Що стоїть за новітніми "газовими цифрами"?

Середа, 4 січня 2006, 20:25

Здійснилося. Контракт українського "Нафтогазу" та російського "Газпрому" щодо умов поставок природного газу в Україну, газових цін та транзитних тарифів підписано. Провідні українські, російські та європейські політики висловлюють своє задоволення закінченням "газової війни" та можуть зітхнути з полегшенням.

Успішне завершення виснажливої "газової війни" записує у свій актив президентська команда, що особливо важливо напередодні парламентських виборів.

Водночас незважаючи на всю важливість врегулювання "газової теми", що протягом останніх місяців концентрувала всю увагу українських урядовців, варто проаналізувати нинішню угоду з точки зору економічних здобутків. І зробивши це, ми прийшли до несподіваних відкриттів.

Отже, як було нещодавно заявлено, згідно з балансом споживання газу на 2006 рік 40 млрд. кубометрів газу Україна має одержати від Туркменістану, 26,5 млрд. кубометрів – з Росії та 20 млрд. кубометрів Україна планує покрити за рахунок власного видобутку. Загалом це складає 76,5 кубічних метрів блакитного палива.

Як сьогодні стало відомо, відповідно до підписаних документів Україна буде закуповувати російський газ через посередника "РосУкрЕнерго" за ціною 95 доларів за тисячу кубометрів. При цьому газ не буде розрізнятися на російський та туркменський. Тобто "РосУкрЕнерго" стає ключовим оператором, що постачає Україні весь природний газ, який Україна одержує на російському кордоні за єдиною ціною.

Але чому це може бути вигідно російському "Газпрому", який ще нещодавно невідступно стверджував, що ринковою ціною для України має бути не 95, а 230 доларів за 1000 кубічних метрів?

На це в "Газпромі" відверто відповідають, що різниця в ціні російського газу, який "РосУкрЕнеро" буде одержувати від "Газпрому" та ціною, за якою газ буде реалізовуватися українській стороні, буде компенсуватися за рахунок включення в баланс "РосУкрЕнерго" недорогого середньоазійського газу туркменського, узбецького та казахського походження.

Спробуємо порахувати, яку суму зможе у такий спосіб "компенсувати" "РосУкрЕнерго".

Як заявив напередодні нового року президент Ющенко, відповідно до новітньої угоди з Туркменістаном в 2006 році Україна має одержати 40 млрд. кубометрів туркменського газу за ціною 50 доларів за 1000 кубічних метрів.

Таким чином, у цьому році за свій газ, який буде споживатися в Україні, Туркменістан має одержати 2 млрд. доларів.

Однак після того, як той самий туркменський газ "РосУкрЕнерго" доставить до українського кордону, Україна муситиме сплатити за нього 95 доларів за 1000 кубометрів, з яких 50 одержуватиме Туркменістан, а 45 - "РосУкрЕнерго".

Тож "компенсація", яку матиме "РосУкрЕнерго" за рахунок продажу Україні туркменського газу, майже дорівнюватиме українському заробітку Туркменістану й становитиме 1,8 млрд. доларів.

Якщо тим таки "РосУкрЕнерго" до України буде продано всі 26,5 млрд. кубометрів російського газу, що заплановано одержати за цей рік за тією ж ціною 95 доларів, то за російський газ "РосУкрЕнерго" одержить ще 2,5175 млрд. доларів.

Отже можна сказати, що сумарний прибуток "РосУкрЕнерго" за постачання Україні російського та туркменського газу в 2006 році має скласти близько 4,3175 млрд. доларів.

Таким чином, в 2006 році Україна має сплатити за газ 6,3175 млрд. доларів, з яких 2 млрд. одержить Туркменістан, а 4,317 млрд. доларів "РосУкрЕнерго". Багато це чи мало?

Щоб відповісти на це запитання, варто перевірити: якій ціні за 1000 тисячу кубометрів газу відповідатиме прибуток "РосУкраЕнерго" включно з туркменською "компенсацію".

І ось тут на нас чекає несподіванка. Якби прибуток 4,317 млрд. доларів за продаж Україні 26,5 млрд. кубометрів російського газу одержав "Газпром", то його ціна для України складала б 162,92 долари за 1000 кубометрів.

Тут не можна не згадати, що саме 160 доларів за 1000 кубометрів якраз і пропонувалася Україні "Газпромом", як "перша ціна". До того ж транзитний тариф, на який сьогодні погодилась Україна складає 1,6 доларів за тисячу кубометрів, а на початку "газових перемовин" "Газпром" готовий був говорити про вартість транзиту у 1,7-1,75 доларів.

Зважаючи на це, висновок напрошується однозначний: хоча Україні й вдалося уникнути "фантастичних і віртуальних" цін, які називалися російськими партнерами, "Газпрому"вдалося нав’язати й дещо покращити ті умови з якими він розпочинав "газову війну".

Однак, у сьогоднішніх домовленостях є й слабкі місця, що можуть їх підірвати в майбутньому. Скажімо, у тому разі, якщо Туркменістан підвищить в наступному році ціни для України (що неминуче, оскільки "Газпром" закуповує туркменський газ по 65 доларів за 1000 кубометрів, а Україна по 50), повстане питання падіння прибутків "РосУкрЕнерго" та "компенсації" цих втрат.

У цьому контексті можна пригадати слова голови "Газпрому" Олексія Міллера про укладання контракту терміном на 5 років, протягом яких російський газ для України буде коштувати 230 доларів за 1000 кубометрів.

Тож навіщо було фіксувати цю ціну, якщо закупівельна вартість газу на українському кордоні все одно складатиме 95 доларів?

Ще одне цікаве питання постає у зв’язку з роллю "РосУкрЕнерго". Якщо на всіх попередніх стадіях "газових переговорів" основним одержувачем прибутку від продажу Україні російського газу виступав "Газпром", то тепер саме "РосУкрЕнерго" одержить від України приблизно стільки ж, скільки планував одержати "Газпром", називаючи "першу ціну".

Як же "Газпром" міг на це погодитись?

Як відомо, засновниками "РосУкрЕнерго" є дочірня структура "Газпрому" - "Газпромбанк" та австрійський "Райффайзенбанк". Цікаво, що ще під час створення "РосУкрЕнерго" у оглядачів виникало запитання: навіщо "Газпрому" ділити свої прибутки з австрійським банком?

Чіткої відповіді на це запитання немає і сьогодні. Однак, після підписаних сьогодні на вищому рівні домовленостей важко сумніватися в тому, що прибутки "РосУкрЕнерго" від торгівлі газом з Україною, включно з часткою "Райффайзенбанку", належатимуть "Газпрому".

Останнє, що хотілося б відзначити. Сьогоднішні домовленості між "Навтогазом" та "Газпромом" підписані на 5 років. Після закінчення цього терміну ситуація на європейському газовому ринку буде іншою, оскільки на повну потужність запрацює північноєвропейський газопровід, що йтиме дном Балтійського моря.

Будемо сподіватися, що політика енергозбереження запроваджена прем’єром Єхануровим та зменшення споживання газу на 15 % стане не тимчасовим заходом у кризовій ситуації, а постійним важелем зменшення енергетичної залежності України.



powered by lun.ua
Головне на Українській правді