий підтримати будь-яку владу. Натомість голоси ідейного електорату НСНУ втрачатиме і надалі.

Яскравий приклад деідеологізації партії - це спроба притягнути до лідерства Віталія Кличка.

У Радянському Союзі на з’їздах Компартії показово виступали доярки та спортсмени. В наш час деякі партії також не соромилися виїжджати на іменах видатних зірок.

Олег Блохін виходив на парламентське поле то у футболці "Громади", то у футболці Компартії. Він, безперечно, геніальний футболіст і видатний тренер, але які він має політичні переконання?

Кличко, безперечно, чудовий боксер, але який його політичний світогляд? Чи він йде у політику для того, щоби відстоювати інтереси Чернігівського пива?

Якщо така п’ятірка і справді була запропонована регіональними організаціями НСНУ, то це свідчить про серйозну деідеологізацію партії, що не може не непокоїти її союзників.

Щоправда, п’ятірка була представлена Катеринчуком - а це значить: немає гарантії, що в дійсності так проголосували регіональні організації партії.

Катеринчук відрізнявся дуже вільним поводженням з фактажем. Три версії його відставки з посади заступника голови податкової адміністрації впродовж трьох діб не свідчать на користь його психологічної стійкості. Тож варто спочатку проглянути протоколи зборів усіх 27 регіональних організацій НСНУ перед тим, як довіряти на слово пану Катеринчуку.

Але, в будь-якому випадку, залишається сподіватися, що з’їзд "Народного Союзу Наша Україна" виявиться мудрішим за партійних технологів. Тим більше, що, усвідомлюючи не вельми привабливі перспективи, НСНУ вже запросило до блокування низку нехай і не найрейтинговіших партій, але таких, що мають трохи довший родовід.

Також НСНУ було б непогано поборотися і за залучення Української народної партії та "Реформ і порядку".

УНП вже оголосило про створення власного блоку, але будь-який неупереджений експерт скаже, що шансів потрапляння до парламенту у цієї урізаної правиці майже немає.

ПРП починає усвідомлювати, що в списоку Блоку Тимошенко олігархів не менше, ніж в НСНУ, і тепер опинилася в моральній кризі. Але і Українська народна партія, і "Реформи та порядок" з числа правих партій мають фактично найкращий кадровий потенціал. Значить, НСНУ варто було би поборотися за них.

Якщо "Наша Україна" все ж таки піде дорогою, якою вона йде нині, то це буде шлях політичного лузерства, шлях програшу. Причому програє НСНУ не по очках. "Технологічних" голосів може бути й більше. Однак "Народний Союз Наша Україна" програє в конкурентній боротьбі щодо моральної чистоти.

У першу чергу, це удар по лідеру партії - Віктору Ющенко, який є главою держави, а його політична кар’єра базувалася на моральності.

Отже, це передбачає, що союзників НСНУ доведеться підбирати за новими моральними стандартами. Тобто в наступному парламенті не можна допустити блокування НСНУ з проектами, які асоціюються з вчорашніми моральними принципами – принципами політичної доби Кучми, тобто з Партією регіонів та з Блоком Литвина.

А ті, хто сподіваються, що в наступній Верховній Раді можна відновити помаранчеву коаліцію у форматі НСНУ-БЮТ-СПУ, варто якнайшвидше усвідомити, що час не довбати свого потенційного союзника ("Нашу Україну"), а йому допомогти.

Олесь Доній, Центр досліджень політичних цінностей, для УП



powered by lun.ua
Пилорами, контрабанда, зниклий аеродром. Чим живе мала батьківщина прем'єра Гончарука
"Формула Зеленського", санкції, шлях до НАТО та Донбас: велике інтерв'ю міністра Пристайка
Хто такі поліамори: хаотичний секс чи кохання за згодою?
Україна Зеленського. Від "гасіння пожеж" до "перезавантаження країни"
Усі публікації